Рішення № 71973114, 16.01.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/424/17

Провадження № 2/191/664/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м. Синельникове

Синельниківській міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Матіяш С. К.

за участю секретаря – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

06.12.2017 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 31.07.2009 року перебуває у зареєстрованому з ОСОБА_3 шлюбі відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом №121. В період шлюбу у сторін народились діти – син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На теперішній час шлюбні відносини з відповідачем припинено, однак сторони продовжують проживати за однією адресою, а саме: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Гоголя, 74/2. Разом із ними за вказаною адресою проживають і діти, які знаходяться на повному матеріальному утриманні позивача, відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу на їх утримання надає у незначному розмірі та не регулярно. Позивач зазначає, що на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення нею трьох років, відповідач є працездатним. ОСОБА_3 є приватним підприємцем, але має нерегулярний та мінливий дохід, який в середньому складає 27000 грн. Неможливість сторін дійти згоди щодо сплати аліментів на утримання дітей стала підставою для звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом, в якому остання просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі по 5000 (п’ять тисяч) грн. 00 коп. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

13.04.2017 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якій ОСОБА_3 зазначив, що з 31.07.2009 року перебуває у зареєстрованому з ОСОБА_2 шлюбі, від якого мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, 30.09.2014 року та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, які знаходяться на його повному утриманні. Сім’я проживає разом. Відповідач ОСОБА_2 тривалий час не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, в зв’язку із чим отримує соціальну допомогу, кошти якої використовує не за призначенням. Зазначає, що є єдиними членом сім’ї, який працює - є фізичною особою-підприємцем. Він намагається повністю забезпечити матеріальне утримання дітей, хоча такий обов’язок покладено на обох батьків. В зв’язку із викладеним, просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 2000 грн. щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_2 зазначила, що з 04.06.2017 року вона разом із дітьми, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто окремо від чоловіка. Підтвердила, що відповідач ОСОБА_3 періодично надає їй добровільно матеріальну допомогу, забезпечує необхідним сім’ю, в тому числі: оплачує комунальні послуги, відпочинок дітей влітку. В останнє грошові кошти-перекази на свою картку вона отримувала від чоловіка у сумі 1500 грн., у червні 2017 року – 1500 грн., 21.07.2017 року – 800 грн. Заявлені нею позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити, окрім того мала заперечну позицію щодо зустрічних вимог ОСОБА_3 щодо стягнення з неї аліментів на утримання дітей.

Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала позицію ОСОБА_2 та просила суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_3 є фізичною-особою підприємцем. Надана суду податкова декларація останнього містить дані обсягу його доходу, а не прибутку, поняття яких мають різне значення. Окрім того, вказав, що ОСОБА_3 добровільно здійснює періодично перерахунок грошових коштів на рахунок первісного позивача ОСОБА_2 на утримання дітей у середній сумі 3000 грн., а також повністю сплачує за користування комунальними послугами за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Гоголя, 74/2, про що надав відповідні докази. Зустрічний позов підтримує у повному обсязі, зазначаючи, що з ОСОБА_3 інших стягнень не проводиться, шлюб між сторонами не розірвано. Заперечує проти задоволення позовних вимог первісного позивача ОСОБА_2

Суд, заслухавши пояснення позовом позивача за первісним, її представника, представника відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступне та прийшов до такого висновку.

Згідно наданої суду копії свідоцтва про шлюб вбачається, що ОСОБА_3 перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області шлюбі з 31 липня 2009 року, про що цього ж дня в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №121 (том 1 а.с.2).

У сторін в період шлюбу народилися діти: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено Свідоцтвом про народження ОСОБА_8 І-КИ №519168, виданим 14 жовтня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове реєстраційної служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області (том 1 а.с.3) та дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено Свідоцтвом про народження ОСОБА_8 І-КИ №596766, виданим 16 червня 2016 року Синельниківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 4 том 1).

Відповідно до довідки про склад сім’ї, виданої 23 січня 2017 року квартальним комітетом №28 Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, зазначено, що до складу сім’ї заявника ОСОБА_2, за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Гоголя, буд. 74/2, входять, окрім неї: чоловік ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 1 а.с.5).

Відповідач за первісним позовом також надав суду довідку, видану 05 квітня 2017 року квартальним комітетом №28 Синельниківської міської ради Дніпропетровської області про те, що за вказаною вище адресою склад його сім’ї, окрім дружини ОСОБА_2, сина ОСОБА_4, дочки ОСОБА_5, також складає син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.197 том 2).

З 04.06.2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживають разом, без реєстрації за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, 1/22, що вбачається із акту №57 Житлово-експлуатаційної контори Синельниківського міського комунального підприємства (а.с.240 том 2).

Викладене свідчить про те, що сторони будучи зареєстрованими за однією адресою, проживали до 04.06.2017 року спільно, після чого позивач за первісним позовом, разом із малолітніми дітьми змінила місце свого проживання.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способом виконання батьками цього обов’язку відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України є в тому числі й присуджені за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.

Відповідно до довідок, виданих Повним товариством «Ломбард «Еталон» Щербаков і компанія» 13.04.2017 року за вих. №71/2017 та 29.05.2017 року за вих. №86/2017, встановлено, що ОСОБА_2 дійсно знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 30.09.2014 року по теперішній час, згідно наказу №48 від 06 червня 2016 року (а.с.202, а.с.234 том 1).

З жовтня 2016 року по березень 2017 року, ОСОБА_2, як особа, яка знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, отримала щомісячну одноразову грошову допомогу при народженні 2-х дітей, у сумі 10320 грн. 00 коп. (Довідка №652 від 13.04.2017 року – а.с.203 том 1).

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3, як вбачається з довідки №36/Т від 10.04.2017 року, виданої Дніпровською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, згідно поданої податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця задекларував за період з 01.01.2016 року 31.12.2016 року суму доходу, яка склала 552932 грн. 47 коп. (а.с.27 том 1).

Згідно податкової декларації платника Єдиного податку – фізичної особи-підприємця, ОСОБА_9 за звітний 2017 (податковий) період, мав обсяг доходу у сумі 144614 грн. 78 коп.

З огляду на зазначене, середньомісячний дохід відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 за 2016 рік склав в середньому 46078 грн., а за 2017 рік – 12051 грн.

При визначенні розміру аліментів, згідно зі ст. 182 СК України, враховується 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні позивачем за первісним позовом ОСОБА_2 визнано, що надані відповідачем за первісним позовом ОСОБА_3 копії квитанцій про оплату комунальних послуг за період 2016-2017 років (а.с. 28-39 том 1, а. с. 20-30 том 2, копії квитанцій на придбання продуктів харчування (а.с.39, 41 том 2), копії квитанції про сплату податку з доходів фізичних осіб (а.с. 43-47 том 2), є його витратами, понесеними на утримання сім’ї та зайняття приватним підприємництвом відповідно.

Окрім того, суд, що приймає до уваги надану ТОВ «Руш» роздруківку переліку придбаних ОСОБА_2 товарів, за належною їй карткою, що відповідно підтверджено вказаним товариством, оскільки остання дійсно містить інформацію про придбання ОСОБА_2 товарів для особистої дитячої гігієни та інших товарів, призначених для дітей, що окрім того не заперечувалось представником відповідача за основним позовом ОСОБА_3 (а.с. 213-233 том 1).

Надані суду первісним позивачем ОСОБА_2 копії квитанцій, що стосуються придбання продуктів харчування, засобів особистої дитячої гігієни, іграшок (а.с. 198-201 том 1), суд до уваги не приймає, оскільки зазначені докази не містять підтверджень того, що понесені ОСОБА_2 витрати, здійснені із належної їй картки/особового рахунку, або є такими, що не містять інформації про придбання саме нею вказаних товарів, або без конкретизації, що придбані товари є такими, що призначені у використанні/користуванні дітьми.

Щодо наданих представником відповідача за первісним позовом в якості доказів копій видаткових квитанцій, суд вказує на те, що дані документи містять інформацію про систематичний перерахунок в період 2016 року грошових коштів покупцем ОСОБА_3 на рахунок ТОВ «Завод стеко» за металоплатистикові конструкції (а.с. 40-196, 241-250 том 1, а.с. 1-19 том 2), однак суду не надано належних доказів з приводу перебування ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «Завод стеко» у будь-яких цивільно-правових відносинах, що обмежує суд у з’ясуванні: підтвердженні або спростуванні того, що зазначені у податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 доходи за 2016-2017 роки є значно меншими.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17. 03. 2011 року (остаточне 17. 06. 2011 року), в п. 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення від 18. 01. 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (рішення у справі «ОСОБА_8 проти Туреччини»).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають двох малолітніх дітей, які з 04.06.2017 року проживають разом із матір’ю за іншою адресою без реєстрації. В судовому засіданні ОСОБА_2 підтверджено поясненнями та визнано, що ОСОБА_3 займається підприємницькою діяльністю, матеріально забезпечує дітей, вона періодично отримує грошові кошти від останнього на свій рахунок, про що в матеріалах справи є належні докази. ОСОБА_2 в свою чергу з 2014 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років та відповідно отримує соціальну допомогу на їх утримання. За вказаних умов сторони добровільно не дійшли згоди щодо способу виконання свого обов’язку по утриманню дітей.

Враховуючи вищевикладене, звертаючи увагу на те, що обов’язок по утриманню дітей покладено на обох батьків, діти на даний час проживають окремо від батька із матір’ю, ОСОБА_3 добровільно сплачує кошти на утримання дітей та забезпечує їх всім необхідним, інших осіб на своєму утриманні не має, стягнень по виконавчим листам з нього не здійснюється, тому первісний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення із відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі 2000 грн. на кожну дитину, оскільки зазначена грошова сума є необхідною та достатньою для забезпечення гармонійного розвитку дітей. Обґрунтованих підстав в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 судом не встановлено, тому останній задоволенню не підлягає.

Частина 2 статті 184 СК України закріплює, що розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Сторонам роз’яснити, що відповідно до абз. ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За положенням ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв’язку із чим, суд вважає необхідним стягнути з відповідача за первісним позовом судовий збір у сумі 640 грн. 00 коп., який є мінімальною ставкою за подання позову майнового характеру.

На підставі викладеного, ст. ст. 179, 180, 181, 182, 184, 191, 192 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 82, 141, 259, 263-265ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, який народився 20 лютого 1974 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, яка народилась 16 січня 1980 року, ІПН НОМЕР_2 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та дочки ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину окремо, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.02.2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до 30.09.2032 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, підлягає негайному виконанню.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, який народився 20 лютого 1974 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, ІПН НОМЕР_1, на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовити в повному обсязі.

Виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання: в частині стягнення аліментів - протягом усього періоду, на який присуджені платежі; в частині стягнення судового збору - протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Повний текст рішення складено 01 лютого 2018 року.

Суддя: ОСОБА_8