Ухвала суду № 72021057, 25.01.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12853/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" січня 2018 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про скасування рішення третейського суду,

встановив:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла вказана заява про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків від 31.01.2014 року по справі № 1521/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В своїй заяві заявник посилався на те, що 31.01.2014 року Постійно діючий третейський суд при Асоціації Українських Банків (третейський суддя Мороз О.А.) у м. Києві, по вул. М. Раскової, 15 по справі № 1521/13 про стягнення боргу, було прийнято рішення яким ухвалено: стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 1 826 840,10 грн. заборгованості та 18 668,40 грн. третейського збору. Вказане рішення вважає незаконним, оскільки він є споживачем банківських послуг. Крім того, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 року, яке набуло законної сили, визнано недійсним п. 6.2 договору (третейське застереження) про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/214-7 від 08.08.2007 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 Викладене свідчить проте, що третейський суд розглянув справу, яка йому непідвідомча. Про існування рішення третейського суду дізнався в червні 2017 року після зупинення автомобіля і відправлення його на штраф майданчик працівниками поліції, у зв'язку з чим просив поновити строк звернення до суду.

В судове засідання заявник не з'явився, від представника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник ПАТ «Укрсоцбанк» не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 31 січня 2014 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у складі третейського судді Мороз О.А., відповідно до третейської угоди, яка міститься в кредитному договорі № 07.1/214/7 від 08.08.2007 року (пункт 6.2), укладеного між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, винесено рішення, на підставі якого позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по договору кредиту в сумі 1 826 840,10 грн. та 18 668,40 грн. третейського збору.

Заява про скасування рішення третейського суду була подана до Дніпровського районного суду м. Києва на підставі ст. 389-1 ЦПК України, що діяла на момент подачі заяви до суду.

Згідно ст. 457 ЦПК України справа про оскарження рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу розглядається суддею одноособово протягом тридцяти днів з дня надходження до суду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.

Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, визначені статтею 458, частиною другою статті 459 цього Кодексу.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цим розділом.

За наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу суд має право: постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу без змін; постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.

Відповідно до ст. 458 ЦПК рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Скасування судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

В суді встановлено, що оскаржуване рішення було постановлено третейським судом 31 січня 2014 року, про наявність рішення заявник дізнався лише в червні 2017 року. Доказів на спростування даних обставин матеріали справи не містять. Викладені обставини свідчать про те, що строк звернення до суду заявником пропущено з поважних причин, і він підлягає поновленню.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом.

Рішення третейського суду може бути оскаржено стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, серед іншого, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.

Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14. Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину 1 статті 6 Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Як вбачається зі справи, заявник просить скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків № 1521/13 постановлене 31.01.2014 року, тобто після внесення змін до Закону № 2983-VI від 3 лютого 2011 року.

В даному випадку позичальник, який є фізичною особою та боржником за умовами кредитного договору, є споживачем банківських послуг, і при розгляді спорів за кредитними договорами, а в даному випадку і стягнення боргу, вирішуються права та обов'язки позичальника, які випливають з Конституції України та Законів України.

Крім того, Конституцією України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом - стаття 55. Статтею 124 визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 125 встановлено система судів загальної юрисдикції в Україні, яка будується за принципами територіальності і спеціалізації - найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України; вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди; відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.1997 року, щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України встановлено, що частину другу статті 124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

При розгляді справи судом враховується і те, що згідно рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 року визнано недійсним пункт 6.2 договору (третейське застереження) про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/214-7 від 08.08.2007 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк».

В даному випадку, права Банку, як учасника зобов'язальних правовідносин, нічим не порушуються, оскільки він має право на звернення до суду, який визначений основним законом України - Конституцією України, за захистом свого порушеного права.

Викладені обставини свідчать про те, що заява про скасування рішення третейського суду підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Представник банку до суду не з'явився, заперечень та доказів на підтвердження свої заперечень не надав.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, ст.ст. 5, 6, 51 Закону України «Про третейські суди», Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам», ст.ст. 81, 120, 123, 126, 127, 258, 259, 260, 353, 354, 457, 458, 460 ЦПК України суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про скасування рішення третейського суду - задовольнити в повному обсязі.

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських Банків (третейський суддя Мороз О.А.) від 31.01.2014 року в справі № 1521/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських Банків (третейський суддя Мороз О.А.) від 31.01.2014 року в справі № 1521/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: