Ухвала суду № 71952730, 06.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

06 листопада 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М., перевіривши апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката Бондара В.М. на вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання: за ч.1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік; за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки; ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обвинуваченому ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18.03.2016 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з іспитовим строком на 1 (один) рік ухвалено виконувати самостійно.

Також вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2017 року ОСОБА_4 визнаний невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України за епізодами від 02.09.2015 року (м. Київ, вул. Петропавлівська, 12), від 02.09.2015 року (м. Київ, просп. Науки, 9), від 10.09.2015 року (м. Київ, вул. Алма-Атинська, 2-Б), від 14.09.2015 року (м. Київ, просп. Перемоги, 98/2), від 21.09.2015 року (м. Київ, просп. Перемоги, 98/2), від 25.09.2015 року (м. Київ, вул. Празька, 1), від 27.09.2015 року (м. Київ, просп. Перемоги, 94), від 27.09.2015 року (м. Київ, просп. Палладіна, 7), від 29.09.2015 року (м. Київ, просп. Перемоги, 94), від 30.09.2015 року (м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-А, САК28753) та виправданий, оскільки не доведено, що вказані кримінальні правопорушення вчиненні обвинуваченим.

На даний вирок прокурор у кримінальному провадженні та захисник обвинуваченого подали апеляційні скарги, які 01 листопада 2017 року разом матеріалами кримінального провадження надійшли до суду апеляційної інстанції.

В силу ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі, в числі інших визначених законом обставин, повинно бути відображено вказівки на те, в чому полягає незаконність вироку та доводи на їх обґрунтування, а також прохання особи, яка подає апеляційну скаргу, яке має взаємоузгоджуватись з доводами щодо незаконності оскаржуваного рішення. Крім цього, має бути вказано процесуальний шлях прийняття рішення про яке йдеться в апеляційній скарзі.

Як убачається з поданої захисником апеляційної скарги, наведені вимоги процесуального закону не дотримано.

Так, у поданій апеляційній скарзі захисник ставить питання про скасування вироку Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2017 року та закриття кримінального провадження №12015100060006421 щодо ОСОБА_4 з тих підстав, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а висновки суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів не підтверджені доказами які б вказували на вину останнього.

Проте, такі вимоги не узгоджується з положеннями статті 417 КПК України, згідно якої суд апеляційної інстанції може скасувати обвинувальний вирок та закрити кримінальне провадження лише після встановлення обставин, передбачених статтею 284 КПК України, однак апеляційна скарга захисника не містить жодних обставин, які б відповідали переліку підстав, передбаченому ст. 284 КПК України.

Крім того, висуваючи вимогу про закриття кримінального провадження №12015100060006421 щодо ОСОБА_4, захисник не подав клопотання про дослідження доказів та не зазначив обставин, які необхідно дослідити під час апеляційного розгляду, як то передбачено п.5 ч.2 ст. 396 КПК України, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості дати іншу оцінку доказам, ніж ту, яка дана судом першої інстанції.

Наведене вказує на неналежне виконання захисником вимог ст. 396 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 396, 399 КПК України, суддя-доповідач, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Бондара В.М., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року залишити без руху.

Надати захиснику Бондарю В.М. строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 7 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва І.М. Сілкова