Ухвала суду № 72043631, 21.12.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46219/17

Провадження № 1-кс/761/29245/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В., прокурора Барцицького В.А., захисника Чернявського Р.М., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 000 400 095 67, у якому

гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з вищою освітою, який перебуває у шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2, судимий

-26.12.2013 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1,2 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців;

-у червні 2017 року притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 289 КК України;

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 289 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва Барцицьким В.А. клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Боголюба Є.В. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2

На обґрунтування клопотання зазначено, що 26.10.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 289 КК України, вказаний злочин скоєний за таких обставин.

ОСОБА_2 06.07.2017, діючи спільно з ОСОБА_5, перебуваючи неподалік нижнього паркінгу торгово-розважального центру «Скай мол» за адресою м. Київ, пр. Ватутіна, 2-т, повторно незаконно заволоділи автомобілем «Lexus ES350», реєстраційний номер НОМЕР_1, чим спричинили TOB «TRC «Ukraine» матеріальну шкоди у великих розмірах.

Рішенням слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26.10.2017 до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.12.2017.

Постановою першого заступника прокурора м. Києва від 27.11.2017 строк досудового розслідування продовжений до чотирьох місяців, тобто до 06.02.2018.

На переконання слідчого, раніше встановлені ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого, знищення, приховання або спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень та вчинення іншого злочину не зменшились.

З огляду на неможливість завершити розслідування, з метою проведення слідчих та процесуальних дій слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою у межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись не обґрунтованість оголошеної підозри та недоведеність вказаних стороною обвинувачення ризиків не процесуальної поведінки ОСОБА_2

Також сторона захисту просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з утриманням підозрюваного в ізоляції від суспільства.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст.199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 289 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26.10.2017 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків та іншого підозрюваного, знищення, приховання чи спотворення речей та документів, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки останнього, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у ОСОБА_2 тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування. Наявність на утриманні у підозрюваного малолітніх дітей, хоча і свідчить про його певні сімейні зв'язки, у той же час зазначений чинник не є таким, що повністю усуває або значно мінімізує ризик переховування підозрюваного від слідства та суду.

Крім того, характер інкримінованого підозрюваному злочину свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_2, що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Крім того, враховуючи, що Святошинським районним судом м. Києва з червня 2017 року здійснюється судовий розгляд обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289 КК України та те, що раніше останній був засуджений за вчинення аналогічного злочину, не має офіційного та стабільного джерела доходів, слідчий суддя вважає, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.

Також не виключено, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити дії з метою незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні.

У той же час, враховуючи тривалість досудового розслідування та обсяг процесуальних дій, проведених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає не доведеним стороною обвинувачення актуальність існування заявленого ризику можливого знищення, приховання або спотворення підозрюваним речей та документів, що мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовжують існувати ризики не процесуальної поведінки ОСОБА_2

Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Як випливає з клопотання та доводів прокурора, у подальшому необхідно додатково допитати підозрюваних, провести низку експертиз, ознайомити сторону захисту з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.

Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений у межах строку досудового розслідування.

Приймаючи до уваги, що постановою першого заступника м. Києва від 27.11.2017 строк досудового розслідування продовжений до чотирьох місяців, тобто до 06.02.2018, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя, приймаючи до уваги обставини вчинення злочину, вважає, що застава у межах, передбачених ч. 5 ст.182 КПК, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві Боголюба С.В. задовольнити.

Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою по 06 лютого 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у сумі п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 800 000 (вісімсот тисяч) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СУ ГУНП у м. Києві,прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч