Постанова № 71969357, 02.02.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 229/4124/17 Номер провадження 22-ц/775/223/2018

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Гонтар А.Л. у місті Дружківка, в справі номер 229/4124/17, за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Дружківського міського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування заяви посилалася на те, що 02 лютого 2010 року між її батьком - ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 10,59 га, кадастровий номер 1425587300:000:0505, який було зареєстровано у ДЗК за № 04.10.170.00192.

11 січня 2017 року ОСОБА_2 помер, а передана в оренду земельна ділянка перейшла у власність позивачки відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом. Право власності позивачки на землю зареєструвала 14 липня 2017 року, за № 91982910 у реєстру речових прав на нерухоме майно.

25 липня 2017 року ОСОБА_1 направила Товариству з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" заяву про розірвання договору, але відповідач їй в розірванні договору відмовив.

ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 10,59 га. кадастровий номер 1425587300:000:0505 укладений 02 лютого 2010 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест», який було зареєстровано в ДЗК 02 лютого 2010 року за № 04.10.170.00192, скасувавши його державну реєстрацію. Судові витрати просила покласти на відповідача.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" про розірвання договору оренди землі задоволені.

Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 10,59 га. кадастровий номер 1425587300:000:0505 укладений 02 лютого 2010 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00 грн.

Із вказаним рішенням суду не погодився відповідач – Товариство з обмеженою

відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" та подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач просить апеляційний суд скасувати рішення Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року по справі № 229/4124/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" про розірвання договору оренди землі, постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати покласти на ОСОБА_1

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не з’явилася, хоча своєчасно і належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року, який набрав чинність з 15.12.2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції послався на пункт 40 договору оренду землі, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Бета-Агро-Інвест», який передбачає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується з наступних підстав.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ’я сторін та враховуючи обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Із матеріалів справи вбачається, що 02 лютого 2010 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" було укладено договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території сільської ради загальною площею 10,590 га; договір укладено на 10 років.

Пунктом 36 вказаного вище договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Як вбачається із пункту 38 вказаного вище договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктом 39 вказаного вище договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до частини 2 пункту 40 договору оренди, право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем (а.с. 12).

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

11 січня 2017 року ОСОБА_2 помер, після смерті якого позивач ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку та зареєструвала право власності на неї.

Позивач ОСОБА_1 зверталася до відповідача з письмовою заявою про розірвання договору оренди. Відповідач відмовив позивачці у достроковому розірванні договору і повідомив, що він належним чином виконує обов’язки за умовами договору оренди та своєчасно і в повному обсязі сплачує орендну плату і запропоновано було позивачці підписати новий договір оренди із значним підвищенням орендної плати.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції послався на декілька рішень Європейського Суду з прав людини і зробив висновок, що на теперішній час законні підстави для втручання органу влади у мирне володіння майном, а саме, для припинення (обмеження) можливості ОСОБА_1 користуватися та розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд – земельною ділянкою, що входить до спадкового майна та належить їй в порядку спадкування з 14 липня 2017 року відсутні і позивачка має право розірвати договір.

Вказаний висновок суду першої інстанції є безпідставним, і крім того у вказаних судом першої інстанції рішеннях Європейського Суду з прав людини мова йде про інші обставини справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року слід скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в позовних вимогах позивача слід відмовити, апеляційний суд вважає, що з позивача на користь відповідача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 704 грн.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" задовольнити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" про розірвання договору оренди землі, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 704 (сімсот чотири) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 02 лютого 2018 року.

Судді: