Постанова № 72063587, 05.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року справа №812/1815/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі № 812/1815/14 за позовом Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» про стягнення заборгованості по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та списком №2 за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року в загальній сумі 401826,14 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 року позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та № 2 за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року у загальній сумі 401826,14 грн., у тому числі за Списком № 1 у сумі 389737,91 грн., за Списком № 2 у сумі 12088,23 грн.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду матеріалам справи. Наголошує на тому, що судом не взято до уваги, що пенсіонерці ОСОБА_2 за лютий 2014 року вказана повна сума 1119,67 грн., в той час як дата досягнення пенсійного віку4 вказана 12.02.2014 року, тому сума 639,79 стягнена безпідставно. Крім того, зазначає, що позивачем в порушення Інструкції не надсилав відповідачу до 20 січня 2013 року розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності п.2 ч. 1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами в межах та доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод технічного вуглецю» на момент виникнення спірних правовідносин знаходилось на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Предметом позову по цій справі є стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 та списком №2 за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р. в розмірі 401826,14 грн.

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин), підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме, платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до картки особового рахунку станом на 03.03.2013 року за відповідачем обліковується заборгованість Управлінню Пенсійного фонду України в м. Стаханові, яка складає 401826,14 грн., у тому числі за Списком № 1 - 389737,91 грн., за Списком № 2 - 12088,23 грн. (а.с. 8-13), що також підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б»-«з» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 16-61).

Доводи відповідача стосовно того, що за лютий 2014 року у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_2 (номер 180 за Списком №1) вказана повна сума 1119,67, в той час як ОСОБА_2 досягла пенсійного віку 12.02.2014 року є помилковими, оскільки відповідно до Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 1зазначена сума за один місяць, а розрахунки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначений період з 01.01.2014 по 28.02.2014 року.

Також апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що позивач не надсилав відповідачу до 20 січня 2013 року розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колегія суддів не приймає до уваги. Крім наявних в матеріалах справи Акту звірки розрахунків від 05.03.2014 року, розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які не були оскаржені відповідачем, 11.01.2014 року позивачем сформовано вимогу ф. «ю» № 17 на загальну суму 198619, 07, з яких за Списком № 1 - 192586,33 грн, за Списком № - 26032,74 грн, яка отримана відповідачем 15.012.2014 року (а.с. 15) та № 57 від 10.02.2014 року на загальну суму 203207,07 грн , в тому числі за Списком № 1 197151,58 грн, за Списком № 2 - 6055,49 грн, яка отримана відповідачем 20.02.2014 року (а.с. 32).

Аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б»?«з» статті 13 Закону № 1788-XII за списками № 1-2, покриваються підприємствами та організаціями.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст постанови складений 05 лютого 2018 року.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі № 812/1815/14 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Ястребова Л.В.

Судді: Казначеєв Е.Г.

Компанієць І.Д.