Ухвала суду № 72054215, 06.02.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/12833/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

06.02.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді Стана І.В.,

суддів - Гошовського Г.М., Феєра І.С.,

за участю секретаря судових засідань Федич Т.О.,

та учасників судового розгляду : прокурора Попович І.І.,

власника майна ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/777/82/18, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ :

ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 січня 2018 року задоволено погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Попович І. І. (далі - прокурор) клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області Меренич М. С. (далі - слідчий) і накладено арешт на тимчасово вилучене в ході огляду місця події 05.12.2017 майно, а саме: автомобіль марки «ВАЗ - НИВА», моделі «2121», реєстраційний номер НОМЕР_1; змив речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту; мобільний телефон, гроші в сумі 21 грн., зарядний пристрій, задня кришка до телефону, які поміщені та упаковані до спецпакету № 4404648; уламки деталей автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету №4404623; уламки деталей автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету № 4404622; уламки лако-фарбового покриття автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету № 0300333; уламок прозорої (скляної) деталі автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету № 4404649; уламок пластикової деталі автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету № 4404647, шляхом заборони розпоряджатися та користуватися автомобілем.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 12 грудня 2017 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий із погодженим прокурором клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході огляду місця події 05.12.2017 майно. У клопотанні слідчий вказує на те, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12017070000000244, відомості про кримінальне правопорушення в якому 05.12.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за ч. 2 ст. 286 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що 05 грудня 2017 року приблизно о 17-й годині 50 хвилин, на перехресті вулиць Об'їзна - Ротмана в місті Ужгород, мала місце дорожньо-транспортна пригода, а саме, наїзд на пішохода - гр. ОСОБА_6 невстановленим автомобілем, водій якого залишив місце ДТП, з послідуючим переїздом через лежачого на проїзній частині пішохода ОСОБА_6 автомобілем марки «ВАЗ - НИВА», моделі «2121», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія гр. ОСОБА_2, який рухався зі сторони Українсько-Словацького кордону КПП «Ужгород - Вишнє Німецьке» у напрямку міста Мукачево. Крім того, вказує на те, що 05 грудня 2017 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди виявлено та вилучено наступне майно: автомобіль марки «ВАЗ - НИВА», моделі «2121», реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець с. Оноківці, дачний масив «Шахта», вул. Лісна, 25, Закарпатської області; змив речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту; мобільний телефон, гроші в сумі 21 грн., зарядний пристрій, задня кришка до телефону, які поміщені та упаковані до спецпакету №4404648; уламки деталей автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету № 4404623; уламки деталей автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету № 4404622; уламки лако-фарбового покриття автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету №0300333; уламок прозорої (скляної) деталі автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету № 4404649; уламок пластикової деталі автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету № 4404647. На підставі наведеного, слідчий вважає, що транспортний засіб та вилучені в ході огляду місця події речі, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, є предметом кримінального правопорушення та мають значення речових доказів, а тому, з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, позбавлення власника можливості розпоряджатися автомобілем та здійснення ремонту до проведення необхідних експертиз, просить накласти арешт на вилучені в ході проведення 05.12.2017 огляду місця події автомобіль та інші предмети.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що органом досудового розслідування доведено, що транспортний засіб та інші вилучені в ході огляду місця події речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та відповідають зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям, оскільки могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також наявність передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків та необхідність накладення на майно арешту з метою збереження речових доказів, не накладення якого може призвести до зникнення майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню, яке знаходиться на початковому етапі. Разом з тим, в ухвалі вказується й на те, що, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, те, що арешт майна не призведе до зупинення та надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому, позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повного задоволення клопотання слідчого.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 вказує на те, що ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на належний ОСОБА_2 автомобіль марки «ВАЗ 22214 - Нива», д. н. з. НОМЕР_1, шляхом заборони користування ним, є незаконною у зв'язку з тим, що слідчий суддя не повно з'ясував обставини справи, які мають істотне значення, а також вийшов за межі клопотання слідчого, оскільки вирішив питання, які не були в ньому заявлені. В обґрунтування вказаного, посилається на те, що, задовольняючи клопотання та застосувавши найбільш обтяжливий спосіб арешту майна, слідчий суддя не врахував, що в клопотанні не порушувалось питання про накладення арешту на майно шляхом застосування такого способу, чим вийшов за межі заявлених у клопотанні вимог та порушив вимоги ст. ст. 8, 22, 23 КПК України. При цьому, посилається на те, що слідчий суддя не врахував того, що автомобіль вилучено 05.12.2017, а клопотання про накладення арешту подано слідчим 12.12.2017, і з часу звернення з указаним клопотанням пройшов тривалий час, протягом якого ОСОБА_2 добровільно надав автомобіль для проведення експертиз і всі експертизи вже проведено, у зв'язку з чим, не витребувавши матеріали кримінального провадження та, не дослідивши вказаної обставини, яка у свою чергу має істотне значення для правильного вирішення справи, слідчий суддя порушив вимоги ст. 172 КПК України. Разом з тим, вказує на те, що в порушення ст. 173 КПК України, слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_2 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, шкоди потерпілому не завдав, а також те, що слідчий не довів необхідності арешту автомобіля, що у свою чергу, з урахуванням розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, є підставою для відмови у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на належний ОСОБА_2 автомобіль. Крім того, посилається на те, що автомобіль не є предметом скоєння злочину, на ньому немає жодних слідів злочину, і він необхідний ОСОБА_2 для користування, який має на утриманні двох дітей, проживає в с. Оноківці (вул. Лісна, 25 - дачний кооператив «Агрос»), де громадський транспорт не їздить і на автомобілі йому необхідно добиратись до міста. Просить ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на належний ОСОБА_2 автомобіль марки «ВАЗ 21214 - Нива», д. н. з. НОМЕР_1, шляхом заборони користування ним, скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на автомобіль шляхом заборони ним користуватися.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення власника майна ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу й просили її задовольнити, прокурора Клименко І. С., яка судове рішення вважає законним та обґрунтованим і заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так, зі змісту апеляційної скарги вбачається, і особою, в інтересах якої вона подана, та представником ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_3, під час розгляду судового провадження підтверджено, що ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на змив речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту; мобільний телефон, гроші в сумі 21 грн., зарядний пристрій, задня кришка до телефону, які поміщені та упаковані до спецпакету № 4404648; уламки деталей автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету № 4404623; уламки деталей автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету №4404622; уламки лако-фарбового покриття автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету № 0300333; уламок прозорої (скляної) деталі автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету №4404649; уламок пластикової деталі автомобіля, який залишив місце ДТП, які поміщені та упаковані до спецпакету № 4404647, - сторонами кримінального провадження не оспорюється, а тому, з урахуванням положень ст. 404 КПК України, апеляційним судом не перевіряється, і перевіряється лише в частині накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ - НИВА», моделі «2121», реєстраційний номер НОМЕР_1, тобто в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладеним арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Колегія суддів вважає, що слідчим та прокурором при зверненні з клопотанням, а слідчим суддею при його розгляді, вимоги вищевказаних норм Кримінального процесуального кодексу України не були дотримані.

Як убачається зі змісту клопотання, автомобіль марки «ВАЗ - НИВА», моделі «2121», реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, є предметом кримінального правопорушення, однак, у клопотанні не вказується на наявність будь-яких об'єктивних даних, які б вказували на відповідність автомобіля критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.

Крім того, у порушення вимог передбачених п. 3 ч. 2 ст. 172 КПК України, до клопотання не додано документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати - автомобіль марки «ВАЗ - НИВА», моделі «2121», реєстраційний номер НОМЕР_1, зокрема, копій реєстраційних документів на транспортний засіб.

У підтвердження доводів клопотання про те, що вищевказаний автомобіль має значення речового доказу, і що такий підлягає арешту з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, а також позбавлення власника можливості розпоряджатися автомобілем та здійснення ремонту до проведення необхідних експертиз, - до клопотання не додано будь-яких даних (доказів, відомостей), які б підтверджували вказані обставини, у тому числі, не міститься посилання на наявність будь-яких доказів, які свідчать про те, що арешт на автомобіль необхідно накласти з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, а також про те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може негативно вплинути на хід досудового розслідування, унеможливить встановлення всіх важливих обставин кримінального правопорушення, призвести до його знищення заінтересованими особами з метою перешкоджання встановлення об'єктивної істини. При цьому, в матеріалах судового провадження відсутня постанова (копія постанови) про визнання автомобіля марки «ВАЗ - НИВА», моделі «2121», реєстраційний номер НОМЕР_1, речовим доказом у кримінальному провадженні.

Також, до клопотання не додано жодних доказів, які б свідчили про повідомлення яким-небудь особам, у тому числі й громадянину ОСОБА_2, про підозру в учиненні передбаченого ч. 2 ст. 286 КПК України кримінального правопорушення, заявлення ким-небуть цивільного позову в кримінальному провадженні.

Указане, на переконання колегії суддів, свідчить про те, що клопотання про арешт майна - автомобіля, подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, на що не звернув уваги слідчий суддя при його розгляді, у зв'язку із чим, прийшов до передчасного висновку про необхідність накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ - НИВА», моделі «2121», реєстраційний номер НОМЕР_1, заборонивши розпоряджатися та користуватися ним, що у свою чергу свідчить про те, що слідчим суддею постановлено судове рішення, яке не можна визнати законним та обгрунтованим.

Разом із тим, висновок слідчого судді про те, що під час розгляду клопотання слідчим доведено відповідність автомобіля визначеним ст. 98 КПК України критеріям, необхідність накладення арешту на автомобіль з метою збереження речових доказів та наявність передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків, - не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи, з огляду на вищенаведене, а також те, що слідчий та прокурор не приймали участі в розгляді клопотання, що підтверджується журналом судового засідання та змістом вступної частини оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

З урахуванням наведених вище недоліків, а також положень ч. 3 ст. 172 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне клопотання про накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ - НИВА», моделі «2121», реєстраційний номер НОМЕР_1, повернути прокурору, який його погоджував, для їх усунення, у зв'язку із чим, доводи апеляційної скарги про необхідність відмови в задоволенні клопотання про арешт транспортного засобу, задоволенню не підлягають.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час розгляду апеляційної скарги прокурор не заявляв клопотань про приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б підтверджували обґрунтованість доводів поданого клопотання про арешт транспортного засобу чи могли б істотно вплинути на вищевказані висновки апеляційного суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 січня 2018 року, якою задоволено погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Попович І. І. клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області Меренич М. С. і накладено арешт на тимчасово вилучене в ході огляду місця події 05.12.2017 майно, а саме: автомобіль марки «ВАЗ - НИВА», моделі «2121», реєстраційний номер НОМЕР_1, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області Меренич М. С. про накладення арешту на транспортний засіб марки «ВАЗ - НИВА», моделі «2121», реєстраційний номер НОМЕР_1, - повернути прокурору відділу прокуратури Закарпатської області Попович І.І. для усунення недоліків.

Встановити строк - 72 (сімдесят дві) години із часу отримання копії ухвали, для усунення недоліків.

Копію ухвали надіслати прокурору відділу прокуратури Закарпатської області Попович І.І..

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: