Ухвала суду № 71952803, 31.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

про виправлення описки

Головуючий у суді першої інстанції: Букіна О.М.

Справа № 760/10908/13-ц

№ апеляційного провадження: 06.49/796/44/2018

31 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Пікуль А.А., Борисової О.В.

при секретарі Телятник І.М.

розглянувши заяву ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_4, правонаступниками якої є: ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької АллиМиколаївни, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності нерухомого майна, ОСОБА_7, Державної податкової інспекції Солом'янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського районного управління Головного управління МВС України у м. Києві про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації, відновлення прав власника,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва розглядається справа за позовом ОСОБА_4, правонаступниками якої є: ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької АллиМиколаївни, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності нерухомого майна, ОСОБА_7, Державної податкової інспекції Солом'янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського районного управління Головного управління МВС України у м. Києві про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації, відновлення прав власника.

28 квітня 2017 року ОСОБА_3, який є правонаступником ОСОБА_4, звернувся до суду першої інстанції з заявою про забезпечення та витребування доказів, в порядку ст. ст. 133, 137 ЦПК України (в редакції 2004 року).

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року заяву задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просив постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення доказів в повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року апеляційну скаргу відхилено, ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року залишено без змін.

29 грудня 2017 року до суду надійшла заява від ОСОБА_2 про виправлення описки у вказаній ухвалі колегії суддів.

В заяві заявник просив виправити допущену описку у вступній та описовій частинах ухвали, де вказати у вступній частині ухвали найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі. В описовій частині ухвали вказати: «Вказана ухвала Солом'янського районного суду м. Києва є чинною та виконана частково. Зокрема, відповідач по справі державний реєстратор права власності на об'єкти нерухомого майна КМБТІ не надав головуючому судді Солом'янського районного суду м. Києва оригінали інвентаризаційної справи на вказану квартиру, відповідач по справі приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Краковецька Алла Миколаївна не надала головуючому судді Солом'янського районного суду м. Києва оригінал інвентаризаційної справи на спірну квартиру АДРЕСА_1».

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Заявник у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглядати заяву про виправлення описки у відсутності сторін та учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Вислухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали поданої заяви, перевіривши доводи та обґрунтування заяви про виправлення описки, колегія суддів прийшла до висновку, що заяву належить залишити без задоволення, оскільки доводи заяви не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді.

В ухвалі колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року чітко зазначено які особи були присутні у судовому засіданні і чому справа розглядалась у відсутності інших осіб.

Також в описовій частині судового рішення суд у відповідності з нормами процесуального закону зазначив обставини справи, доводи апелянта, висновок колегії суддів та його обґрунтування з зазначенням підстав за якими апеляційна скарга була залишена без задоволення.

Слід зазначити, що під описками розуміють, як правило, випадкове перекручення слів, зокрема прізвищ, імен, по батькові, назв юридичних осіб тощо. Однак не належать до описок граматичні помилки, які не спотворюють тексту рішення суду та не призводять до його неправильного сприйняття (неправильне проставляння розділових знаків, неправильне написання відмінкових закінчень, вживання русизмів тощо).

Вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Колегія суддів вважає, що рекомендації заявника по внесенню виправлень в рішення суду не відповідають нормам процесуального закону, а тому його заяву належить залишити без задоволення.

Керуючись ст. 269 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий

Судді