Постанова № 72028634, 06.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 671/1191/17

Головуючий у 1-й інстанції: Бабій О.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

06 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 06 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Департаменту патрульної поліції у м. Житомирі (далі - відповідач) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 08.08.2017 звернувся до Волочиського районного суду Хмельницької області області з адміністративним позовом в якому просив: поновити пропущений строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, як такий, що пропущений з поважних причин та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 11.07.2017 серії АР №657337, а провадження у справі закрити.

Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 06.11.2017 позов задоволено частково.

Постанову інспектора роти № 1 батальйону УПП в м. Житомирі ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3, серія АР № 657337 від 11.07.2017, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. скасовано.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов залишити без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Інших підстав, в т.ч. щодо невірної кваліфікації спірних правовідносин судом першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не наведено.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.07.2017 інспектором роти № 1 батальйону УПП в м. Житомирі ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3 винесено постанову серії АР № 657337 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Згідно з вказаною постановою, 11.07.2017 о 22 год. 30 хв. на 220 км. автодороги Київ-Чоп ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом "MAN TGA 26.433", реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом "TAD NPN-35", перевозив вантаж - комбайн зернозбиральний "JOHN DEERE 9610", д.н.з. НО 20887, ширина якого становить більше 2,6 м., а саме: 3,90 м. без відповідного дозволу органів Національної поліції чим порушив п. 22.5 ПДР України.

Не погодившись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності вчинених дій та прийнятих рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Загальні вимоги до водіїв транспортних засобів визначені Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 "Про Правила дорожнього руху", а спеціальні правила, за якими здійснюється рух великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами - Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі - Правила), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами".

Пунктом 22.5 ПДР вказано, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Пунктом 4 Правил вказано, що рух великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі виданого перевізникові дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Статтею 132-1 КУпАП зазначено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначалось вище, що 11.07.2017 о 22 год. 30 хв. на 220 км. автодороги Київ-Чоп ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом "MAN TGA 26.433", реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом "TAD NPN-35", перевозив вантаж - комбайн зернозбиральний "JOHN DEERE 9610", д.н.з. НО 20887, ширина якого становить більше 2,6 м., а саме: 3,90 м. без відповідного дозволу органів Національної поліції, чим порушив п. 22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.

У зв'язку з цим до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

При цьому, відповідачем не було взято до уваги наявний у позивача дозвіл Управління безпеки дорожнього руху Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України №1300-4832 НГ затверджений Начальником відділу УБДР ДПД Національної поліції України ОСОБА_4 16.06.2017, згідно якого надається дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні та зазначено транспортний засіб MAN TGA 26.433, ВХ 4896 ВК, причіп: TAD НПН-35, АА2587ХМ, вантаж: техніка, по маршруту, зокрема, зазначено ПП "Ягодин" - М07 - об’їзна Ковеля виїзд на М19 - М19 - об’їзна Луцька –М19 – виїзд на М06 - М06 - об’їзна Рівне М06 - об’їзна Новгород-Волинського – М06 – об’їзна Житомира – М06 – об’їзна Коростишева – М06 –міська смуга Києва, рух місто: просп. Перемоги, Кільцева дорога, Одеська площа, просп. Академіка Глушкова, міська смуга Києва виїзд на М05 – М05 – обізна Білої Церкви – М05 – виїзд на Р06 – Р06 – виїзд на Т15 – 10 – Т15 – 10 – ОСОБА_5 виїзд на Р06 – Р06 – виїзд на М14 – М14 – обізнав Херсону – М14 –виїзд на Р47 – Р47 – Генічеськ та в зворотному напрямку.

Разом з тим, у вказаному дозволі зазначені наступні параметри транспортних засобів: довжина - 24 м., ширина - 3,49 м., висота - 4,49 м., загальна вага автопоїзду з вантажем - 52 т., навантаження на найбільш навантажену вісь - 10 т.

Отже, факт вчинення позивачем правопорушення, а саме: перевезення вантажу, габарити якого перевищують нормативно встановлені, крім постанови серії АР № 657337 від 11.07.2017, належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено.

З наявного в матеріалах справи відеозапису неможливо встановити габарити вищевказаного автомобіля та напівпричепа, вказаний відеозапис не свідчить про вчинення позивачем правопорушення, а посилання відповідача на перевищення нормативно встановлених габаритів спростовується копією дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Щодо доводів апелянта про пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно товарно-транспортної накладної №700 від 11.07.2017 позивач вищевказаним автомобілем здійснював перевезення комбайну зернозберального з пункту навантаження – с. Берездів, Хмельницької обл. до пункту розвантаження - с. Щеглівка, Житомирської області.

Згідно наказу ПП "ТРАНС-АВТО-Д" №59-в від 06.11.2017, водія – ОСОБА_2 відряджено для перевезення вантажу в м. Львів в ТОВ "Аванта плюс" терміном з 06.07.2017 по 04.08.2017, всього на 28 днів.

Вказані документи завірені відбитком печатки автоперевізника ПП "ТРАНС – АВТО - Д".

З наведеного вище слідує, що позивач дійсно в період з 06.07.2017 по 04.08.2017 перебував у відрядженні, а тому апеляційний суд погоджується з висновкам суду першої інстанції та вважає, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач виїхав з с. Берездів Хмельницької області до с. Щиглів Житомирської області, хоча був відряджений до м. Львова то слід зазначити, що вказана невідповідність у документах не свідчить про вчинення позивачем правопорушення передбаченого п. 22.5 ПДР, не спростовує доводів апелянта щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та не є предметом розгляду справи.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 06 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7