Постанова № 72028628, 01.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3257/17

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

01 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2017 року позивач, ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протипранвими та зобовязання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.11.2017 року, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області;

- зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського райсоу Хмельницької області;

- зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в строк до 12.01.2018 року надати звіт про виконання судового рішення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

26.01.2018 року позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2017 року у справі № 822/2605/17 визнано протиправними дії ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосілецької сільської ради Деражнянського району за межами населеного пункту та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

01.11.2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Літки Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 09.11.2017 року № М-29531/0-14719/6-17 їй було відмовлено у задоволенні заяви, з обгрунтуванням, що запитувана земельна ділянка з приводу якої заявник звернулась знаходиться в масиві поблизу с. Літки та використовується жителями для городництва. Усі приватизовані земельні ділянки в даному масиві не перевищують площу 0,6285 га, тому для задоволення вказаної заяви потрібно повторно надати підтверджуючі документи про право користування даною земельною ділянкою (рішення сесії місцевої ради/архівних витяг). Запропоновано повторно звернутися до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою до якої будуть долучені підтверджуючі документи.

ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.11.2017 року № М-280006/0-14814/6-17 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви з аналогічних підстав.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано до суду доказів того, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, використовується жителями с. Літки для городництва.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

За змістом п. "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

В силу ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У відповідності до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тобто, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

Суд встановив, що до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, позивач подав всі документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а саме: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Однак, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку з тим, що запитувана земельна ділянка з приводу якої позивач звернувся знаходиться в масиві поблизу с. Літки та використовується жителями для городництва.

Відтак, відмовляючи у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач вказав на ту обставину, яка не передбачена у ч. 7 ст. 118 ЗК України, а саме: перебування земельної ділянки в користуванні іншої особи. Тобто, підстава, з якої відповідач виніс оскаржену відмову, не узгоджується з приписами чинного земельного законодавства.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що матеріали справи не містять доказів того, що земельна ділянка з приводу якої звернулась позивач, використовується жителями с. Літки для городництва, а посилання відповідача на те, що з картографічних матеріалів чітко відслідковується, що запитувана земельна ділянка використовується жителями для городництва не підтверджують вказаного.

За таких обставин твердження позивача про протиправність рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є обґрунтованим.

Щодо тверджень відповідача про те, що суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції відповідача, то колегія суддів оцінює критично, оскільки з врахуванням того, що відмова була протиправною, прийнята поза межами дискреційних повноважень, тобто не у відповідності до вимог чинного законодавства, тому в даному випадку не є втручання суду у дискреційні повноваження відповідача.

Тому, враховуючи, що позивач неодноразово зверталась до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з одного і того ж питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, а також того, що єдиною підставою для відмови в наданні вказаного дозволу є те, що земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб, що не є законною підставою для відмови у наданні такого дозволу, колегія суддів вважає, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її апеляційного розгляду, а відтак відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6