Рішення № 71959594, 30.01.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4221/17

Категорія 26

2/295/899/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

30.01.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря Савіної Л.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ПАТ «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №014/5550/74/107522 від 10.04.2007 року в сумі 63 833,48 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на день розрахунку складає 1 735 687,09 грн. та стягнути солідарно з відповідачів витрати по сплаті судового збору в сумі 26 035,31 грн. В обгрунтування вимог позивач зазначив, що з відповідачем ОСОБА_1 10.04.2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк зобов’язався надати позичальнику кредит у розмірі 58 580,00 доларів США до 10.04.2027 року. Проте, після виконання позивачем своїх зобов’язань позичальник припинив належним чином виконувати умови договору, а саме здійснювати щомісячні обов’язкові платежі відповідно до сум та в строки, передбачені графіком погашення кредиту. Таким чином, станом на 30.12.2016 року загальна заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить 63 833,48 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на день розрахунку складає 1 735 687,09 грн. та складається з заборгованості за кредитом – 50809,16 доларів США (1 381 544,65 грн.), заборгованості за відсотками – 13 024,32 доларів США (354 142,44 грн.). Крім того, позивач пояснив, що оскільки в забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором з відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки, заборгованість слід стягнути в солідарному порядку.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30.05.2017 року задоволено частково заяву ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та накладено арешт на квартири, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, кв. 6, кв. 7, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2Є в судові засідання не з’являлись, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 128, 129, 133, 134).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідачі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явились, зі згоди позивача суд вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/5550/74/107522. Згідно умов договору кредитор на положеннях та умовах договору надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 58 580,00 доларів США, а позичальник зобов’язався належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів банку, виконати всі інші зобов’язання в порядку та в строки, визначені договором.

Пунктом 1.4. кредитного договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом складає 12,85% річних.

Пунктом 10 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платжу аза кожен день прострочки.

10.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

Згідно п. 1.2. договору поруки сторони встановили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед банком відповідати по борговим зобов’язанням боржника – ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору №014/5550/74/107522 від 10.04.2007 року, а саме: повернути кредит у розмірі 58580,00 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, в строку та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору у повному обсязі.

28.12.2016 року, у зв’язку з виникненням заборгованості ПАТ «Райффайзен банк Аваль» направив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги про дострокове виконання зобов’язань за кредитним договором та договором поруки.

Вказані вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали 18.01.2017 року та 03.01.2017 року відповідно, проте, заборгованість за кредитним договором не погасили та продовжують ухилятись від виконання зобов"язань.

Цивільний кодекс України визначає зобов’язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 533 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, що передбачено ч. 1 ст. 554 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (с. 76 ЦПК України).

На підтвердження виникнення заборгованості позивачем надано графік погашення кредиту ОСОБА_3 та розрахунок заборгованості за кредитним договором №014/5550/74/107522 від 10.04.2007 року.

Зі змісту розрахунку заборгованості вбачається, що загальна заборгованість за кредитним договором станом на 30.12.2016 року становить 58 833,48 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на день розрахунку складає 1 735 687,09 грн. та складається з:

- заборгованості кредитом – 50 809,16 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на день розрахунку складає 1 381 544,65 грн. (в тому числі прострочена заборгованість за кредитом – 4 239,58 доларів США),

- заборгованість за відсотками – 13 024,32 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на день розрахунку складає 354 142,44 грн. (в тому числі прострочена заборгованість за відсотками – 12 507,00 доларів США).

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідачі не виконують належним чином взяті на себе зобов’язання, що призвело до порушення умов кредитного договору, договору поруки та виникнення заборгованості, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в частині стягнення заборгованості у повному обсязі.

Разом з тим, вимога про стягнення з відповідачів судових витрати в солідарному порядку не підлягає до задоволення, з огляду на те, що солідарне стягнення суми судових витрат з відповідачів законом не передбачено.

На підставі ч. 1 ст. 140 ЦПК України, а також платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 26 035,031 грн., суд вважає за можливе стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору у розмірі по 13 017,65 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.12, 77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 527, 551, 1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ПАТ «Райффайзен банк Аваль» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Лєскова, 9; код ЄДРПОУ 14305909) до ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/5550/74/107522 від 10.04.2007 року в сумі 63 833,48 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на день розрахунку складає 1 735 687,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» судовий збір у розмірі 13 017,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» судовий збір у розмірі 13 017,65 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Л.М. Чішман