Постанова № 72027806, 30.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2018 року

справа № 808/1424/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Добродняк І.Ю

судді: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року

у справі № 808/1424/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Присадки»

до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Управління Державної казначейської служби в Олександрівському районі м. Запоріжжя

про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Присадки» звернулося до суду з позовом до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – Управління Державної казначейської служби в Олександрівському районі м. Запоріжжя в якому просив:

визнати бездіяльність відповідача з ненадання висновку Управлінню Державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області щодо повернення позивачу з Державного бюджету грошових коштів у сумі 245179,00 грн.;

зобов’язати відповідача вчинити дії з надання висновку Управлінню Державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області щодо повернення з Державного бюджету грошових коштів у сумі 245179,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки у березні 2011 року Кременчуцькою ОДПІ списано з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Присадки» суму ПДВ у розмірі 245179,00 грн., проте постановою Вищого адміністративного суду від 24.09.2014 задоволено касаційну скаргу позивача та скасовано податкові повідомлення – рішення від 06.05.2009 № 0002472301/0/1448, від 23.07.2009 № 0002472301/1/2350, від 14.10.2009 № 0002472301/2/3237, від 25.12.2009 № 0002472301/3/4084, які слугували підставою для стягнення з позивача ПДВ в розмірі 245179,00 грн., то у відповідача виник обов’язок вчинити дії щодо повернення на користь позивача грошових коштів в розмірі 245179,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області з ненадання до Управління державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області висновку щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Присадки» з Державного бюджету України грошових коштів в розмірі 245179,00 грн.

Зобов’язано відповідача у встановленому законодавством порядку скласти та направити до Управління державної казначейської служби в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Присадки» з Державного бюджету України грошових коштів в розмірі 110294,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмов.

Постанову суду мотивовано помилковістю твердження відповідача про неможливість повернення грошових коштів в розмірі 245179,00 грн. на банківський рахунок позивача через те, що дана сума не є переплатою, а була зарахована з переплат по деклараціях, заявлених в рахунок майбутніх платежів, оскільки така позиція контролюючого органу не ґрунтується на приписах чинного податкового законодавства України.

Судом встановив, що на момент звернення позивача до Запорізької ОДПІ з заявою про повернення коштів, реєстрацію ТОВ «НВП «Присадки» як платника ПДВ було анульовано, а рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ закритий, тому позивач має право на повернення залишку коштів, які були перераховані до бюджету.

Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, за ТОВ «НВП «Присадки» обліковується податковий борг в розмірі 134885,00 грн., а сума надмірно зарахованих до державного бюджету коштів складає 245179,00 грн., внаслідок чого у контролюючого органу були відсутні підстави для відмови у формуванні та поданні до органу Казначейства висновку про повернення позивачу грошових коштів в розмірі 110294,00 грн., оскільки вказана сума не охоплюється податковою заборгованістю позивача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідач наполягає на тому, що сума коштів в розмірі 245179,00 грн., яку позивач просив повернути в якості переплати, не підпадає під визначення «надміру сплаченого грошового зобов’язання», оскільки вказана сума утворилась за рахунок переплат по деклараціях заявлених в рахунок майбутніх платежів з ПДВ. Вказана сума повинна зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Крім того, станом на 15.08.2017 за позивачем рахується податковий борг в розмірі 134885,00 грн., що зумовлює відсутність підстав для повернення коштів, в силу вимог пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. В поданих апеляційному суду письмових поясненнях відповідач зазначає, що переплата з податку на додану вартість існуватиме лише тоді, якщо платник податків сплатив до бюджету податкове зобов’язання вище за розмір узгодженого. Також відповідач посилається на те, що дія Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Також не поширюється на відшкодування податку на додану вартість і Порядок взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146.

Оскільки податкові повідомлення-рішення на загальну суму 245179 грн. скасовані постановою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2014, у лютому 2011 року Кременчуцькою ОДПІ з КОР позивача за рахунок сум бюджетного відшкодування ПДВ списано суму ПДВ у розмірі 245179 грн., тому грошові кошти у вказаній сумі не можуть бути віднесені до переплати, оскільки вказана сума є зарахованою до бюджету як бюджетне відшкодування, на яку не поширюється процедура повернення коштів, помилково або надмір зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Також судом не враховано, що у позивача наявний податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 135063,30 грн., який виник за рахунок донарахованих податкових зобов’язань з ПДВ по податкових повідомленнях-рішеннях, які перебували в судовому оскарженні та поновлені за рішенням суду 28.01.2014 (справа № 816/526/13-а).

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану.

