Постанова № 71954502, 31.01.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2018 р. Справа № 920/733/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі судового засідання Новіковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. 89 С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 30.11.2017 року, ухвалене у приміщенні вказаного суду суддею Спиридоновою Н.О., повний текст якого складено 30.11.2017 року, у справі

за позовом: Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради, м. Суми,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина", м. Суми,

про: стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВЛА:

Позивач, КП "Міськводоканал" Сумської міської ради, звернувся до місцевого господарського суду із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина", в якому просив стягнути з відповідача 7343 грн. 54 коп., з яких 6537 грн. 20 коп. заборгованості за об’єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 519 грн. 45 коп. пені, 38 грн. 35 коп. 3 % річних, 248 грн. 54 коп. інфляційних нарахувань, відповідно до договору від 01.02.2013 № 7 на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями, укладеного між сторонами даного спору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 30.11.2017 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 121, код 31162928) на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 9; код ЄДРПОУ 03352455) 6537 грн. 20 коп. заборгованості за об’єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 519 грн. 45 коп. пені, 38 грн. 35 коп. 3% річних, 248 грн. 54 коп. інфляційних нарахувань, а також 1378 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив, що відносини між сторонами регулюються перш за все договором від 01.02.2013 № 7, який на час розгляду справи є чинним, враховуючи те, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 «Про затвердження правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми» не скасоване, а отже, Правила приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми, є діючими, беручи до уваги, що позивачем дотримано порядок відбору проб та здійснення їх аналізу, визначений у Правилах, а розрахунок плати за скид понаднормативних забруднень на загальну суму 6537 грн. 20 коп. підтверджується наявними у справі матеріалами, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6537 грн. 20 коп. заборгованості за об’єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення 519 грн. 45 коп. пені 248 грн. 54 коп. інфляційних збитків та 38 грн. 35 коп. 3 % річних, місцевий господарський суд зазначив, що вказані суми нараховані відповідно до вимог діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача, а отже - підлягають задоволенню.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що його доводи, викладені під час розгляду справи господарським судом в обґрунтування заперечень проти позову, судом першої інстанції не враховані.

Також відповідач зазначає про те, що місцевим господарським судом не враховано, що рішення №539 від 06.09.2011 року "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 року №596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми" є неправомірним що підтверджується висновками постановою Зарічного районного суд м. Суми від 18.05.2017 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 року у справі № 591/1519/15-а.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, направив на адресу Харківського апеляційного господарського суду заяву про відкладення розгляду апеляційної скарги (факс), в якій просив відкласти розгляд справи. В обґрунтування такої заяви покладено обставини участі представника відповідача в іншій судовій справі, докази чого буде надано в наступне судове засідання.

Розглянувши зазначене заяву про відкладення розгляду апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні 31.01.2018 року відповідач повідомлявся ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 року, яка була йому вручена 15.01.2018 року. Тобто про проведення судового засідання відповідач дізнався більше за два тижні до його проведення. На думку колегії суддів 15 днів - це достатній час для підготовки до судового засідання та обрання представника, який матиме змогу прийняти участь у засіданні суду.

При цьому, до поданої заяви не додано жодного доказу на підтвердження обставин, зазначених у заяві, зокрема щодо проведення іншого судового засідання та участі представника відповідача в такому засіданні.

Щодо пояснень представника відпровідача у заяві про те, що такі докази будуть надані в наступне судове засідання, колегія суддів зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості подання доказів на майбутнє.

За викладеного, колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Крім того, частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.

З прийняттям у 2006 році Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах “Ryabykh v.Russia” від 24.07.2003 року, “Svitlana Naumenko v. Ukraine” від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб’єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, з урахуванням положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.02.2013 між Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради (виробником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горобина» (споживачем, відповідачем у справі) був укладений договір № 7 на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями, за умовами якого виробник бере на себе зобов’язання забезпечувати відповідача питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу, а споживач зобов’язувався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

Крім цього, у преамбулі вищевказаного договору передбачено, що сторони у даному договорі керуються Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 та іншими нормативно-правовими актами. Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 внесено зміни до додатку до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 «Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми», виклавши його в новій редакції (далі Правила № 539).

За викладеного, колегія суддів погоджується із твердженням місцевого господарського суду про те, що взаємовідносини між позивачем та відповідачем регулюються саме договором, у якому сторони керуються відповідним переліком нормативно-правових актів, Інструкцій, Правил тощо, які на час дії договору та розгляду справи є чинними та в установленому законом порядку не скасовані та не визнані недійсними (незаконними).

Матеріали справи свідчать про те, що 19.11.2015 на каналізаційному випуску на виході з контрольного колодязя за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 121, зафіксовано скид споживачем (відповідачем) в міську каналізацію з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин: нітратів 1,0 мг/л при дозволеній нормі 0,64 мг/л, нітритів 0,11 мг/л при дозволеній нормі 0 мг/л, заліза 1,34 мг/л при дозволеній нормі 1,0 мг/л, цинку 0,160 мг/л при дозволеній нормі 0,084 мг/л, сульфатів 97,03 мг/л при дозволеній нормі 77,0 мг/л. Дана обставина підтверджується актом відбору проб стічних вод від 19.11.2015 № 813, підписаним представником відповідача без зауважень, протоколом від 19.11.2015 № 2402 дослідження якості стічних вод (т.1, а.с. 24).

