Рішення № 72016224, 22.01.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21750/17

Провадження № 2-а/522/457/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.

при секретарі Скибінської Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного-контролю Одеської міської ради про визнання протиправним тта скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, згідно якої просив визнати протиправною та скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення за № 298/17, винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 17.07.2017 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1. За результатами перевірки був складений Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.07.2017 року.

За результатами перевірки головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 були складені Протокол про адміністративне правопорушення від 03.07.2017 року та Припис про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.07.2017 року.

Також, на підставі Акту та Протоколу Управлінням державного архітектурно- будівельного контролю Одеської міської ради за результатами проведеної перевірки ОСОБА_1 була винесена Постанова по справі про адміністративне правопорушення за № 298/17 від 17.07.2017 року, якою ОСОБА_1 було визнано виним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.96 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200,00 грн.

Позивач зазначив, що не погоджується з висновками Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, викладеними в Акті, щодо порушення ним передбачених ч. 5 ст. 96 КУпАП, а винесену постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У ході судового засідання представником відповідача був наданий письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого останній просив залишити адміністративний позов без задоволення. А постанову Управління № 298/17 від 17.07.2017 року без змін. Мотивуючи тим, що ОСОБА_1 виконав будівельні роботи із реконструкції нежитлового приміщення сараю за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Велика Арнаутська, 85, без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34 та абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 року.

Судом встановлено, що нежитлове приміщення сараю загальною площею 95,0 м кв. по вул. Великій Арнаутській, 85 у м. Одеса належить на праві власності ОСОБА_1

Відповідно до направлення № 000616 від 21.06.2017 року для виїзду за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 85, посадова особа Управління була направлена для здійснення позапланової перевірки та складання матеріалів перевірки.

За результатами перевірки було складено Акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 000616, протокол про адміністративне правопорушення від 03.07.2017 року та видано припис про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.07.2017 року.

17.07.2017 року було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення від 17.07.2017 року № 298717, що «в ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з реконструкції приміщення сараю шляхом заміни несучих конструкцій та матеріалу покрівлі, обшиття внутрішніх стін приміщення гіпсокартоном, монтажу системи кондиціювання приміщення, а також зміною зовнішнього фасадного вигляду даної споруди з боку пр-ту Олександрівського у м. Одеса та влаштування панорамного стеклопакету з фасадним входом з боку пр-ту Олександірвського у м. Одеса, та змінено цільове призначення приміщення сараю на магазин», у зв’язку із чим інспектор дійшов висновку про те, що: «ОСОБА_1. Т.О. були виконані будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення сараю за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.85, без отримання права на виконання таких робіт, чим було порушено ч.1 ст.34 та ч.1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності та забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Відповідно до ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Згідно з ч. 1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року, визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.

Згідно п.12 Порядку посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 13,14 Порядку передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно- будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно- будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно- будівельного контролю.

Відповідно до п.п.17-19 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення. реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Представник позивача у ході судового засідання зазначив, що у зв’язку з необхідністю підтримання експлуатаційних якостей сараю здійснювався його поточний ремонт, який здійснювався в межах існуючого фундаменту, без зміни функціонального призначення будівлі, площа сараю при цьому залишилася незмінною, що згідно діючого законодавства не потребує реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт чи отримання відповідного дозволу на виконання будівельних робіт. Дані обставини не були спростовані відповідачем.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» №466 від 13.04.2011 року затверджений Порядок виконання будівельних робіт Відповідно до п.2 Порядку будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

ОСОБА_2 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів» за №7/7-401 від 30.04.2003 року Державний комітет України з будівництва та архітектури надав визначення капітального та поточного ремонту.

Капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі).

Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об’єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» №406 від 07.06.2017 року до переліку таких будівельних робіт відносяться, зокрема:

п.1 - роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1);

п.2 - роботи із заміни покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами, виконання яких не передбачає втручання в несучі конструкції;

п. 3 - технічне переоснащення згідно з державними будівельними нормами внутрішніх систем опалення, вентиляції, водопостачання, водовідведення, газопостачання (включаючи спеціальне), силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд; обладнання (переобладнання) будівель і споруд приладами для ведення відокремленого обліку енергоносіїв, гарячої і холодної води;

п.4 - заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних блоків; п.5 - приєднання та підключення до інженерних мереж відповідно до технічних умов індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських будівель і споруд, гаражів, розташованих на присадибних, дачних і садових земельних ділянках та земельних ділянках для будівництва індивідуальних гаражів;

п.13 - відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об’єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів.

Відтак, відповідно до вищезазначеної Постанови отримання ОСОБА_1 дозволу на здійснення ремонту сараю чинним законодавством не вимагається.

Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України власник квартири (житлового будинку) може на звій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі (житловому будинку), наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не в: рушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно ст.151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Тобто, діючим законодавством передбачений обов’язок власників будинків щодо забезпечення збереження житлових і підсобних приміщень, а також обов’язок своєчасно проводити поточний ремонт своєї власності.

Відповідно ст. 72 КУпАП доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З наданих представником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради фото сараю зробити висновок про виконання ОСОБА_1 будівельних робіт, які вимагають направлення повідомлення про початок виконання таких будівельних робіт вентральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, не можливо.

Разом з тим, постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем, не може оцінюватися судом як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 72 КАС України, оскільки заперечується позивачем.

Жодних інших належних і допустимих доказів здійснення ОСОБА_1 реконструкції сараю за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.85, які вимагають направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, відповідачем не надано.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст.34 та ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та, як наслідок, безпідставно застосовано до ОСОБА_1 штраф згідно ч.5 ст.96 КУпАП України в розмірі 10 200,00 грн, у зв’язку із чим суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1-3 чт. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 72-77, 241-244, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення за № 298/17, винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 17.07.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Бойчук А.Ю.