Постанова № 72008770, 01.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа 759/1828/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/1143/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Лопатюк Н.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

1 лютого 2018 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Саліхова В.В., Прокопчук Н.О.

при секретарі - Сербін Т.І.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 27 грудня 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 укладено Договір про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 282 995 грн. 65 коп., а останній зобов'язався повернути наданий кредит в повному обсязі не пізніше 25 грудня 2016 року згідно з Графіком погашення кредиту, та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 18,40% річних.

Зазначив, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, а відповідач, всупереч умов кредитного договору, не здійснює платежів для погашення нарахованих відсотків з вересня 2013 року, у зв'язку із чим, станом на 3 липня 2014 року заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, становить 270 446 грн. 12 коп., з яких: 228 335 грн. 23 коп. - кредитна заборгованість, 36 895 грн. 38 коп. - заборгованість по процентам, 3 502 грн. 91 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту, 1 712 грн. 60 коп. - пеня за прострочення сплати процентів.

У зв'язку із викладеним, просив суд стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість в з сумі 270 446 грн. 12 коп. та судові витрати.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за Договором в сумі 270 446 грн. 12 коп.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 укладено Договір про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу з Правилами споживчого кредитування №91189323000, згідно п.1.2 якого передбачено, що підписуючи Договір відповідач погодився з викладеною у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування пропозицією Банку надати кредит, на умовах, встановлених в Договорі та Правилах (а.с.6-7 - копія Договору про надання споживчого кредиту).

Як вбачається з умов Кредитного договору, Банк надав ОСОБА_5 кредит в в сумі 282 995 грн. 65 коп., а відповідач в свою чергу зобов'язався повернути наданий кредит в повному обсязі не пізніше 25 грудня 2016 року згідно з Графіком погашення кредиту, та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 18,40% річних.

З матеріалів справи вбачається, що Банк взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, а відповідач, не здійснює платежів для погашення нарахованих відсотків з вересня 2013 року, у зв'язку із чим станом на 3 липня 2014 року заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, становить 270 446 грн. 12 коп., з яких: 228 335 грн. 23 коп. - кредитна заборгованість, 36 895 грн. 38 коп. - заборгованість по процентам, 3 502 грн. 91 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту, 1 712 грн. 60 коп. - пеня за прострочення сплати процентів.

11 червня 2014 року відповідачу направлено вимогу про погашення заборгованості, проте в добровільному порядку ОСОБА_5 зобов'язання не виконує.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконує, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з Банку.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної, скарги, що у позовній заяві відсоткова ставка зазначена у розмірі 18,40%, тоді як з розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки нараховувались у розмірі 20,20% та 27,20% річних з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7 вищезазначеного кредитного договору встановлена процентна ставка у розмірі 20,2%.

Згідно п. 7.1. кредитного договору від 27 грудня 2011 року, за користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін, процентна ставка встановлюється у розмірі 27,20%.

Таким чином, розрахунок заборгованості складений з нарахуванням відсотків у розмірі 20,2% та 27,20% відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що апелянт був позбавлений можливості подати докази у суді першої інстанції, оскільки він був повідомлений про розгляд справи, призначений на 11 лютого 2016 року, про що свідчить зворотне повідомлення, наявне в матеріалах справи.

Будь-яких пояснень чи заперечення на позовну заяву відповідачем у суді першої інстанції не подавалось.

Посилання апелянта, на те, що наданий Банком розрахунок заборгованості не є належним доказом по справі, так як він є одностороннім арифметичним розрахунком за кредитом не приймаються судом до уваги, оскільки доказів на його спростування відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній інстанції ОСОБА_5 не надав.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений 5 лютого 2018 року.

Головуючий

Судді