Постанова № 71955684, 31.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/287/2018

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.

Доповідач :Рибчинський В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 рокуСправа № 127/5509/14-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької областів складі:

головуючого судді Рибчинського В.П.,

суддів: Войтка Ю.Б., Кучевського П.В.,

за участі секретаря Топольської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, законним представником якого є ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, заапеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» Сидорова Олексія Володимировича на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області, яка постановлена суддею Дерновою В.В. 12 грудня 2017 року о 15 год. 25 хв.,-

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення.

Заяву мотивувала тим, що рішенням апеляційного суду Вінницької області від 03.03.2014року в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором від 13.08.2007р. №15/04/761-к-07 в сумі 50 000доларів США, що за курсом НБУ станом на день подачі позову складало 252 500грн., було звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі - продажу від 13.08.2007р.

Відповідно до вказаного рішення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виселено із вказаної квартири без надання іншого житла. При цьому, у заявника як власника квартири, як позичальника та іпотекодавця у даній справі, зареєстрованої та проживаючої в даній квартирі не має іншого нерухомого житлового майна, а згідно ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» звернення стягнення на квартиру у період мораторію суперечитиме вимогам закону. Просить відстрочити виконання рішення суду від 27.05.2014р. по справі №127/5509/14-ц до закінчення дії ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014р., який набув чинності 07.06.2014р.

В подальшому, вона уточнила вимоги та просила відстрочити виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2014 року по справі № 127/5509/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, законним представником якого є ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Служби у справах дітей Вінницької міської ради, в частині зняття з реєстрації та виселення, до закінчення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року, який набув чинності 07.06.2014 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково, відстрочено виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, законним представником якого є ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Служби у справах дітей Вінницької міської ради, у частині виселення до закінчення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року, який набув чинності 07.06.2014 року. В іншій частині вимог заяви - відмовлено.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, представник ПАТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, в якій послався на те, що судове рішення першої інстанції є незаконним, оскільки прийняте з порушенням норм процесуального права та неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року та постановити нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що при постановленні ухвали суд не звернув увагу на те, що Закон Україн «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не розповсюджується на позовні вимоги щодо виселення.

Вказує, що суд помилково вважає окрему позовну вимогу про виселення як похідну від вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки рішенням суду не визначено першочерговості їх виконання, тому невиконання рішення суду в частині виселення протягом розумного строку буде порушенням права на ефективний доступ до суду.

Крім того, звертає увагу на те, що ст. 435 ЦПК України не визначено чіткого переліку підстав для відстрочки виконання рішення суду, а тому в кожному випадку вони з'ясовуються окремо.

Вважає, що в даній справі місцевий суд не дослідив всіх обставин справи чим було порушено вимоги ст. 263 ЦПК України.

Просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2017 року та постановити нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 абзацу 3 розділу ХП «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VШ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу ХШ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VШ від 3 жовтня 2017 року) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Отже, справа розглядається Апеляційним судом Вінницької області, який діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Встановлено, що відповідно до заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2014 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстрації місця проживання позов задоволений частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 13 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2, а саме на квартиру АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності, для задоволення вимог банку в розмірі 61594,00 дол. США, у тому числі для задоволення вимог по рішенню Ленінського районного суду м. Вінниці від 09.04.2010 року у справі № 2-1199/10 на загальну суму 463838,74 грн; предмет іпотеки підлягав реалізації шляхом проведення прилюдних торгів, за відсутності пріоритету та розміру вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки, за початковою ціною, що буде визначена згідно незалежної експертної оцінки при виконанні даного рішення; виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1; стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частках на користь банку у рахунок відшкодування понесених і документально підтверджених судових витрат 162,40 гривні; у задоволенні позову в іншій частині відмовлено; дане заочне рішення суду набрало законної сили.

На примусовому виконанні у Центральному відділі ДВС м. Вінниця перебуває судове рішення у частині виселення відповідачів зі спірного житла.

Задовольняючи заяву боржника ОСОБА_2 про відстрочення виконання заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2014 року у справі № 127/5509/14-ц в частині виселення, суд першої інстанції послався на набрання чинності 07 червня 2014 року Законом України від 03 червня 2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», зазначивши, що виселення є похідною вимогою для виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та визначив поширення дії цього Закону на вказані правовідносини в цілому.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим судом недостатньо з'ясовані та не враховані об'єктивні фактичні обставини даної справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення заяви.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України (в ред., яка діяла на момент розгляду заяви) суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч.1 ст. 373 ЦПК України (в ред., яка діяла на момент розгляду заяви) за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Частиною 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: 1) смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво; 2) визнання стягувача або боржника недієздатним; 3) проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових формуваннях, якщо згідно з умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях; 4) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; 5) прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення; 6) зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження судом чи посадовою особою, яким законом надано таке право; 7) зупинення судом реалізації арештованого майна; 8) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах; 9) запровадження тимчасової адміністрації банку-боржника; 10) сплати боржником або іншим гарантом у встановленому законодавством порядку (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди) коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують встановлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню у Спеціальні права запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офіційним курсом Національного банку України на день сплати; 12) звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону; 13) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; 14) наявності коштів за договорами банківського рахунку або банківського вкладу, які боржник не має права вимагати до закінчення строку дії таких договорів, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення; 15) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ); 16) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; 17) прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" ( 4650-17 ) протягом трьох років з моменту завершення приватизації; 18) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" ( 4901-17 ).

Згідно роз'яснень, які містяться в п.10 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року за № 14, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні "Іванов проти України", право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").

В заяві про відстрочку виконання рішення суду, заявник обґрунтовує свої вимоги відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а не за наявністю підстав, передбачених ст. 373 ЦПК України (в ред., яка діяла на момент розгляду заяви) та обставин, що утруднюють виконання рішення в розумінні ст. 373 ЦПК України (в ред., яка діяла на момент розгляду заяви), яким є хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо.

Разом з тим, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», передбачає зупинення виконання рішення на час дії мораторію, а не відстрочку виконання рішення, яка можлива у виняткових випадках за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення.

Таким чином, суд вважає, що в задоволенні заяви необхідно відмовити, оскільки посилання ОСОБА_2 на положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» як на підставу для відстрочки виконання рішення суду, не є підставою для відстрочки виконання рішення суду, оскільки не є тими обставинами, які утруднюють виконання рішення суду в розумінні ст. 373 ЦПК України (в ред., яка діяла на момент розгляду заяви).

Керуючись ст. 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» Сидорова Олексія Володимировича - задовольнити.

Скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року та постановити нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, законним представником якого є ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий /підпис/ Рибчинський В.П.

Судді /підпис/ Войтко Ю.Б.

/підпис/ Кучевський П.В.

Згідно з оригіналом.

Суддя Рибчинський В.П.