Рішення № 72059073, 30.01.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2018 Справа №607/13480/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Грицака Р.М., за участю секретаря Чех Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1, за участю третьої особи Державної фінансової інспекції в Тернопільській області про стягнення надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Управління соціальної політики Тернопільської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення щомісячної адресної допомоги посилаючись на те, що згідно заяв ОСОБА_1 їй було призначено та виплачено щомісячну адресну допомогу як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. В результаті проведеної ревізії Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області було встановлено, що ОСОБА_1 в порушення п.п.3 п.2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в періоди: 03.03.2015 - 04.09.2015р.р. перебувала за межами України більше 60 днів, а саме 03.03.2015 року перетнула кордон України, вилетівши з Борисполя повітряним транспортом 4433 КИЇВ-ШАРМ ЕЛЬ ШЕЙХ та 04.09.2015 року перетнула кордон України, прилетівши повітряним транспортом PGТ634 СТАМБУЛ-ЛЬВІВ, однак не повідомила управління про зміну обставин, які впливають на виплату коштів. Зазначений факт вплинув на встановлення права ОСОБА_1 на адресну допомогу, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів в розмірі 1326,95 грн., яка в добровільному порядку погашена не була. Тому просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму виплачених надміру у вигляді адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам грошових коштів у розмірі 1326,95 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити також просить стягнути з відповідача 420 грн. судових витрат понесених позивачем на оплату оголошення у пресі про виклик відповідача у судове засідання.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, заперечень проти позову суду не подала, хоча про день та час слухання справи повідомлялася судом належним чином. Тому, суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідача на підставі доказів, що є в матеріалах справи та постановлення заочного рішення.

Представник третьої особи Державної фінансової інспекції в Тернопільській області в судове засідання не з’явився з невідомих на те суду причин.

Згідно ч.3 ст.247 ЦПК України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Згідно довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 26.10.2017р., місце проживання/перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_1.

Згідно Порядку «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 з наступними змінами і доповненнями (надалі - Порядок), ОСОБА_1 звернулася в управління соціальної політики Тернопільської міської ради (надалі – Управління) із заявою від 03 грудня 2014 року для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які перемішуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплат) житлово-комунальних послуг (надалі - Допомога).

Відповідно до заяви відповідача рішеннями Управління про призначення допомоги переміщеним особам на проживання 03 грудня 2014р. ОСОБА_1 була призначена допомога з 03.12.2014р. по 02.06.2015 р. в розмірі - 422,00 грн., щомісячно.

При призначенні допомоги відповідач була попереджена спеціалістами Управління про відмову в призначенні або припиненні виплати призначеної допомоги та про повернення надміру нарахованих коштів у разі подання недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім'ї, зміни обставин, які можуть вплинути на отримання допомоги в тому числі і зміни місця проживання.

У заяві від 03 грудня 2014р. ОСОБА_1 власноруч ставила свій підпис під цими попередженнями, усвідомлюючи, що надання неточних чи неповних відомостей тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України та одночасно давала згоду на збір інформації про сім'ю та доходи, що необхідно для призначення допомоги.

Згідно довідки №5266 від 26.10.2017 року, ОСОБА_1 виплачено щомісячну адресну допомогу як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на загальну суму 1355,47 гривень.

В результаті проведення Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області 08.09.2016 року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності в частині законності призначення, нарахування та виплати усіх видів соціальної допомоги виявлено, що ОСОБА_1 в порушення п.п.3 п.2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в періоди: 03.03.2015 - 04.09.2015р.р. перебувала за межами України більше 60 днів, а саме 03.03.2015 року перетнула кордон України, вилетівши з Борисполя повітряним транспортом 4433 КИЇВ-ШАРМ ЕЛЬ ШЕЙХ та 04.09.2015 року перетнула кордон України, прилетівши повітряним транспортом PGТ634 СТАМБУЛ-ЛЬВІВ, однак не повідомила управління про зміну обставин, які впливають на виплату коштів.

В Додатку №13 ОСОБА_2 №04-22/252 від 08.09.2016р., зазначається, що місце перебування Відповідача - Туреччина, а також визначено надміру виплачену щомісячну адресну допомогу особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у сумі – 1326,95 грн.

Управлінням було видано Розпорядження № 816 про зняття переплати з відповідача за періоди: 03.03.2015р. по 02.06.2015р. в розмірі 1326,95 грн.

Відповідач була письмово повідомлена Управлінням про необхідність повернення надміру нарахованої щомісячної адресної допомоги згідно повідомлення-вимоги від 04.10.2016р. №5411/13.7. Станом на день розгляду справи відповідач не повернула в добровільному порядку надміру виплачених їй 1326,95 грн. щомісячної адресної допомоги. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Згідно ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону внутрішньо переміщена особа має право, зокрема на: сприяння органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права у пошуку та возз’єднанні членів сімей, які втратили зв’язок внаслідок внутрішнього переміщення; безпечні умови життя і здоров’я; створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання; забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, інвалідів, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено. Пунктом 2 Порядку «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців. Пунктом 11 зазначеного Порядку передбачено обов’язок уповноваженого представника сім’ї, якому призначено грошову допомогу, повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім’ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку. Відповідно до п. 12 Порядку, виплата грошової допомоги припиняється наступного місяця у разі виявлення уповноваженим органам факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги. Також, згідно п.п.5. п.1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» підставою вважати, що переміщена особа повернулась до покинутого місця постійного проживання є її відсутність понад 60 днів. Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачені обов’язки внутрішньо переміщених осіб, зокрема, у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік, вона зобов’язана відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом. Також відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Одночасно згідно ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, допомоги та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто не може бути витребувано у особи, як безпідставно набуте майно, грошові кошти, сплачені їй у якості встановленої законодавством грошової допомоги, якщо їх виплачено добровільно, відсутні рахункові помилки та недобросовісність з боку набувача. В судовому засіданні встановлено, що відповідач діяв недобросовісно, оскільки не виконав обов’язки, покладені на нього п.11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, щодо інформування державних органів про зміну обставин, які впливають на виплату коштів допомоги, отже в силу ст. 1212 ЦК України, одержані ним внаслідок вказаної недобросовісності кошти допомоги мають бути повернуті, як такі, що одержані без належної правової підстави.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління соціальної політики Тернопільської міської ради є законними, обґрунтованими та підлягають до задоволення. Згідно ст. 133 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1600 гривень та в користь позивача 420 грн. судових витрат пов’язаних з розміщенням оголошення у пресі про виклик відповідача у судове засідання.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 282, 284, 287, 289 Цивільного процесуального кодексу України ст.ст. 1212,1215 Цивільного кодексу України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) в користь Управління соціальної політики Тернопільської міської ради ( ЄДРПОУ 03195636, р/р 35216037048689, банк одержувача УДКСУ в м. Тернополі Тернопільської області, МФО 820172) 1326,95 грн. надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) на користь Управління соціальної політики Тернопільської міської ради ( ЄДРПОУ 03195636, р/р 35216037048689, банк одержувача УДКСУ в м. Тернополі Тернопільської області, МФО 820172) 420 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) на користь держави 1600 грн. судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий суддяОСОБА_3