Постанова № 72027808, 01.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2018 рокусправа № 804/4865/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевської Н.А.

судді: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 (суддя Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна, дата складання повного тексту 17.10.2017 року)

у справі № 804/4865/17

за адміністративним позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

"28" липня 2017 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в якому просив визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру Дніпропетровській області про відмову у наданні дозволу на розробку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки викладену в листі від 10.07.2017 р. № В-3852/1-37 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки позивачем надано всі необхідні документи,що визнано законом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 р. у справі № 804/4865/17 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняти відповідне рішення на час звернення позивача до відповідача.

В задоволенні решти позову - відмовлено.

Судом встановлено, що позивач, ветеран війни - учасник бойових дій, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарстві. За результатами розгляду поданої заяви, відповідачем відмовлено в наданні дозволу на виготовлення документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав виявлення, що земельна ділянка не зарезервована для учасників АТО. На підставі дослідження встановленим по справі матеріалів суд дійшов висновку,що на момент звернення позивача до Держгеокадастру не існувало жодних підстав для відмови у наданні запитує мого дозволу,а отже спірна відмова є протиправною. Судом зазначено,що додаткові умови до оформлення земель учасниками АТО, затверджені постановою Кабінету Міністрів України лише через три місяці після звернення позивача за дозволом. Наведене обумовило часткове задоволення позовних вимог. Відмова в задоволенні вимоги про зобов’язання відповідача надати відповідний дозвіл мотивована тим, що питання оформлення документації щодо відведення земельних ділянок належить до виключної компетенції землевпорядного органу, а отже суд не має повноважень на втручання в дискрецію органу державної влади.

Не погодившись з постановою суду, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 р. у справі № 804/4865/17, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що спірні питання вирішуються Земельним кодексом України,в той час як під час вирішення справи суд керувався приписами Закону України «Про державний земельний кадастр, що не застосовується до спірних правовідносин.

Представниками сторін надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано доводи викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 25.04.2017 ОСОБА_2, ветеран війни - учасник бойових дій, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарстві орієнтованою площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Юр'ївської ради, Царичанського району Дніпропетровської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.

06.06.2017 позивач отримав відповідь від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій зазначено, що для розгляду наданого звернення по суті в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, необхідно оформити звернення згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України та виправити деякі помилки по самому оформленню клопотання.

09.06.2017 ОСОБА_2 вдруге звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому виконав всі вищезазначені рекомендації Держгеокадастру, а саме додавши копію паспорту та коду, копію учасника війни та інваліда війни, довідку Царичанської селищної ради про відсутність у позивача земельної ділянки для особистого селянського господарства, довідку відділу у Царичанському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про можливість надання земельної ділянки та копію викопіювання з кадастрової карти.

10.07.2017 позивач отримав відповідь від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Згідно даної відповіді та спираючись постанову Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року під № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» відповідачем зазначено, що при розгляді графічних матеріалів, які були наявні в наданому ОСОБА_2 пакеті документів, встановлено, що земельна ділянка не зарезервована для учасників АТО.

Не погодившись з відмовою позивач звернувся до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову з наступних підстав.

За змістом п. "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

В силу ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Рада Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У відповідності до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тобто, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

Суд встановив, що до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, позивач подав всі документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а саме: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Відповідач листом від 10.07.2017р. з посиланням на постанову постанову КМУ №413 від 07 червня 2017 року , повідомив позивача, що бажана земельна ділянка не зарезервована для учасників бойових дій.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Перелік документів, які додаються до клопотання, визначено абз.2 частини 2 статті 123 Земельного кодексу України. Цією ж нормою встановлена заборона вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Враховуючи зазначене, законодавством визначено, які документи подаються та терміни розгляду відповідного клопотання - місячний строк. За результатами розгляду клопотання може бути або надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою або надано мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, використання позивачем права, регламентованого частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України, не позбавляє суб'єкта владних повноважень від виконання обов'язків передбачених чинним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.04.2017 року у справі № К/800/36136/16.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Чіткий перелік документів, які додаються до клопотання, визначено абз.2 частини 2 статті 123 Земельного кодексу України. Цією ж нормою встановлена заборона вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Чинним законодавством не передбачено надання особою, зацікавленою в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, інформації щодо перебування земельної ділянки у переліку земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, прийшов до вірного висновку щодо протиправності ненадання дозволу відповідачем при розгляді клопотання позивача.

Лист відповідача від 10.07.2017р. по суті не містить а ні відмови, а не надання дозволу, з посиланням на те, що земля яка планувалась позивачем для відведення, відноситься до земель, які не зарезервовані для передачі учасникам АТО.

Таким чином суд першої інстанції для захисту прав та інтересів позивача, вірно прийшов до висновку про задоволення вимог позивача про зобовязання відповідача розглянути клопотання позивача від 25.04.2017р., оскільки лист відповідача від 10.07.2017р. не містить обґрунтованих причин, як для відмови, передбачені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 р. у справі № 804/4865/17 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 р. у справі № 804/4865/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Повну постанову складено 01.02.2018 року.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко