Рішення № 72063342, 31.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2018 року № 826/5696/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомПриватне підприємство «ДУБЕКСПО»до третя особаДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ГУ Державного казначейства України в м. Києвіпро зобов'язання вчинити дії

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Приватного підприємства «ДУБЕКСПО» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), третя особа - ГУ Державного казначейства України в м. Києві (надалі - третя особа), в якому просить суд: стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ДУБЕКСПО» (01004, м. Київ, вул. Горького,5Б, ідентифікаційний код 36203336) суму пені, щодо протермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5564,49 грн (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні 49 коп.).

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 21.11.2016 року та 20.12.2016 року ПП «ДУБЕКСПО» було подано до Контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість, в яких заявлено про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад та жовтень 2016 року. Після проведеної Відповідачем камеральної перевірки не складалося актів про виявлені порушення та не приймалося інших рішень Контролюючого органу, а натомість було підтверджено заявлені розміри бюджетного відшкодування та подано до центрального органу державної податкової служби зведену інформацію про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість. Разом з тим бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснено лише 28 березня 2017 року, тобто з порушенням визначених Податковим кодексом України строків, тому Позивач, посилаючись на положення пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України, просить суд стягнути з Відповідача пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, у розмірі 5564,49 грн.

Представником Позивача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представники Відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідачем не надано суду письмових заперечень на позовну заяву.

Третьою особою подано суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Враховуючи клопотання представника Позивача, 30.10.2017 р. Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції станом на жовтень 2017 р.).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи вбачається, що 21 листопада 2016 року ПП «ДУБЕКСПО» подано до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість (реєстраційний номер 9223886080), в якій заявлено про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 60002 грн. - за жовтень 2016 року.

Крім того, 20 грудня 2016 року ПП «ДУБЕКСПО» подано до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість (реєстраційний номер 9247363681), в якій заявлено про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 92002 грн. - за листопад 2016 року.

Заявлені Позивачем розміри бюджетного відшкодування підтверджені Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві за результатами проведених камеральних перевірок, та подано до центрального органу державної податкової служби зведену інформацію про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до виписки по платіжних доручень: №869-07 та №870-07 відшкодування податку на додану вартість, заявленого до відшкодування за період жовтень листопад 2016 року, здійснено 30 березня 2017 року, дані обставини сторонами не заперечуються.

Оскільки сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 152004 грн. не відшкодована у встановлені законом строки, Позивач, посилаючись на пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, вважає, що має право на відшкодування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість на рівні 120% облікової ставки НБУ та надає розрахунок пені на суму 5 564,69 грн., яку просить стягнути в судовому порядку з Відповідача.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податкові декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві за результатами камеральних перевірок визнано право Позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість та підтверджено достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте саме відшкодування відбулося лише 30 березня 2017 року, тобто з порушенням визначеного законом строку.

Згідно пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, на підставі аналізу зазначених норм суд приходить до висновку, що неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Суд зазначає також, що Відповідач проти розміру та розрахунку пені у сумі 5564,69 грн. на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, яка розрахована Позивачем у позовній заяві, заперечень не подавав.

В свою чергу Суд знаходить розрахунки пені такими, що відповідають положенням пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, з огляду на наступне.

Рішення Правління Національного банку України від 08 грудня 2016 року №475-рш «Про розмір облікової ставки» встановлено облікову ставку з 09.12.2016 року у розмірі 14% .

Так, Рішення Правління Національного банку України від 26 січня 2017 року №49-рш «Про розмір облікової ставки» встановлено облікову ставку з 27.01.2017 року у розмірі 14% .

Рішення Правління Національного банку України від 02 березня 2017 року №110-рш «Про розмір облікової ставки» встановлено облікову ставку з 03.03.2017 року у розмірі 14% .

Отже, за жовтень 2016 року сума заборгованості складала 6002 грн. за періодом заборгованості з 27.12.2016 року по 28.03.2017 року - 2688,09 грн.; за листопад 2016 року сума заборгованості складала 92002 грн. за періодом заборгованості з 27.12.2016 року по 28.03.2017 року - 2876,60 грн., загальна сума заборгованості складає у розмірі 5564,69 грн.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «ДУБЕКСПО» (01004, м. Київ, вул. Горького,5Б, ЄДРПОУ 36203336) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ДУБЕКСПО» (01004, м. Київ, вул. Горького, 5Б, ідентифікаційний код 36203336, рр.2600814114 в ПАТ «ПУМБ» код банку: 334851) пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 5564,69 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні шістдесят дев'ять копійок).

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Приватного підприємства «ДУБЕКСПО» (01004, м. Київ, вул. Горького, 5Б, ідентифікаційний код 36203336, рр.2600814114 в ПАТ «ПУМБ» код банку: 334851) судові витрати в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук