Постанова № 72067272, 06.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2277/18 Справа № 200/9865/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 30

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на захист» на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року про повернення позовної заяви у справі за позовом Громадської організації «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на захист» в інтересах члена своєї Громадської організації ОСОБА_2 до Департаменту охорони здоров’я Дніпровської міської ради, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року було повернуто заяву ГО «НПГО «Право на захист» в інтересах члена своєї Громадської організації ОСОБА_2 до Департаменту охорони здоров’я Дніпровської міської ради, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ГО «НПГО «Право на захист» в інтересах члена своєї Громадської організації ОСОБА_2 просить ухвалу суду від 08 грудня 2017 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2017 року ГО «НПГО «Право на захист» в інтересах члена своєї Громадської організації ОСОБА_2 звернулася з позовом до Департаменту охорони здоров’я Дніпровської міської ради, третя особа – Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди (а.с.1-4, 9-12).

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року вказану заяву ГО «НПГО «Право на захист» в інтересах члена своєї Громадської організації ОСОБА_2 було повернуто позивачу (а.с.7).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року скасовано ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2017 року та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.47,48).

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2017 року вказану заяву ГО «НПГО «Право на захист» в інтересах члена своєї Громадської організації ОСОБА_2 залишено без руху, з тих підстав, що позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме: 1) заява ГО НПГО «Право на Захист» не відповідає встановленій у ст.119 ЦПК України формі звернення до суду, де встановлено форму позовної заяви, із зазначенням позивача, відповідача та третіх осіб. В даній заяві не зазначено, хто є позивачем у справі або його представником, також не зазначено хто є відповідачем у справі. У вимогах викладено стягнути моральну шкоду на користь ОСОБА_2, яка не є стороною у справі, та не зазначено з кого її слід стягнути; 2) в заяві не визначено процесуальний статус ГО НПГО «Право на Захист» та фізичної особи ОСОБА_2, оскільки заявником вказано ГО НПГО «Право на Захист», а у вимогах просять стягнути моральну шкоду на користь ОСОБА_2, як фізичної особи; 3) не надано підтвердження, що ГО НПГО «Право на Захист» є зареєстрованою юридичною особою, щоб надавало можливість подавати позов до суду від імені та в інтересах ГО НПГО «Право на Захист», а у разі представлення інтересів будь-якого члену цієї організації в суді не надано підтвердження повноважень, як представника позивача; 4) в заяві не зазначені підстави, з посиланнями на норми закону, звернення ГО НПГО «Право на Захист», в інтересах члена організації ОСОБА_2, а також не зазначено поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення ОСОБА_2 до суду за захистом її порушеного права; 5) не надано до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (а.с.53,54).

Зазначена ухвала суду була отримана позивачем 06 грудня 2017 року (а.с.55).

07 грудня 2017 року позивачем надано заяву про усунення недоліків (а.с.58-60).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року повернуто заяву ГО «НПГО «Право на захист» в інтересах члена своєї Громадської організації ОСОБА_2 до Департаменту охорони здоров’я Дніпровської міської ради, третя особа – Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди (а.с.65).

Постановляючи вказану ухвалу суддя посилався на те, що недоліки, які зазначені в ухвалі суду від 04 грудня 2017 року, не усунені в повному обсязі, а також на момент звернення до суду з позовом, ГО «НПГО «Право на захист», яка діє в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_2, не є юридичною особою, а тому не має цивільно-процесуальну право- та дієздатності, і не має права звертатися до суду.

Однак з такими висновками суду погодитись не можливо виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про громадські об’єднання» (далі – Закон) громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу (ч. 5 ст. 1 Закону).

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 12-рп/2013 від 28 листопада 2013 року вказав, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до загальновживаної термінології, статутний документ — це основний локальний нормативний акт, що визначає порядок діяльності юридичної особи. В ньому зазначаються повноваження органів управління та порядок прийняття ними рішень, а також міститься інша інформація, встановлена законом.

Конкретний вид статутного документу залежить від організаційно-правової форми юридичної особи, ним може бути: статут, модельний статут, положення, наказ тощо.

Нормами Закону України «Про громадські об’єднання» не встановлено обов’язку громадського об’єднання без статусу юридичної особи мати саме статут, натомість для таких об’єднань передбачено Протокол установчих зборів, в якому, зокрема, має бути зазначена мета (ціль) діяльності громадського об’єднання. (ч. 2 ст. 9 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви було надано витяг з протоколу №1 Установчих зборів засновників ГО «НПГО «Право на захист» від 22 березня 2013 року, в якому зазначено, що громадська організація буде здійснювати свою діяльність з основною метою захисту інтересів членів організації, які не суперечать законодавству України. З вказанго витягу з протоколу також вбачається, що ОСОБА_2 є членом ГО «НПГО «Право на захист» та заступником голови (а.с.57).

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув.

Згідно норм законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд в свою чергу покладено обов’язок повного та всебічного розгляду спорів, які виникли, що можливо лише під час розгляду справи по суті, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви є безпідставним.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року про повернення позовної заяви підлягає скасуванню та слід направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду питання про відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на захист» - задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року про повернення позовної заяви – скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду питання про відкриття провадження у справі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді