Рішення № 71965637, 19.01.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1335/17

2/214/842/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 січня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді - Гринь Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Печарник З.І.,

позивача – ОСОБА_1,

представників позивача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4,

представника служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради – ОСОБА_5,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Саксаганський районний відділ в м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей виконкому Саксаганської у місті ОСОБА_9 ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, шляхом зняття відповідача з реєстраційного обліку, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Саксаганський районний відділ в м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей виконкому Саксаганської у місті ОСОБА_9 ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в якому вказав, що йому та сім’ї з трьох чоловік ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у 1990 році на підставі ордера №1466 надано право на зайняття квартири №144 в будинку №53 на мкр. Сонячний, в м. Кривому Розі. Окрім позивача в вище зазначеній квартирі зареєстровані, його колишня дружина ОСОБА_6, з якою шлюб розірвано у 2000 році, та її діти - ОСОБА_7, ОСОБА_8. Позивач вказав, що він тривалий час, а саме з 2005 року з незначним проміжком перебування на свободі, постійно перебував у місцях позбавлення волі до листопада 2016 року. Відповідачі з липня 2012 року по теперішній час не проживають у зазначеній квартирі, не користується нею, не зберігають в квартирі речі та не сплачують комунальні платежі. У зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд: визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловою квартирою, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зняття їх із реєстраційного обліку.

Ухвалою суду від 23.05.2017 витребувано з відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Саксаганської районної у місті ради відомості щодо місця проживання відповідачів(а.с. 56).

Ухвалою суду від 03.10.2017 року витребувано докази з КП ДОР «Криворізьке БТІ» щодо відомостей про зареєстроване право власності за ОСОБА_12 (а.с.120).

Позивач та його представники в судовому засіданні, кожен окремо, вказали, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та наполягають на їх задоволенні в повному обсязі. 19.01.2018 року через канцелярію надали заяву про розгляд справи без їхньої участі, позов підтримали

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні, не заперечував факту не проживання відповідачів у вказаній квартирі, проте вказав, що іншого житла у ОСОБА_6, де вона могла б зареєструвати неповнолітніх дітей немає, тому проти позову заперечує в повному обсязі. Причинами не проживання відповідачів у вказаній квартири зазначив те, що відповідач ОСОБА_6 змушена доглядати хвору матір, тому з липня 2012 року відповідачі фактично проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачі, будучи повідомлені про дату і час судових засідань 28.11.2017 та 19.01.2018, до суду не з’явились, причини неявки не повідомили.

Представник служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради – ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги визнає частково та заперечує проти задоволення позову в їх задоволенні в частині зняття з реєстрації неповнолітніх відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_7, оскільки відповідач ОСОБА_6 не має іншого житла для реєстрації своїх дітей. В подальшому надала до суду заяву в якій при постановленні рішення поклалась на розсуд суду(а.с. 145).

Представник Саксаганського районного відділу в м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Свідок ОСОБА_13 у суді пояснив, що є сусідом позивача, знає останнього з 2016 року. Позивач проживає в квартирі 144 на мкр. Сонячному 53 із 2016 року. Свідок був у вказаній квартирі, дитячих речей не бачив. Вказав, що підписав акт про відсутність відповідачів за місцем реєстрації. Також зазначив, що відповідач ОСОБА_6 з дітьми проживала в спірній квартирі близько 7 років назад.

Свідок ОСОБА_14 пояснив у суді, що позивач є його дядьком. Після того як позивач у 2016 році звільнився з місць позбавлення волі він постійно проживає у спірній квартирі. Відповідача теж знає, це колишня дружина позивача. Йому відомо, що відповідачі не проживають у спірній квартирі з 2012 року. Після виїзду відповідачів із квартири вона була у непридатному для проживання стані.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивача, представника відповідача, представника третьої особи, допитавши свідків: ОСОБА_13, ОСОБА_14, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ордеру №1466, виданого 27.11.1990, ОСОБА_1 на сім’ю з трьох чоловік ОСОБА_10 та ОСОБА_11, надано право на зайняття квартири №144 в будинку № 53 на мкр. Сонячному, в м. Кривому Розі (а.с.9-10). Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 14 серпня 2000 розірвано про, що зроблено актовий запис № 428 (а.с.11).

Відповідач ОСОБА_6 має двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком ОСОБА_8 позивач не являється. Неповнолітні відповідачі зареєстровані за місцем реєстрації матері - ОСОБА_6 (АДРЕСА_2).

Факт реєстрації та не проживання відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується актами (а.с.12,15,16,46,47), довідкою з інформаційно-довідкової служби Нова-ком (а.с.17) та довідкою № 2128 від 01.06.2017 року наданої відділом реєстрації місця проживання громадян виконкому Саксаганської районної у місті ради (а.с.67).

Відповідно до ст. 107 Житлового кодексу України наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На підтвердження вибуття необхідно брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання особою іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, виїзд в інший населений пункт і постійна там прописка), на що вказує п.11 постанови Пленуму Верховного суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року за №2.

Отже, при розгляді справи про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням з передбачених ст. 107 ЖК України підстав - у зв'язку з вибуттям на інше постійне місце проживання, суд має встановити факт щодо іншого постійного проживання, а саме: яке житло є постійним місцем проживання; чи вважається воно таким особою, яка в ньому проживає; чи визнають таке право інші мешканці; які є докази того, що житло є постійним місцем проживання.

При цьому, обов'язок доведення факту вибуття особи на інше місце проживання в силу вимог ст.ст. 12,81 ЦК України, покладається на позивача, який ставить питання про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням з підстави, передбаченої ст. 107 ЖК України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі з липня 2012 року фактично проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з матір’ю відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_15

Як вбачається з відповіді КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12 (батьком ОСОБА_8В.) та ОСОБА_18 зареєстроване на праві приватної власності квартира АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів, згідно з рішенням № С-743 від 03.12.2001 р. (а.с.152)

В обґрунтування своїх позовних вимог представник відвідача ОСОБА_6 – ОСОБА_4 зазначив, що підставою не проживання відповідачів у спірній квартирі є необхідність догляду за ОСОБА_15 та подав до суду докази про стан її здоров’я - довідку МСЕК № 491291 від 01.11.2005 року про повторне встановлення 2 групи інвалідності (а.с. 85) та «выписной епикриз» п. – 4324 КЗ «Міська клінічна лікарня №2» про стаціонарне лікування в період з 22.08 по 10.09.2005 року( а.с. 86).

Однак, зазначені докази не підтверджують поважність причин відсутності відповідачів за місцем реєстрації з липня 2012 року по час розгляду даної справи судом.

Згідно з встановленими судом обставинами, неповнолітні відповідачі ОСОБА_17 та ОСОБА_19 народилися після припинення між позивачем ОСОБА_20 та відповідачем ОСОБА_21 шлюбних стосунків та розірвання шлюбу в 2000 році, від народження до липня 2012 року проживали у спірній квартирі разом з матір'ю - відповідачем ОСОБА_21

Враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з липня 2012 року в квартирі №144 в будинку №53 на мкр. Сонячний, в м. Кривому Розі не мешкають, не зберігають в квартирі своїх речей та не сплачують комунальні послуги, без поважних причин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_6, ОСОБА_8 такими, що втратили право користування житловою квартирою, за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням ОСОБА_7 суд зазначає таке.

Згідно з свідоцтва про народження від 29.07.2002 року батьком ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_5, вказано позивача ОСОБА_1 (а.с.159), згідно свідоцтва про зміну прізвища від 20.07.2016 року ОСОБА_20 змінив прізвище на ОСОБА_7 (а.с. 87).

Відповідно ч. 2 ст. 29 ЦК України, фізична особа, яка досягла 14 років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Судом встановлено, що неповнолітній відповідач ОСОБА_17 досяг 14-річного віку, а тому має право самостійно вирішувати з ким з батьків проживати. Враховуючи те, що позивач записаний батьком відповідача ОСОБА_7, іншого житла у неповнолітнього ОСОБА_7 немає, та останній зареєстрований за адресою реєстрації свого батька, у суду відсутні підстави для визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Стосовно позовних вимог про зняття відповідачів з реєстраційного обліку, суд також відмовляє в їх задоволенні з огляду на те, що відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є правовою підставою для зняття її з реєстрації місця проживання, що також узгоджується з правовою позицією Верховного ОСОБА_20 України, викладеною в постанові від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11.

Окрім того, відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. 72 ЖК України, ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, –

вирішив:

позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстровану за адресою:м. ОСОБА_9 Ріг, АДРЕСА_4, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_5.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, судовий збір в сумі 640 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня складення судового рішення.

Суддя Н.Г. Гринь