Вирок № 72056536, 07.02.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Вирок

Іменем України

Справа номер 712/12474/17

Номер провадження 1-кс/712/188/18

07 лютого 2018

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого Рябуха Ю.В.

судді Романенко В.А.

судді Токової С.Є.

при секретарі Нагаєвській В.Б.

за участю:

прокурора Колісник Ю.А.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Лермонтово, Гугарського району, Вірменія, вірмен, громадянин України, освіта повна вища, безробітній, одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживаючий за адресою; АДРЕСА_1, раніше не судимий,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 в невстановлений час 01.02.2001, перебуваючи на території с. Лермонтово, Лорійської області республіки Вірменія отримав від свого батька ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, які були подаровані ОСОБА_4 на користь неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 для купівлі житла в м. Черкаси на Україні.

Виконуючи волю довірителя, ОСОБА_3 07.05.2001 уклав, в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2, договір про участь у дольовому фінансуванні будівництва приміщення, а саме - квартири АДРЕСА_2 - трикімнатної квартири, загальною площею 102. 7 кв.м., житловою площею 59,6 кв. м., з приватною фірмою «ЛЕСКО», попередньо сплативши за неї подаровані дідом онуку кошти.

Після завершення будівництва будинку та отримання документів на оформлення права власності на нього, ОСОБА_3 умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою неповнолітнього сина, заснованою на родинних зв'язках, 13.12.2001 незаконно оформив на себе свідоцтво про право власності на вказане житло.

В подальшому, 21.12.2007, ОСОБА_3, скориставшись даним свідоцтвом, здобутим незаконним шляхом та правом розпоряджатися нерухомим майном, усвідомлюючи, що квартира за адресою АДРЕСА_2 йому не належить та в разі непогашення кредиту вказана квартира може бути реалізована в рахунок погашення заборгованості перед банком, перебуваючи в приміщенні Черкаської філії ПАТ «ОТП Банк», що по вул. Лазарева. 6 в м. Черкаси, уклав договір іпотеки № РМ - SMEF 00/075/2007/2 з юридичною особою - ЗАТ «ОТП Банк», чітко зазначивши у ньому трикімнатну квартиру загальною площею 102, 7 кв. м., житловою площею 59,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в якості предмету іпотеки з метою забепечення виконання ним своїх боргових зобов'язань.

ОСОБА_3 взятий кредит не погасив та грошові кошти, котрі він винен банку «ОТП Банк» - не повернув та розпорядився ними на свій розсуд, в результаті чого заставне майно, а саме, вище зазначене житло, було передано на реалізацію в інтересах банку, що позбавило потерпілого ОСОБА_2 будь-яких прав на вказану квартиру.

Таким чином, в результаті умисних дій, шляхом зловживання довірою свого сина, використав довірливі відносини, що склалися між ними та засновані на родинних зв'язках, ОСОБА_3 незаконно привласнив квартиру за адресою: АДРЕСА_2, ринкова вартість котрої на теперішній час, згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 863/17-23 від 14.09.2017 складає 1513900,70 грн. (один мільйон п'ятсот тринадцять тисяч дев'ятсот гривень сімдесят копійок), не правомірно розпорядившись нею як своєю власною в супереч інтересам її законного власника - потерпілого ОСОБА_2, тим самим завдавши йому шкоди в особливо великих розмірах.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190КК України визнав повністю. Суду показав, що так дійсно за кошти дані його батьком він купив для сина ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_2, але зареєстрував її на сина, оскільки той був ще неповнолітнім. В зв»язку з тяжким часом він був вимушений укласти договір іпотеки з ЗАТ « ОТП Банк», вказавши квартиру в якості предмета іпотеки з метою виконання ним своїх боргових зобов»язань. Як би можна було повернутися в минуле, він би квартиру оформляв на сина.

Незважаючи на визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується показами потерпілого ОСОБА_2, допитаного в судовому засіданні, який показав, що йому відомо, що його дід ОСОБА_4 вирішив зробити йому подарунок, батько поїхав в Вірменію і привіз разом з дідом кошти на придбання житла по 10000тис.дол.США кожен. Оскільки він був неповнолітній то не цікавився квартирою. Але батько , мати і дід казали, що квартира була придбана для нього. Коли у нього постало питання про одруження він звернувся до батька, щоб він переоформив квартиру на нього. І тоді дізнався, що батько квартиру заставив. В придбаній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 він був і знав що вона придбана для нього, але оформлена на батька. Вважає, що відносно нього були вчинені шахрайські дії. Покарання щодо батька його не цікавить, але хоче щоб повернули квартиру.

Також вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується іншими зібраними по справі доказами в їх сукупності, які були досліджені та оголошені в судовому засіданні:

- договором про участь у дольовому фінансуванні будівництва приміщення від 07.05.2001, згідно якого ОСОБА_3 заключив договір в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, з одного боку, з Приватною Фірмою «Леско» з іншого, уклали договір про прийняття коштів в оперативне управління з метою дольового фінансування будівництва дольовиком квартири АДРЕСА_2 загальною вартістю 81000грн. ( т.1 а.м.к.п.91-93);

- дарчою № 31 від 01.02.2001 на підставі якої ОСОБА_4 подарував своєму внукові ОСОБА_2 22000дол. США, які доручив ОСОБА_3, як батьку та опікуну використовувати для придбання квартири в м.Черкаси, Україна (т.1 а.м.к.п. 94);

- свідоцтвом про право власності на квартиру АДРЕСА_2 на ім»я ОСОБА_3 ( т.1 а.м.к.п. 95) ;

- висновком експерта №863/17-23 від 14.09.2017, згідно якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 на теперішній час, згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 863/17-23 від 14.09.2017 складає 1513900,70 грн. (один мільйон п'ятсот тринадцять тисяч дев'ятсот гривень сімдесят копійок) ( Т.1а.м.к.п. 98-108));

- договором іпотеки № РМ - SMEF 00/075/2007/2, укладеним між юридичною особою - ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3, в якому чітко зазначено, що останній, трикімнатну квартиру загальною площею 102, 7 кв. м., житловою площею 59,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, надає іпотекодержателю в якості предмету іпотеки з метою забепечення виконання ним своїх боргових зобов'язань ( т.1 а.м.к.п. 116-122);

- технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 згідно якого зазначена квартира на праві власності, на підставі свідоцтва про право власності зареєстрована за ОСОБА_3 та будинок введений в експлуатацію 16.08.2001, рішення № 896 ( т.1 а.м.к.п.123-128);

Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення. При встановлених обставинах, оцінюючи всі надані органами державного обвинувачвення докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним. Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились у: заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненному в особливо великих розмірах, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України. Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставину, що пом'якшує покарання. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, сприяння в розкритті кримінального правопорушення, визнання вини в повному обсязі.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, згідно ст.67 КК України, суд не встановив. На підставі викладеного, з урахуванням відношення ОСОБА_3 до вчиненого, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливі лише в умовах ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинена нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину, а відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України може бути за вироком звільнена від покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України злочини, передбачені ч. 4 ст. 190 відносяться до категорії особливо тяжкого злочину.

Кримінальне правопорушення по даній справі вчинено ОСОБА_5 13.12.2001.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 від кримінального покарання, згідно ч. 5 ст. 74 КК України, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Крім того, у відповідності до ч.4 ст.174КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне зняти арешт з квартири АДРЕСА_2, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3, накладений ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.11.2017.

Цивільний позов не заявлений.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374,377 КПК ,ст. 49, ч. 5ст. 74 КК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді 5 ( п»яти) років позбавлення волі з конфіскацією - всього належного йому майна.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінального покарання, згідно ч. 5 ст. 74 КК України, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 2376грн.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 яка зареєстрована на праві приватної власностіза за ОСОБА_3, накладений ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.11.2017.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м.Черкас протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: Ю.В. Рябуха