Від третьої особи до апеляційного суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника Управління Державної казначейської служби в Олександрівському районі м. Запоріжжя.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачем в установленому порядку задекларовано до відшкодування суми податку на додану в рахунок погашення зобов’язань з ПДВ згідно податковим деклараціям: №9003960281 від 20.09.2010 на суму 276263 грн.; №9004475809 від 20.10.2010 – на суму 12656,00 грн.; №9005188709 від 19.11.2010 – на суму 115039,50 грн.

Означені суми відображені в обліковій картці платника як переплата з податку на додану вартість.

Відповідно до прийнятих Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області податкових повідомлень-рішень від 06.05.2009 № 0002472301/0/1448, від 23.07.2009 № 0002472301/1/2350, від 14.10.2009 № 0002472301/2/3237, від 25.12.2009 № 0002472301/3/4084 ТОВ «НВП «Присадки» визначено суму грошових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі основного платежу 163453,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 81726,00 грн., всього – 245179,00 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями – рішенням, ТОВ «НВП «Присадки» оскаржило їх в судовому порядку до Полтавського окружного адміністративного суду.

09.07.2010 постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 2а-115/10/1670, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011, в задоволенні позову відмовлено.

28.02.2011 загальна сума ПДВ за вказаним судовим рішенням 245179,00 грн. відображена в КОР ТОВ «НВП «Присадки» і за рахунок цієї суми зменшено переплату по деклараціях №9003960281 від 20.09.2010 на суму 117483,50 грн., №9004475809 від 20.10.2010 – 12656,00 грн. та №9005188709 від 19.11.2010 – 115039,50 грн. (зменшено суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування).

14.07.2014 ТОВ «НВП «Присадки» у зв’язку із зміною місцезнаходження взято на облік в ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя (правонаступник – Запорізька ОДПІ), 22.07.2014 інтегровані картки платника податків взято на облік. При цьому передані ІКП за новим місцезнаходженням відображаються за 2014 рік.

За повідомленням Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області інтегровані картки платника податків ТОВ «НВП «Присадки» за період 2011-2013 роки надіслані ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя 27.07.2015 (а.с.58).

Також враховуючи, що у справі № 2а-115/10/1670 прийнято остаточне рішення, Кременчуцькою ОДПІ супровідним листом від 14.03.2016 № 556/7/16-03-10 направлено ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя (в підсистемі АІС «Суди» системи Податковий Блок) для врахування в роботі ID – проект судової справи № 2а-115/10/1670.

12.11.2014 за рішенням контролюючого органу реєстрацію ТОВ «НВП «Присадки» як платника ПДВ анульовано.

Згідно наявним в матеріалах справи доказам постановою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2014 по справі № 2а-115/10/1670 касаційну скаргу ТОВ «НВП «Присадки» задоволено, скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011, позов задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.05.2009 № 0002472301/0/1448, від 23.07.2009 № 0002472301/1/2350, від 14.10.2009 № 0002472301/2/3237, від 25.12.2009 № 0002472301/3/4084.

Отже, у зв’язку з наведеними обставинами відпали підстави для списання вказаної вище суми ПДВ в розмірі 245179,00 грн. в КОР ТОВ «НВП «Присадки», внаслідок чого підприємство неодноразово зверталось як до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, так і до Кременчуцькій ОДПІ у Полтавській області з відповідними зверненнями щодо списання означеної суми податку на додану вартість з ІКП ТОВ «НВП «Присадки».

Зокрема, листом № 13 від 04.11.2014 ТОВ «НВП «Присадки» звернулося до ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя з проханням відновити в КОР ТОВ «НВП «Присадки» суму податку на додану вартість в розмірі 245179,00 грн., що була стягнута на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 по справі № 2а-115/10/1670 (а.с. 32).

Листом № 10 від 31.07.2015 ТОВ «НВП «Присадки» просило ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя повідомити, чи відновлено в КОР ТОВ «НВП «Присадки» ПДВ в сумі 245179,00 грн., та повідомити про можливість заліку вказаних сум (а.с.37).

18.02.2016 ТОВ «НВП «Присадки» звернулось до ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя з заявою про повернення товариству готівковими коштами суму 245179,00 грн. безпідставно стягнуту на виконання судових рішень, які були скасовані (а.с.49).

За результатами розгляду означеної заяви відповідачем надана відповідь (лист від 24.03.2016 № 2273/10/08-26-10 – а.с.54), що вимога товариства про повернення суми 245179,00 грн. готівковими коштами суперечить вимогам чинного законодавства. Контролюючим органом зазначено, що сума в розмірі 245179,00 грн. є предметом судового спору у справі № 808/2968/16 про стягнення бюджетної заборгованості. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2016 у задоволенні позову відмовлено.

Крім того, станом на день розгляду заяви у товариства наявний борг з податку на додану вартість у розмірі 135063,30 грн., а за приписами п.43.2 ст.43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення податкового боргу платником податків.

Також відповідач, посилаючись на п.43.4 ст.43 ПК України зазначив, що у разі повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

19.04.2016 ТОВ «НВП «Присадки» звернулося до Головного управління ДФС у Запорізькій області про надання податкової консультації з питання яким чином здійснюється повернення суми ПДВ, сплаченої за рішення суду, яке було скасовано судом касаційної інстанції, якщо юридична особа вже не є платником ПДВ (а.с.67).

В порядку ст.52 ПК України Головним управлінням ДФС у Запорізькій області надана відповідь (а.с.68), що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст.43 ПК України. Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначені статтею 200-1 ПК України, якою встановлені і умови, за який платнику можуть бути повернені зайво зараховані кошти.

25.11.2016 ТОВ «НВП «Присадки» звернулося з заявою до відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ про повернення на розрахунковий рахунок коштів в розмірі 245179,00 грн. Одночасно повідомлено Запорізьку ОДПІ, що у 2014 році реєстрацію ТОВ «НВП «Присадки» як платника ПДВ анульовано (а.с.70-71).

Листом від 16.01.2017 № 244/10/08-29-07 Запорізька ОДПІ відмовила ТОВ «НВП «Присадки» в поверненні грошових коштів з тих підстав, що повернення готівковими коштами суми ПДВ 245179,00 грн. суперечить вимогам законодавства, оскільки дана сума не є переплатою, а була зарахована з переплат по деклараціях, заявлених в рахунок майбутніх платежів (а.с.75).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних дій відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано, на момент звернення позивача до Запорізької ОДПІ з заявою від 25.11.2016 про повернення коштів реєстрацію ТОВ «НВП «Присадки» як платника ПДВ було анульовано (12.11.2014 за рішенням контролюючого органу).

Відповідно до п.184.6 ст.184 ПК України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

У разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні (п.184.8 ст.184 ПК України).

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п.184.9 ст.184 ПК України).

Згідно підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За змістом підпункту 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 ПК України платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначенні статтею 43 ПК України.

Так відповідно до п.43.1 ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За правилами п.43.2 ст.43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Пунктами 43.3, 43.4 статті 43 ПК України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 43.4-1 ст.43 ПК України в редакції з 01.01.2017 (що діяла на час надання відповідачем відповіді позивачу листом від 16.01.2017) у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

При цьому відповідно до п.43.5 ст.43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 ПК України).

Тобто, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є, зокрема, подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. У взаємозв'язку з цим пунктом 102.5 статті 102 ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Законом України № 71-VIII від 28.12.2014 (набрав чинності 01.01.2015) Податковий кодекс України доповнено статтею 200-1, якою врегульовано електронне адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Відповідно до п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Пунктом 200-1.7 статті 200-1 ПК України імперативно визначено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених п. 200-1.5 ст. 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Разом з тим, відповідно до п.200-1.8 ст.200-1 ПК України після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Такі кошти обліковуються в інтегрованій картці платника податку, що анулювався як платник ПДВ, та враховуються в рахунок погашення заборгованості з податку, а за її відсутності обліковуються в інтегрованій картці платника податку як зайво зараховані кошти і можуть бути повернуті платнику на його рахунок відповідно до статті 43 ПК України.

З огляду на наведенні правові норми в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на повернення залишку коштів, які обліковуються в інтегрованій картці платника податку як переплата, тобто зайво зараховані кошти), відповідно до ст.43 ПК України.

Твердження відповідача про неможливість повернення грошових коштів в розмірі 245179,00 грн. на банківський рахунок позивача є необґрунтованим.

На виконання положень ст.43 ПК України наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Пунктом 5 названого Порядку закріплено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Також наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 31 грудня 2015 року за № 1679/28124, затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.Пунктом 1 названого Порядку закріплено, що він регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Аналогічно положенням Податкового кодексу України, у пункті 5 Порядку №1146 закріплено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до пункту 7 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань (крім грошових зобов’язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу мiж державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Приймаючи до уваги, що за даними КОР станом на 31.10.2014 за підприємством обліковується недоїмка з податку на додану вартість в розмірі 134885,00 грн., суд першої інстанції вірно встановив, що висновок контролюючого органу про повернення коштів може бути сформований на частину надмірно зарахованих коштів, а інша частина коштів може бути у встановлено порядку зарахована в погашення податкової заборгованості.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для відмови у формуванні та поданні до органу казначейства висновку про повернення позивачу грошових коштів в розмірі 110294,00 грн., оскільки вказана сума не охоплюється податковою заборгованістю товариства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі № 808/1424/17 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко