Постанова № 72027802, 29.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2018 року справа № 808/2748/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю,

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року (головуючий суддя Бойченко Ю.П.)

у справі №808/2748/17

за позовом Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

до Кам’янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області,

про визнання дій протиправними, скасування повідомлення та зобов’язання вчинити певні дії,-

встановиВ:

18.09.2017 Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії заступника начальника відділу ОСОБА_1 щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;

- скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №7524 від 23.08.2017;

- зобов’язати Кам’янсько-Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області прийняти до виконання та проводити виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» за виконавчим документом – постановою про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 №10 від 31.01.2012 на суму 1700 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Енергодарським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області для примусового виконання відповідачеві направлено постанову в.о. начальника управління Пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області №10 від 31.01.2012 про притягнення до адміністративної відповідальності та стягнення 1700 грн. разом з відповідною заявою. Втім, державний виконавець повернув виконавчий документ без прийняття до виконання, мотивуючи тим, що стягувачем не подано заяви про примусове виконання рішення. Такі дії органу виконавчої служби є неправомірними, оскільки Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1055 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» та від 21.12.2016 № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України». Про створення позивача внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №11001340000001100.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Суд виходив з того, що у виконавчому документі зазначено як стягувача іншу особу, ніж подала заяву про примусове виконання постанови про адміністративне правопорушення від 31.01.2012. При цьому заміна сторони у виконавчому провадженні можлива лише за відповідним рішенням суду і лише у разі, якщо таке виконавче провадження існує, тобто відкрите, втім в даному випадку відповідні умови відсутні. Також суд дійшов висновку про відсутність порушень строків розгляду заяви позивача, а відкриття виконавчого провадження є дискреційними повноваженнями відповідача, у зв’язку з чим суд не може втручатися у такі повноваження шляхом зобов’язання відкрити виконавче провадження.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач - Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позову у повному обсязі. Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зазначає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (її ліквідації) право на заміну сторони виконавчого провадження на його правонаступника, передбачене ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», може бути реалізовано лише в рамках відкритого виконавчого провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 31.01.2012 в.о. заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Кам’янсько - Дніпровському районі Запорізької області ОСОБА_3 винесено постанову № 10 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто гр.ОСОБА_2, керівника ПП «Атей-Охорона», до адміністративної відповідальності, передбаченої п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування», ч.2 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі 1700 гривень. Дата набрання чинності постанови 10.02.2012. Постанова дійсна для пред’явлення до виконання до 01 квітня 2012 року (а.с.9).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2012 № 1055 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» управління Пенсійного фонду України в Кам’янсько - Дніпровському районі Запорізької області з 01.04.2016 реорганізовано шляхом злиття в Кам’янське – Дніпровське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» Кам’янське – Дніпровське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 31.03.2017 реорганізовано шляхом злиття в Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

25.07.2017 Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до відповідача з письмовою заявою № 2590/1, в якій просило відкрити виконавче провадження для примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення № 10 від 31.01.2012. Одночасно позивачем повідомлено про реорганізацію управління Пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області в Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 (а.с.28).

Вказана заява отримана Кам’янсько-Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області 18.08.2017, зареєстрована за вхідним № 3429 (а.с.18)

23.08.2017 відповідач повідомленням №7524 повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з тим, що стягувач управління Пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області не подав заяву про примусове виконання рішення (а.с.29).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції.

Оскільки предметом оскарження є рішення та дії державного виконавця, що мали місце у серпні 2017 року, судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин приписи Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

За правилами п.1 ч.1 ст.26 вказаного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.15 Закону № 1404-VIII стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення (ч.4 ст.15 Закону).

Дані про стягувача зазначаються у виконавчому документі, а саме: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача (ч.1 ст.4 зазначеного Закону).

Відповідно до цієї ж норми у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Виходячи з наведених правових норм, суд першої інстанції вірно встановив, що заява про примусове виконання виконавчого документа повинна бути подана саме стягувачем, який зазначений у такому виконавчому документі.

У спірному випадку стягувачем за виконавчим документом – постановою у справі про адміністративне правопорушення №10 від 31.01.2012 є управління Пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області (код ЄДРПОУ 20508568) (а.с.31), а із заявою про примусове виконання судового рішення звернулось Енергодарське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 41249795) (а.с.35), тобто не стягувач, зазначений у виконавчому документі.

При цьому позивачем не додано належних доказів набуття ним статусу сторони виконавчого провадження внаслідок правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання) на стадії виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення №10 від 31.01.2012.

З цього приводу судом першої інстанції встановлено, позивачем не спростовано, що позивач не звертався до суду з заявою про заміну стягувача за постановою у справі про адміністративне правопорушення № 10 від 31.01.2012 до того, як звернутися до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Тобто, дійсно внаслідок припинення юридичної особи, яка була стягувачем за відповідним виконавчим документом, відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв’язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заміна стягувача за виконавчим документом його правонаступником відбувається за заявою правонаступника, як заінтересованої сторони, в судовому порядку, тобто такий правонаступник має право звернутись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (в даному випадку – стягувача).

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що заяву про примусове виконання рішення подано не стягувачем, зазначеним у виконавчому документі - постанові у справі про адміністративне правопорушення № 10 від 31.01.2012, відповідач, повертаючи виконавчий документ без прийняття до виконання шляхом направлення відповідного повідомлення від 23.08.2017, діяв на підставі Закону та у межах своїх повноважень, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Також суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування повідомлення, прийнятого 23.08.2017, про повернення виконавчого документа, оскільки підставами для скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який прийняв рішення, чого в даному випадку судом не встановлено.

З приводу позовної вимоги про зобов’язання відповідача прийняти до виконання та проводити виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», за виконавчим документом - постановою про адміністративне правопорушення №10 від 31.01.2012, судом першої інстанції правомірно зазначено, що вчинення виконавчих дій є дискреційними повноваженнями відповідача, і суд не вправі зобов'язувати в такому разі орган державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно з Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строків розгляду його заяви, суд першої інстанції вірно визнав їх необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи містяться дві заяви позивача однакові за змістом, датовані 25.07.2017 вихідний № 2590/11, та підписані начальником позивача ОСОБА_4 При цьому, отримана відповідачем заява, зареєстрована 18.08.2017 за реєстраційним № 3429 (а.с.28), у зв’язку з чим оскаржуване повідомлення прийняте відповідачем протягом встановленого строку – трьох робочих днів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, встановлені ст.317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі №808/2748/17 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко