Постанова № 72042138, 05.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2018 р. Справа № 922/1899/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1 - на підставі довіреності від 27.05.2016р., свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 14.06.2017р. №2102 та ордеру серії ХВ №000008 від 25.01.2018р.;

від 1-го відповідача - ОСОБА_2 – на підставі довіреності від 27.12.2017р. №308-11/3926/2-17;

від 2-го відповідача - ОСОБА_2 – на підставі довіреності від 28.12.2017р. №308-11/3947/2-17;

третьої особи - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради, м.Харків, (вх.№ 1901 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у справі №922/1899/16 (суддя Новікова Н.А., повний текст рішення складено 01.06.2017р.)

за позовом: Торгівельної фірми "Спортивний одяг" Товариство з обмеженою відповідальністю, м.Харків,

до 1-го відповідача: Харківської міської ради, м.Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 Слобідського району Харківської міської ради, м.Харків,

до 2-го відповідача: Виконавчого комітету Харківської міської ради, м. Харків,

про стягнення 3201168,92 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

13.06.2016р. Торгівельна фірма "Спортивний одяг" Товариство з обмеженою відповідальністю звернулась до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просила суд стягнути з місцевого бюджету Харківської міської ради спричинену матеріальну шкоду в розмірі 3201168,92грн., спричинену внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, а саме її виконавчим органом – Виконавчим комітетом Харківської міської ради незаконного рішення, що призвело до знищення нерухомого майна – нежитлових приміщень магазину літ. "А-1" №2/52, розташованих за адресою: м. Харків, площа Повстання, 1 (Кінний ринок), які були власністю позивача - Торгівельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог та відповідно стягнення збитків у розмірі 3201168,92грн., позивач посилався на те, що йому було завдано матеріальну шкоду внаслідок фізичного зруйнування нерухомого майна, яке належало йому на праві власності. Як зазначав позивач, знищення майна відбулося 21.06.2013р. та було здійснено представниками адміністрації Комінтернівського району м. Харкова на виконання рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №363 від 12.06.2013р. "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан". Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.06.2013р. №363 в частині пункту 14 додатку до рішення визнано незаконним згідно постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.07.2015р. у справі № 641/13662/14-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду даної справи, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, з’ясування питань, необхідних для вирішення даного спору, та які потребують спеціальних знань в будівельно - технічній галузі, а саме встановлення розміру збитків, місцевим господарським судом було призначено будівельно - технічну експертизу проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4. На вирішення експерта було поставлено наступні питання:

1) яка реальна вартість знесеної нежитлової будівлі, що була розташована за адресою: м. Харків, майдан Повстання, 1 (Кінний ринок) та є предметом спору по господарській справі № 922/1899/16, з урахуванням його фізичного зносу на момент знесення 21.06.2013 року?

2) яка реальна вартість знесеної нежитлової будівлі, що була розташована за адресою: м. Харків, майдан Повстання, 1 (Кінний ринок) та є предметом спору по господарській справі № 922/1899/16, з урахуванням його фізичного зносу на дату проведення експертизи?

12.04.2017р. за результатами проведеної судової оціночно-будівельної експертизи Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4 було складено висновок №1921, відповідно до якого було встановлено, що:

1.Ринкова вартість знесеної нежитлової будівлі, яка була розташована за адресою: м.Харків, майдан Повстання, 1 (Кінний ринок), з урахуванням фізичного зносу на момент знесення 21.06.2013 року, складає 973730грн. (дев'ятсот сімдесят три тисячі сімсот тридцять грн.), без урахування ПДВ;

2.Ринкова вартість знесеної нежитлової будівлі, яка була розташована за адресою: м.Харків, майдан Повстання, 1 (Кінний ринок), з урахуванням фізичного зносу на момент оцінки, складає 3122912грн. (три мільйони сто двадцять дві тисячі дев'ятсот дванадцять грн.), без урахування ПДВ.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у справі №922/1899/16 (суддя Новікова Н.А.) позов задоволено частково; стягнуто з Харківської міської ради на користь Торгівельної фірми “Спортивний одяг” Товариство з обмеженою відповідальністю 3122912,00грн.; відмовлено в позові щодо стягнення з Харківської міської ради 78256,92грн.; припинено провадження у справі в частині вимог до Виконавчого комітету Харківської міської ради; стягнуто з Харківської міської ради на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 46843,68грн.

Відповідні висновки суду з посиланням на положення статей 15, 16, 22, 1166, 1173, 1174, 1192 Цивільного кодексу України, а також висновок судової оціночно-будівельної експертизи від 12.04.2017р. №1921, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4, який було прийнято місцевим господарським судом, як належний та допустимий доказ, при визначенні розміру завданих позивачу збитків, мотивовано обґрунтованістю позовних вимог щодо стягнення в 1-го відповідача – Харківської міської ради на користь позивача збитків у розмірі 3122912,00грн., у зв’язку з наявністю причинно – наслідкового зв’язку внаслідок прийняття Виконавчим комітетом Харківської міської ради рішення від 12.06.2013р. №363 ”Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальної громади стан”, в частині, яка стосується звільнення території міста Харкова від нежитлової будівлі – павільйону – магазину за адресою: м. Харків, майдан Повстання, 1, яка належала позивачу та завданими збитками, та підтвердженням існування всіх елементів складу цивільного правопорушення. Припиняючи провадження в частині позовних вимог до 2-го відповідача – Виконавчого комітету Харківської міської ради, місцевий господарський суд виходив з того, що Виконавчий комітет Харківської міської ради не є юридичною особою та у відповідності до приписів статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України не володіє господарською процесуальною правосуб’єктністю.

Харківська міська рада з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у справі № 922/1899/16 в частині стягнення з Харківської міської ради на користь Торгівельної фірми “Спортивний одяг” Товариство з обмеженою відповідальністю 3122912,00грн., стягнення на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 46843,68грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не було повно, всебічно та об'єктивно досліджено усіх наявних в матеріалах справи доказів та пояснень викладених сторонам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, що призвело до передчасного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог. Зокрема, апелянт наголошує на тому, що позивачем не було доведено наявності всіх елементів цивільно-правової відповідальності, одночасна наявність яких необхідна для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків спричинених рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, а саме, тих обставин, що з боку Харківської міської ради відсутня протиправна поведінка, оскільки Харківською міською радою та Виконавчим комітетом Харківської міської ради дії з демонтажу чи знесення майна не вчинялись, при цьому апелянт наголошує, що в пункті 1.4 рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради № 363 від 12.06.2013р. "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан", передбачено вжиття заходів щодо забезпечення обліку і збереження майна, від якого звільняється територія міста за адресами згідно додатку.

Також, скаржник наголошує на відсутності матеріальної шкоди (збитки), як наслідку дій харківської міської ради, оскільки позивачем не було надано до матеріалів справи будь-яких правовстановлюючих документів, на підтвердження тих обставин, що Торгівельна фірма "Спортивний одяг" ТОВ була власником нерухомого майна - нежитлових приміщень магазину літ. "А-1" № 2/52, розташованого за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1, а Звіт про оцінку майна від 16.03.2012 р., як і Висновок судового експерта, зроблений на підставі цього звіту та старого технічного паспорту, не може бути належним доказом розміру спричинених збитків. З урахуванням викладених обставин, за відсутності неправомірної поведінки відповідача та відсутності доказів спричинення матеріальної шкоди позивачеві, відсутній і безпосередній причинний зв’язок між неправомірною поведінкою та спричиненням шкоди позивачу, та відповідно відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на 12.07.2017р.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 12.07.2017р. представник апелянта надав додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№7335 від 12.07.2017р.) та заявив клопотання про заміну відповідача (вх.№7334 від 12.07.2017р.), в якому просив суд замінити неналежних відповідачів – Харківську міську раду та Виконавчий комітет Харківської міської ради, належним відповідачем ОСОБА_3 слобідського району Харківської міської ради.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017р. відкладено розгляд справи на 24.07.2017р.

14.07.2017р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про призначення повторної експертизи (вх.№7419), в якому просить суд призначити повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити іншому експерту Київського науково – дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) (код ЄДРПОУ 02883096), який знаходиться за адресою: 03680, м. Київ, вул. Смоленська, будинок 6; на вирішення експерта поставити наступні питання:

1) яка реальна вартість знесеної нежитлової будівлі, що була розташована за адресою: м. Харків, майдан Повстання, 1 (Кінний ринок) та є предметом спору по господарській справі № 922/1899/16, з урахуванням його фізичного зносу на момент знесення 21.06.2013 року?

2) яка реальна вартість знесеної нежитлової будівлі, що була розташована за адресою: м. Харків, майдан Повстання, 1 (Кінний ринок) та є предметом спору по господарській справі № 922/1899/16, з урахуванням його фізичного зносу на дату проведення експертизи?

24.07.2017р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№7714), в якому просить в задоволенні апеляційної скарги Харківської міської ради відмовити, рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у справі №922/1899/16 залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2017р. задоволено клопотання апелянта - Харківської міської ради про продовження строку розгляду скарги; продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів; відкладено розгляд справи на 15.07.2017р.; ухвалено викликати в судове засідання Харківського апеляційного господарського суду, яке відбудеться 15.08.2017р., судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4 – ОСОБА_5 для надання пояснень щодо змісту висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 12.04.2017р. №1921, проведеної у межах даної справи; явку судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4 – ОСОБА_5 визнано обов’язковою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2017р. відкладено розгляд справи на 22.08.2017р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 Слобідського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 37459125, 61001, Харківська область, м. Харків, вул. Плеханівська, 42); зобов’язано позивача надіслати ОСОБА_3 Слобідського району Харківської міської ради: копію позовної заяви та доданих до неї документів та надати до суду докази надсилання; зобов’язано апелянта надіслати ОСОБА_3 Слобідського району Харківської міської ради: копію апеляційної скарги та доданих до неї документів та надати до суду докази надсилання; ухвалено, адміністрації Слобідського району Харківської міської ради завчасно, надати відзив на апеляційну скаргу, документальне та нормативне обґрунтування викладених доводів.

21.08.2017р. апелянтом на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2017р. подано до апеляційного господарського суду докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 Слобідського району Харківської міської ради (вх.№8761).

22.08.2017р. позивачем на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2017р. подано до апеляційного господарського суду докази надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 Слобідського району Харківської міської ради (вх.№8799).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2017р. задоволено клопотання Харківської міської ради про призначення у справі судової експертизи; призначено у справі повторну судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити іншому судому експерту Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4; попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтею 385 Кримінального кодексу України за відмову від виконання покладених обов’язків та за статтею 384 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку; на вирішення експертів поставити питання:

- яка реальна вартість знесеної нежитлової будівлі, що була розташована за адресою: м. Харків, майдан Повстання, 1 (Кінний ринок) та є предметом спору у справі №922/1899/16, з урахуванням її фізичного зносу на момент знесення (21.06.2013р.)?;

- яка реальна вартість знесеної нежитлової будівлі, що була розташована за адресою: м. Харків, майдан Повстання, 1 (Кінний ринок) та є предметом спору у справі №922/1899/16, з урахуванням його фізичного зносу на дату проведення експертизи?

Ухвалено, для здійснення повторної судової оціночно-будівельної експертизи матеріали справи №922/1899/16 надіслати до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4; зобов’язано Харківську міську раду здійснити оплату за проведення експертизи у триденний строк з дня отримання рахунку за надання експертних послуг. Докази оплати надати до Харківського апеляційного господарського суду та Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4; висновок судової експертизи надати Харківського апеляційному господарському суду та сторонам; провадження у справі зупинено.

11.12.2017р. на адресу Харківського апеляційного господарського суду надійшов лист від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_4 (вх.№12799), в якому повідомлено про те, що Харківською міською радою не було проведено оплату за проведення повторної судової оціночно-будівельної експертизи, у зв’язку з чим, експертне дослідження знімається з проведення без виконання.

У зв’язку з відпусткою судді Здоровко Л.М., автоматизованою системою документообігу суду 12.12.2017р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Плахова О.В., судді Бородіної Л.І., судді Шутенко І.А.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017р. поновлено провадження у справі; розгляд справи призначено на 10.01.2018р. о 12:00год.

Судова колегія зазначає, що 15.12.2017р. набрав чинності Закон України №2147-VIII від 03.10.2017р. "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, розгляд господарськими судами справ здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017р.

У зв’язку із неможливістю проведення судового засідання 10.01.2018року з огляду на знаходження судді-доповідача ОСОБА_6 на лікарняному, та відсутністю підстав для здійснення повторного автоматизованого розподілу даної справи, визначених частиною 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.), судовою колегією було призначено розгляд справи на 25.01.2017р.

25.01.2018р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду заяву (вх.№925), в якій просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв’язку з тим, що представник у даній справі знаходиться на лікарняному та не має змоги прибути в судове засідання, а інші уповноважені представники знаходяться і інших судових засіданнях.

25.01.2018р. позивачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що посвідчують право представника займатись адвокатською діяльністю (вх.№927).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2017р. оголошено в судовому засіданні перерву до 05.02.2018р. о 12:00год.

05.02.2018р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№1237), в яких зазначає, що позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом не було надано до матеріалів справи будь-яких правовстановлюючих документів, на підтвердження тих обставин, що Торгівельна фірма "Спортивний одяг" ТОВ була власником нерухомого майна - нежитлових приміщень магазину літ. "А-1" № 2/52, розташованого за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1, у зв’язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог та відповідно стягнення збитків. Зокрема, апелянт посилається на інформацію з матеріалів інвентаризаційної справи № 75697 за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1, відповідно до якої, право власності на нежитлову будівлю літ "А-1" по пл. Повстання, 1 у м. Харкові не зареєстровано, та на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 112527154 від 01.02.2018р. та № 112802531 від 05.02.2018р. відповідно до якого, право власності на нежитлову будівлю літ "А-1" по пл. Повстання, 1 у м. Харкові за ТФ "СПОРТИВНИЙ ОДЯГ" ТОВ також не зареєстровано, та просить долучити до матеріалів справи на підтвердження викладених обставин копію листа КП "Харківське міське БТІ" від 25.03.2009р. № 1301; копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №112527154 від 01.02.2018р. та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №112802531 від 05.02.2018р.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017р.), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаюся судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Отже, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Разом з тим, апелянтом – Харківської міською радою не зазначено об’єктивних причин, які унеможливили отримання та подання вказаних доказів до суду першої інстанції, у зв’язку з чим, колегія суддів вважає за неможливе прийняти вказані апелянтом документи, як додаткові докази у даній справі.

Після перерви, оголошеної 25.01.2018р., судове засідання було продовжено 05.02.2018р. о 12:21год., представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у справі № 922/1899/16 в частині стягнення з Харківської міської ради на користь Торгівельної фірми “Спортивний одяг” Товариство з обмеженою відповідальністю 3122912,00грн., стягнення на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 46843,68грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Також, представник апелянта підтримав подане клопотання про заміну відповідача (вх.№7334 від 12.07.2017р.), в якому просив суд замінити неналежних відповідачів – Харківську міську раду та Виконавчий комітет Харківської міської ради, належним відповідачем ОСОБА_3 слобідського району Харківської міської ради.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у справі № 922/1899/16 залишити без змін.

Також, представник позивача заперечив проти задоволення клопотання апелянта про заміну відповідача (вх.№7334 від 12.07.2017р.).

Стосовно клопотання апелянта про заміну відповідача (вх.№7334 від 12.07.2017р.), колегія суддів зазначає наступне.

Так, в обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання апелянт зазначає, що позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом було невірно визначено відповідача у справі, зокрема, з тих підстав, що ані Харківською міською радою, ані Виконавчим комітетом Харківської міської ради не вчинялись дії з демонтажу майна позивача, та відповідно не було порушено його прав; натомість, наявним в матеріалах справи листом ОСОБА_3 Комінтернівського району Харківської міської ради (на даний час ОСОБА_3 Слобідського району Харківської міської ради) від 10.04.2014р. №486/0/167-14 підтверджується, що саме останньою було вжито заходів по звільненню території міста від розміщених павільйонів-магазинів по майдану Повстання, 1 у м. Харкові на підставі рішення №363 від 12.06.2013р. "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан".

Судова колегія, розглянувши вказане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки положеннями статті 48 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017р.) передбачено право суду на заміну відповідача лише за клопотанням позивача, проте з відповідним клопотанням Торгівельна фірма “Спортивний одяг” Товариство з обмеженою відповідальністю до суду не зверталась.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, сторони про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені завчасно належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.3 а.с.116), колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як зазначає позивач, відповідно до Свідоцтва про право власності від 19.12.1995р., реєстраційний номер 367, торгівельна фірма "Спортивний одяг" товариства з обмеженою відповідальністю є власником цілісного майнового комплексу, на підставі договору купівлі-продажу № 335 від 31.10.1995р., посвідченого Другою Харківською державною нотаріальною конторою, за № 2-13300 (т.1 а.с.53-56).

В подальшому, в процесі приватизації державне майно цілісного майнового комплексу було трансформовано ТФ "Спортивний одяг" ТОВ, після чого останні 8,3% частки державного майна були викуплені товариством покупців членів трудового колективу за договором №335 від 24.10.1995р., внаслідок чого ТФ "Спортивний одяг" ТОВ набула право власності на нежитлові приміщення магазину літ. "А-1" № 2/52, розташованого за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1 (Кінний ринок).

26.12.2001р. між Виконавчим комітетом Харківської міської ради та торгівельною фірмою "Спортивний одяг" Товариство з обмеженою відповідальністю було укладено договір оренди відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 11.04.2001р. №589 надає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди земельну ділянку за адресою: м. Харків, м-н Повстання,1, загальною площею 0,0155 га, в тому числі під забудовою 0,0155, згідно з планом земельної ділянки, що додається (т.1 а.с.122-125).

Пунктом 1.2. договору оренди земельної ділянки визначено, що земельна ділянка надається у тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 01.01.2011р. для експлуатації і обслуговування павільйону-магазину.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що на даний час договір є чинним.

12.06.2013р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийнято рішення №363 "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" (надалі - Рішення), яким вирішено забезпечити звільнення територій від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, малих архітектурних форм, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів, тощо згідно додатку, згідно актів перевірки Інспекції з благоустрою та екології міста Харкова Управління екології та благоустрою Департаменту комунального господарства Харківської міської ради.

Згідно пункту 1.2 Рішення, у разі не звільнення території у добровільному порядку, зобов'язано провести звільнення територій від самовільно збудованих об'єктів та розміщеного майна згідно додатку, шляхом їх демонтажу та переміщення на територію Комунального підприємства "Харківводоканал" за адресою: вул. Коростельська, 46.

Голів адміністрацій районів Харківської міської ради зобов’язано забезпечити організацію та виконання робіт по звільненню території районів міста Харкова від самовільно побудованих та розміщених об’єктів за адресами згідно додатку з залученням комунальних підприємств міста та інших підприємств, організацій.

Посилаючи на пункт 14 додатку до вказаного Рішення, якими передбачено вилучення земельних ділянок шляхом зносу будівель та споруд, що на них знаходяться, позивач стверджує, що до вказаного переліку об'єктів включено нежитлову будівлю павільйону-магазину за адресою: м-н Повстання,1 в м. Харкові, яка належить позивачу.

