Постанова № 72028631, 01.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2557/17

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

01 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

Представника позивача: ОСОБА_2

Представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області до Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

позивач у вересні 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ПАТ «Красилівський машинобудівний завод», в якому просив: задовольнити позов про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 91483, 21 грн. на користь Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2017 адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" на користь Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 91483,21 грн.(дев'яносто одна тисяча чотириста вісімдесят три грн. 21 коп.).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що публічне акціонерне товариство "Красилівський машинобудівний завод"(код ЄДРПОУ 14310394), зареєстроване як юридична особа і включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідача перед Старокостянтинівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області склалась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та за Списком №2 відповідно до пунктів "а" та "б" -"з", ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення на загальну суму 91483,21 грн. за липень-серпень 2017 року.

Оскільки, вказана заборгованість публічним акціонерним товариством "Красилівський машинобудівний завод" добровільно не погашена, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що відповідач зобовязаний сплачувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та за Списком №2, а оскільки заборгованість в добровільному порядку не сплачена, позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) вказано, що Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV вказано, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підпунктом 6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 вказано, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4 Інструкції).

Підпунктом 6.7 п.6 вищевказаної Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно абз. 1 пп. 6.8 п. 6 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у п.6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Таким чином, обов’язок щодо визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на органи Пенсійного фонду України, а відповідач зобов’язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування сум є розрахунок цих витрат, який надсилається відповідачу.

Оскільки ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і страхувальником в розумінні Закону № 1058-IV, використовує працю найманих працівників, то відповідно зобов'язане відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону № 1058-IV.

Зазначені розрахунки надіслані позивачем на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи, докази вжиття відповідачем заходів погашення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "а", "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 91483,21 грн. в матеріалах справи відсутні.

Так як, відповідач не оскаржував розрахунки, то загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень-серпень 2017 року, в сумі 91483, 21 грн. є узгодженою і підлягає сплаті.

Посилання апелянта на те, що розрахунки не є належним доказом понесення останнім витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказані розрахунки повністю відповідають формі та змісту розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивач діяв в межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства що підтверджується матеріалами справи.

Щодо тверджень апелянта, що відповідач не зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки частина друга цієї статті, яка передбачала покриття підприємствами та організаціями витрат на виплату і доставку пенсій, призначених згідно з пунктами «б» «з» статті 13 Закону № 1788-XII, була виключена на підставі Закону № 1461-III від 17 лютого 2000 року « Про внесення змін до деяких законів України», колегія суддів зазначає наступне.

На момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “б” статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Слід зазначити і про безпідставність тверджень відповідача відносно того, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на нормах підзаконного нормативно-правового акту, а саме Інструкції №21-1, оскільки обов'язок по відшкодуванню підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пенсії передбачено Законом України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, положення Інструкції №21-1 передбачають виключно порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 лютого 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5