За перевищення гранично допустимих концентрацій від забруднюючих речовин у стічних водах відповідачу виставлено до оплати за листопад 2015 року рахунок від 02.02.2016 № 23 на суму 4595 грн. 83 коп. (т.1, а.с. 21).

07.12.2015 на каналізаційному випуску на виході з контрольного колодязя за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 121 зафіксовано скид споживачем (відповідачем) в міську каналізацію з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин: нітратів 1,01 мг/л при дозволеній нормі 0,64 мг/л, нітритів 0,03 мг/л при дозволеній нормі 0 мг/л. Таким чином, за перевищення тимчасово допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачу виставлено до оплати за грудень 2015 року рахунок в розмірі 950 грн. 32 коп., що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 07.12.2015 № 838, протоколом дослідження якості стічних вод від 07.12.2015 № 2432, листом від 08.02.2016 № 05/1212, рахунком від 08.02.2016 № 36 (т.1., а.с. 25-28) .

Крім того, 15.01.2016 на каналізаційному випуску на виході з контрольного колодязя за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 121 зафіксовано скид споживачем (відповідачем) в міську каналізацію з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин: нітратів 1,22 мг/л при дозволеній нормі 0,04 мг/л, нітритів 0,03 мг/л при дозволеній нормі 0 мг/л. Таким чином, за перевищення тимчасово допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачу виставлено до оплати за січень 2016 року рахунок в розмірі 991 грн. 05 коп., що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 15.01.2016 № 49, протоколом дослідження якості стічних вод від 15.01.2016 № 2488, листом від 16.02.2016 № 05/1498, рахунком від 17.02.2016 № 71 (т.1, а.с. 29-32).

Акти про відбір проб стічних вод від 19.11.2015, від 07.12.2015 та від 15.01.2016 містять інформацію про найменування контролюючої організації і прізвище представника абонента, дату та місце відбору проб, прізвище особи, що відбирала пробу, прізвища присутніх осіб при відборі проб, час та місце проведення аналізу.

Протоколи дослідження якості стічних вод мають номер, містять інформацію про найменування джерела відбору проб, його місце, дату відбору, найменування показників мг/л, висновки за підписом представника лабораторії тощо.

Отже, акти про відбір проб стічних вод та протоколи дослідження якості стічних вод складені з дотриманням вимог, визначених у Правилах приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору та Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011, не оплатив виставлені до оплати рахунок від 02.02.2016 № 23 на суму 4595 грн. 83 коп. за перевищення тимчасово допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах за листопад 2015 року, рахунок від 08.02.2016 № 36 на суму 950 грн. 32 коп. за перевищення тимчасово допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах за грудень 2015 року та рахунок від 17.02.2016 № 71 на суму 991 грн. 05 коп. за перевищення тимчасово допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах за січень 2016 року у зв’язку з чим у останнього станом на 21.06.2016 утворилась заборгованість на загальну суму 6537 грн. 20 коп.

Відповідно до п 5.1 договору сторони погодили, що відповідач несе відповідальність за каналізаційні мережі, які знаходяться у нього на балансі. В каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, грунт, лід, токсичні речовини і т.п., а також ґрунтові води і води промислових підприємств з перевищенням граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин. Позивач контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. При виявленні порушень розрахунки виконуються за поточний місяць.

Крім того, п. 5.1 договору, укладеного між сторонами даного спору, визначено перелік гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин (ГДК).

Відповідно до п. 4.2. Правил № 539 для всіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації м. Суми, встановлені Єдині допустимі концентрації забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1 до цих Правил, які встановлені відповідно до норм чинного законодавства, виходячи з технічних можливостей міської каналізаційної мережі і очисних споруд, з урахуванням затверджених допустимих концентрацій (ДК) речовин, що надходять з очищеними стічними водами в басейн р. Псел, і якісного складу води із міського водопроводу.

Відповідно до п.1.5 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002 на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

Місцеві Правила приймання згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх підприємств, яким водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради (п.1.6 вище зазначених правил).

Так, відповідно до п. 4.2 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 «Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми» передбачено, що для всіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації м. Суми, встановлені Єдині допустимі концентрації (далі - ДК) забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1 до цих Правил № 539, що також зазначено і у п. 5.1. договору від 01.02.2013 № 7 на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями, укладеного між сторонами даного спору.

Дані допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин встановлені відповідно до норм чинного законодавства, виходячи з технічних можливостей міської каналізаційної мережі і очисних споруд, з урахуванням затверджених допустимих концентрацій (ДК) речовин, що надходять з очищеними стічними водами в басейн р. Псел, і якісного складу води із міськводопроводу.

Відповідно до п. 7.8 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми з метою контролю якості стічних вод Підприємств водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скидання понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента.

У разі неявки уповноваженого представника Підприємства або при його відмові підписати акт, останній підписується представниками Водоканалу із зазначенням прізвища представника абонента, який відмовився підписати акт.

Відповідно до п.7.10. Правил при виявленні перевищення ДК забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання, Водоканал після закінчення аналізу направляє Підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання, але не більше 15 днів. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК Водоканал згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє Підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на Підприємстві).

Відповідно до п. 5.2 договору від 01.02.2013 № 7 на водопостачання та прийом стічних вод - скидання споживачем стоків з перевищенням ГДК сплачується згідно з Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 по штрафному тарифу згідно з розрахунками. Штрафні тарифи застосовуються згідно з кратністю підвищення ГДК по кожному виду забруднень.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у разі несвоєчасного перерахування коштів споживачем за послуги водопостачання та водовідведення стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день.

Відповідно до п 2.3.4 Правил абонент зобов’язаний оплачувати протягом 30 банківських днів рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Пунктом 1.3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 передбачено, що абоненти повинні повністю покривати всі витрати водоканалу, пов’язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення навколишнього природного середовища, а при недотриманні вимог договору та місцевих правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми - сплатити водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються абонентами.

Згідно п. 7.5. Правил № 539 та п. 3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 (далі Інструкція № 37) при перевищенні вмісту забруднюючих речовин в стічних водах абонента при скиді у міську каналізацію порівняно з встановленими допустимими концентраціями (ДК), абонент сплачує Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка рахується за встановленим нормативом плати за очищення 1 куб.м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), об’ємом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми: ??= Нп х Vпз х Кк.

За викладеного, місцевий господарський суд зазначив що Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради правомірно здійснювались розрахунки з врахуванням нормативу плати за скид понаднормативних забруднень. Для розрахунку плати використовувались дані лабораторії Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, що передбачено п. 7.10 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 «Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми».

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія від 31.03.2017 № 22/4137 з вимогою перерахувати суму заборгованості в розмірі 6537 грн. 20 коп. на розрахунковий рахунок позивача, проте претензія була залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги вище викладене, враховуючи, що відносини між сторонами регулюються перш за все договором від 01.02.2013 № 7, який на час розгляду справи є чинним, враховуючи те, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 «Про затвердження правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми» не скасоване, а отже, Правила приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми, є діючими, беручи до уваги, що позивачем дотримано порядок відбору проб та здійснення їх аналізу, визначений у Правилах, а розрахунок плати за скид понаднормативних забруднень на загальну суму 6537 грн. 20 коп. підтверджується наявними у справі матеріалами, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6537 грн. 20 коп. заборгованості за об’єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.3. договору № 7 від 01.02.2013 на водопостачання та прийом стічних вод та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний прострочений день.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, відповідно до розрахунку, наданому позивачем до позовної заяви, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов договору № 7 становить 519 грн. 45 коп.

Беручи до уваги, що розрахунок пені, здійснений позивачем відповідно до умов договору та з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», вимоги позивача про стягнення 519 грн. 45 коп. пені є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, про що вірно, на думку колегії суддів, зазначив місцевий господарський судом в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 248 грн. 54 коп. інфляційних збитків та 38 грн. 35 коп. 3 % річних підлягають задоволенню як такі, що нараховані відповідно до вимог діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача.

Щодо доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Так, твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не були враховані його доводи не відповідають дійсності, оскільки як вбачається з тексту оскаржуваного рішення від 30.11.2017 р. судом вивчався відзив від 19.08.2016 р. № 1-06/799 та досліджувались докази надані відповідачем.

Крім того, відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, отже не був позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні та додатково надати пояснення по справі.

Щодо основного доводу апеляційної скарги про те, що рішення №539 від 06.09.2011 року "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 року №596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми" є неправомірним що підтверджується висновками постановою Зарічного районного суд м. Суми від 18.05.2017 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 року у справі № 591/1519/15-а, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, постановою Зарічного районного суду м. Суми від 17 травня 2017 року у справі № 591/1519/15-а визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 р. № 596 «Про затвердження Правил приймання стічних вод у системи каналізації м. Суми».

Проте, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі № 591/1519/15-а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 17 травня 2017року по справі № 591/1519/15-а- скасовано.

В матеріалах справи відсутні докази скасування вищезазначеної ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі № 591/1519/15-а, яка набрала законної сили 18.10.2017 року, була чинною на день розгляду справи місцевим господарським судом та є чинною на момент розгляду апеляційної скарги.

Щодо рішення адміністративної колегії Сумського територіального відділення антимонопольного комітету України №7 від 30.08.2017 року, колегія суддів зазначає, що цим рішенням визнано дії Виконавчого комітету Сумської міської ради, які полягають у прийнятті рішення від 06.09.2011 року № 539 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, проте прийняття такого рішення органами Антимонопольного комітету України не викликає недійсність рішення від 06.09.2011 року № 539.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи господарським судом апеляційної інстанції

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 30.11.2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02.02.2018 року

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Слободін М.М.