Як зазначає позивач, 21.06.2013р. представником Адміністрації Комінтернівського району м. Харкова та працівниками КП “Харківводоканал”, на виконання вищезазначеного спірного рішення виконавчого комітету Харківської міської ради, було здійснено фізичне знищення павільйону-магазину позивача, у зв’язку з чим, позивач, вважаючи, що протиправними рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.06.2013р. в частині, що стосується звільнення території міста Харкова від нежитлової будівлі - павільйону-магазину позивача, що знаходиться за адресою м-н Повстання, 1 в м. Харкові, а також дії ОСОБА_3 Комінтернівського району Харківської міської ради, які полягали у вжитті заходів 21.06.2013р. по звільненню території міста від розміщеного павільйону-магазину відповідача, та фактично його знищення, звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.

За результатами розгляду відповідного позову, постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.07.2015р. у справі №641/13662/14-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015р., позов ТОВ "Спортивний одяг" було задоволено частково; визнано незаконним рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №363 від 12.06.2013р. “Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан” в частині, яка стосується звільнення території міста Харкова від нежитлової будівлі - павільйону-магазину за адресою: м.Харків, м-н Повстання, 1, що належить позивачу.

Посилаючись на вказані вище обставини, з урахування списів статей 41 Конституції України, 321 Цивільного кодексу України та керуючись 1173, 1174 Цивільного кодексу України, позивач зазначав, що незаконне рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради призвело до фактичного знищення нерухомого майна, належним та добросовісним власником якого був позивач, тобто призвело до фактичного позбавлення позивача його власності за відсутності достатньої для цього правової підстави, та відповідно й до спричинення шкоди, що й стало підставою для звернення позивача - Торгівельної фірми "Спортивний одяг" Товариство з обмеженою відповідальністю 13.06.2016р. до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути з місцевого бюджету Харківської міської ради спричинену матеріальну шкоду в розмірі 3201168,92грн., спричинену внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, а саме її виконавчим органом – Виконавчим комітетом Харківської міської ради незаконного рішення, що призвело до знищення нерухомого майна – нежитлових приміщень магазину літ. "А-1" №2/52, розташованих за адресою: м. Харків, площа Повстання, 1 (Кінний ринок) (т.1 а.с.4-71).

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у даній справі позов задоволено частково, з підстав викладених вище (т.2 а.с.180-192).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1-3 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З аналізу вказаних правових норм випливає, що на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен встановити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Так, звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з Харківської міської ради та Виконавчого комітету харківської міської ради шкоди у розмірі 3201168,92грн., Торгівельна фірма "Спортивний одяг" Товариство з обмеженою відповідальністю посилалась на те, що внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, а саме її виконавчим органом – Виконавчим комітетом Харківської міської ради незаконного рішення, нерухоме майно позивача належне йому на праві власності, а саме - нежитлові приміщення магазину літ. "А-1" №2/52, розташовані за адресою: м. Харків, площа Повстання, 1 (Кінний ринок), було знищено.

Разом з тим, при досліджені матеріалів доданих позивачем до позовної заяви, а також в процесі розгляду справи місцевим господарським судом, колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду встановлено, що позивачем було додано документи на нежитлові приміщення магазину літ. "А-1" та літ. "А", а саме: Звіт про оцінку майна нежитлової будівлі магазину літера "А", що розташований за адресою: місто Харків, майдан Повстання, 1 (т.2 а.с.4-45), копію Технічного паспорту складено станом на 23.03.1994р., який визначає технічні характеристики "магазину № 39" (інвентарний № 75697) (т.1 а.с.43-47), копію Свідоцтва про право власності від 19.12.1995р. №367, відповідно до якого, позивач є власником "державного майна цілісного майнового комплексу торговельної фірми "Спортивний одяг" товариства з обмеженою відповідальністю" (т.1 а.с.53).

Судова колегія зазначає, що відповідно до приписів статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Як зазначає в позовній заяві позивач, в процесі приватизації державне майно цілісного майнового комплексу було трансформовано ТФ "Спортивний одяг" ТОВ, після чого останні 8,3% частки державного майна були викуплені товариством покупців членів трудового колективу за договором №335 від 24.10.1995р., внаслідок чого ТФ "Спортивний одяг" ТОВ набула право власності на нежитлові приміщення магазину літ. "А-1" № 2/52, розташованого за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1 (Кінний ринок).

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до пункту 1.1. договору купівлі-продажу частки державного майна в майні ТФ "Спортивний одяг" ТОВ № 335 від 24.10.1995р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та позивачем, останнім було придбано "частку державної власності у майні Торгівельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю пропорційна 8,30% Статутного фонду товариства" (т.1 а.с.167-171).

Згідно Свідоцтва про право власності від 19.12.1995р. за реєстраційним №367 позивач є власником "державного майна цілісного майнового комплексу Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю" (т.1 а.с.53-56), наявною в матеріалах справи копією приватизаційного платіжного доручення № 549/1 від 15.11.1995р. також передбачено назву об'єкта приватизації - "частка державної власності у майні" (т.1 а.с.172).

Крім того, з наявного в матеріалах справи акту приймання передачі, складеного сторонами на виконання умов договору купівлі-продажу частки державного майна, вбачається, що передається “частка державної власності у майні”, склад і перелік якого приведені в інвентаризаційних описах та відомостях, що відображені в протоколі № 1 засідання інвентаризаційної комісії від 11.05.1994р. станом на 01.05.1994р. (т.1 а.с.174).

Проте, позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом не було додано до матеріалів справи ані інвентаризаційних описів та відомостей ані протоколу 1 засідання інвентаризаційної комісії від 11.05.1994р. станом на 01.05.1994р., що унеможливлює їх дослідження апеляційним господарським судом.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів позивача щодо трансформації "частки державної власності у майні Торгівельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю пропорційної 8,30% Статутного фонду товариства" у "державне майно цілісного майнового комплексу Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю" та в подальшому у "нежитлові приміщення магазину літ. "А-1" № 2/52, розташовані за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1 (Кінний ринок) ", які є предметом позовних вимог у даній справі.

Окрім іншого, з наявного в матеріалах справи листа Регіонального відділення по Харківській області Фонду державного майна України від 10.09.1999р. № 08- 3644, вбачається, що до переліку нерухомого майна, яке приватизоване у складі частки державної власності у майні ТФ "Спортивний одяг" ТОВ входить "Павільйон", розташований за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1, інвентарний номер 10011, балансовою вартістю станом на 01.05.1994 - 8567160 карбованців, а відповідно до наданої позивачем копії Технічного паспорту, який складено станом на 23.03.1994р. визначено технічні характеристики "магазину № 39" (інвентарний № 75697).

Отже, з наявних в матеріалах справи документів не можливо ідентифікувати який саме об'єкт нерухомості належав позивачу на праві власності та яким чином нежитлові приміщення магазину літ. "А-1" №2/52, які є предметом позову у даній справі пов'язані з даними приміщеннями.

З огляду на вищевикладене, судова колегія зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просив стягнути Харківської міської ради матеріалу шкоду у розмірі 3201168,92грн., спричинену внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, а саме її виконавчим органом – Виконавчим комітетом Харківської міської ради незаконного рішення, внаслідок чого, нерухоме майно позивача належне йому на праві власності, а саме - нежитлові приміщення магазину літ. "А-1" №2/52, розташовані за адресою: м. Харків, площа Повстання, 1 (Кінний ринок), було знищено.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017р.), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017р.) передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017р.) обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, позивачем не було надано ані до місцевого господарського суду ані до апеляційного господарського суду будь-яких правовстановлюючих документів на нежитлові споруди-нежитлові приміщення магазину літ. "А-1" № 2/52, розташованого за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1 (Кінний ринок)", які є предметом позову у даній справі, та які, як стверджує позивач, належали йому на праві власності.

На думку колегії суддів, право власності позивача у даному випадку могло бути підтверджено виключно Свідоцтвом про право власності, в якому обов'язково повинно бути зазначено характеристику об'єкту нерухомості (адреса, площа, літера та ін.).

Отже, господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваному рішення, не було враховано вищевказаних суперечностей між правовстановлюючим документом (Свідоцтвом про право власності від 19.12.1995 з реєстраційним № 367) та доводами позивача про право власності на "нежитлові приміщення магазину літ. "А-1" № 2/52, розташованого за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1 (Кінний ринок) ", та як наслідок було розглянуто та задоволено вимогу позивача про стягнення матеріальної шкоди за знищення нерухомого майна, наявність або відсутність якого у власності позивача не можливо ідентифікувати.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що допущені місцевим господарським судом порушення матеріального права є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення з 1-го відповідача - Харківської міської ради матеріальної шкоди у розмірі 3122912,00грн. та прийняття рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Крім того, судова колегія зазначає, що статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 1166 Цивільного кодексу України). Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Крім того, згідно зі статтею 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

За таких обставин необхідною підставою для притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних рішень/дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Як було зазначено вище, в обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач посилався на те, що внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, а саме її виконавчим органом – Виконавчим комітетом Харківської міської ради незаконного рішення, було знищено нерухоме майно позивача належне йому на праві власності, а саме - нежитлові приміщення магазину літ. "А-1" №2/52, розташовані за адресою: м. Харків, площа Повстання, 1 (Кінний ринок).

Проте, під час апеляційного перегляду даної справи судовою колегією було встановлено, що позивачем не було надано ані до місцевого господарського суду ані до апеляційного господарського суду будь-яких правовстановлюючих документів на нежитлові споруди-нежитлові приміщення магазину літ. "А-1" № 2/52, розташованого за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1 (Кінний ринок) ", які є предметом позову у даній справі, та як наслідок, місцевим господарським судом було прийнято рішення про стягнення матеріальної шкоди за знищення нерухомого майна, наявність або відсутність якого у власності позивача не можливо ідентифікувати.

Отже, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння йому збитків заподіяних внаслідок неправомірних дій 1-го відповідача - Харківської міської ради та не було доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідачів - Харківської міської ради та Виконавчого комітету Харківської міської ради та визначеними позивачем збитками, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що приписи статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, якими передбачено настання відповідальності в незалежності від наявності вини відповідного органу місцевого самоврядування, не підлягають застосуванню до спірних правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, відсутність вини відповідачів в заподіянні позивачу збитків та відповідно відсутність складу господарського правопорушення, необхідного для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як стягнення збитків, судова колегія приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та відповідно стягнення збитків (матеріальної шкоди).

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у даній справі в частині позовних вимог до Виконавчого комітету Харківської міської ради, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді

Частиною четвертою статті 91 Цивільного кодексу України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р) встановлено, що відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Окрім того, провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р), якщо при розгляді справи буде встановлено, що, зокрема, позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

З огляду на вищевикладене, що Виконавчий комітет Харківської міської ради не є юридичною особою, а тому, в силу приписів статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) не володіє господарською процесуальною правосуб’єктністю, колегія суддів вважає, що господарським суди першої інстанції правомірно та у відповідності до приписів господарського процесуального законодавства було припинено провадження у справі в цій частині.

Оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Харківської міської ради підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у справі №922/1899/16 підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017р., судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.270, п.21 ч.1 ст.275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у справі №922/1899/16 в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у справі №922/1899/16 залишити без змін.

Стягнути з Торгівельної фірми "Спортивний одяг" Товариство з обмеженою відповідальністю (61001, м.Харків, майдан Повстання, буд.1, код ЄДРПОУ 14065121) на користь Харківської міської ради (61000, м.Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 52819,28грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний судовий наказ.

Повний текст постанови складено 06 лютого 2018р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Шутенко І.А.