Ухвала суду № 71954504, 02.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"02" лютого 2018 р. Справа № 917/1657/17

Харківський апеляційний господарський суд у складі судді - доповідача Шутенко І.А.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області (вх. №241 П/2) на рішення ухвалене Господарським судом Полтавської області об 11 годині 05 хвилин суддею Бунякіною Г.І. у приміщенні Господарського суду Полтавської області 11.12.2017 (повний текст складено та підписано 14.12.2017) у справі № 917/1657/17

за позовом Фермерського господарства "Хризоліт" (код юридичної особи 37114969, місцезнаходження : АДРЕСА_1)

до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області (код юридичної особи 39767930, місцезнаходження юридичної особи м. Полтава, вул. Уютна, 23)

про визнання права користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Хризоліт" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просить суд визнати за позивачем право користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою загальною площею 35,5609 га, кадастровий номер 5320680400:00:011:0136 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства по договору оренди землі від 29.05.2014 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.05.2014, яка розміщена на території Бабичівської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка на підставі наказу ОСОБА_1 управління Держземагенства у Полтавській області від 28.04.2014 № 16-282/16-14-СГ надана в оренду гр. ОСОБА_2 за договором оренди від 29.05.2014. Позивач вказує, що фактично спірна земельна ділянка використовується фермерським господарством, яке несе всі витрати, сплачує обов'язкові платежі, пов'язані з користуванням землею, у тому числі орендну плату, однак формально стороною за договором є ОСОБА_2 ФГ "Хризоліт" звернулось до ГУ Держземагенства з заявою, в якій просило здійснити заміну сторони в договорі оренди. Відмова ГУ Держземагенства стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 у справі № 917/1657/17 позовні вимоги задоволені. Визнано за фермерським господарством "Хризоліт" (код ЄДРПОУ 37114969) право користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою загальною площею 35, 5609 га, кадастровий номер 5320680400:00:011:0136 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка розміщена на території Бабичівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, за договором оренди землі від 29.05.2014, що зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.05.2014.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що земельна ділянка надавалась громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства із створенням юридичної особи - Фермерського господарства "Хризоліт"; стаття 12 Закону України "Про фермерське господарство" не ставить в залежність ту обставину, хто є формальним орендарем земельної ділянки: громадянин-учасник (засновник) фермерського господарства чи саме господарство як юридична особа.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вказує на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в користуванні у громадянина ОСОБА_2 на підставі діючого договору оренди. Зазначеним договором оренди не передбачений порядок заміни сторони, який можна застосувати до даної ситуації. Крім того, посилається на те, що замінити сторону в договорі оренди від 29.05.2014 неможливо, оскільки порядок набуття права оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства відповідно до положень Земельного кодексу України, здійснюється в порядку аукціону. Також в апеляційній скарзі зазначено, що відповідно до частини 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні громадян або юридичних осіб передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку визначеному законом.

З урахуванням наведеного, апелянт вважає, що визнання права на спірну земельну ділянку за ФГ "Хризоліт" можливе лише після припинення права користування орендарем - ОСОБА_2

Одночасно апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі, посилаючись на те, що повний текст рішення апелянтом отримано 27.12.2017, про що свідчить відмітка вхідної кореспонденції; крім того, у зв'язку із значною кількістю загальнодержавних вихідних днів апелянту не вистачило часу для визначення правової позиції щодо підстав оскарження рішення суду; апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою 22.01.2018.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшла висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

15.12.2017 набрав чинності Закон України №2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, розгляд господарськими судами справ здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017.

Відтак, апеляційна скарга апелянта має відповідати вимогам Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017.

Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Проте, апелянтом до апеляційної скарги не додані докази надсилання позивачу копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у позивача відсутні.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діє з 15.12.2017) встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.

Позивачем у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на момент звернення позивачем до суду) сплачено судовий збір у розмірі 1 600, 00грн, отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 2 400, 00грн (1 600, 00грн х 150%).

Проте, апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі.

Стосовно клопотання апелянта про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, суд дійшов висновку про наявність можливості для його відновлення.

Так, повний текст оскаржуваного рішення складено та підписано 14.12.2017. Згідно відмітки на першій сторінці копії оскаржуваного рішення, апелянтом отримано копію рішення 27.12.2017. Враховуючи кількість вихідних у зв'язку з загальнодержавними святами, судова колегія вважає, що апелянтом пропущено строк звернення з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду у даній справі з поважних причин.

Відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діє з 15.12.2017), до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, відповідно апеляційну скаргу слід залишити без руху.

Враховуючи те, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу та доказів сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою на рішення суду у даній справі, суддя-доповідач ОСОБА_3А, дійшла висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків. Так, апелянт має надати суду належні у розумінні статті 259 Господарського процесуального кодексу України докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу у справі та докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку і розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260, п. 13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача про відновлення пропущеного строку задовольнити. Визнати поважними причини пропуску Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області строку на оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 у справі № 917/1657/17. Відновити ОСОБА_1 управлінню Держгеокадастру у Полтавській області пропущений строк на оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 у справі № 917/1657/17.

2. Апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 року у справі № 917/1657/17 залишити без руху.

3. Відповідачу ОСОБА_1 управлінню Держгеокадастру у Полтавській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати докази сплати судового збору та докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу у справі протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Апелянту врахувати строки поштового перебігу та звернути увагу апелянта на те, що докази усунення недоліків апеляційної скарги мають надійти до Харківського апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4. Роз’яснити апелянту - ОСОБА_1 управлінню Держгеокадастру у Полтавській області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається не поданою та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Шутенко І.А.