Ухвала суду № 71949778, 22.01.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/412/2018

Справа № 428/618/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганський В.І., при секретарі Голуб Т.М., за участі прокурора Фесенко О.В., старшого слідчого СВ ГУСБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_1Р, захисника адвоката ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду винесене старшим слідчим СВ ГУСБУ в Доенцькій та Луганській областях ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 22017130000000276 від 05.12.2017 року, і погоджене з прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має на утриманні двох неповнолітні дітей, працює дільничим офіцером поліції сектору превенції Білокуракінського ВП ГУНП у Луганській області, є учасником бойових дій, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 20 листопада 2017 року дільничний офіцер поліції сектору превенції Білокуракинського відділу поліції ГУНП в Луганській області ОСОБА_5, у відповідності до наказу ГУ НП в Луганській області №890о/с від 26.12.2017, є службовою особою, за попередньою змовою із дільничним офіцером поліції сектору превенції Білокуракинського відділу поліції ГУНП в Луганській області ОСОБА_3, який у відповідності до наказу ГУ НП в Луганській області №844о/с від 29.11.2017, є службовою особою, вирішили, з використанням свого службового становища, одержати неправомірну вигоду від мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Так, 20 листопада 2017 року дільничний офіцер поліції сектору превенції Білокуракинського відділу поліції ГУНП в Луганській області ОСОБА_5, знаходячись в смт. Білокуракине Білокуракинського району Луганської області склав на ОСОБА_6 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки у останнього були відсутні документи державної реєстрації як субєкта господарювання.

Після чого, у ОСОБА_7 разом з дільничним офіцером поліції сектору превенції Білокуракинського відділу поліції ГУНП в Луганській області ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

В подальшому, приблизно на початку грудня 2017 року ОСОБА_5, реалізуючи спільний злочинний умисел з ОСОБА_3, направлений на вимагання та отримання неправомірної вигоди групою осіб, висунув ОСОБА_6 вимогу про надання йому неправомірної вигоди щодо вирішення питання про не притягнення його до адміністративної відповідальності, у вигляді накладення штрафу у великому розмірі.

ОСОБА_6 усвідомлюючи, що ОСОБА_5 як представник влади має владні повноваження щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та з метою уникнення шкідливих наслідків для себе погодився надати ОСОБА_5 неправомірну вигоду.

Надалі, ОСОБА_5, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу з ОСОБА_3, приблизно на початку січня 2018 року, у телефонній розмові з ОСОБА_6, уточнюючи свої вимоги, повідомив останньому про необхідність надання йому 5000 грн., у якості неправомірної вигоди, за не притягнення до адміністративної відповідальності та домовилися зустрітися 20.01.2018 у смт. Білокуракине Луганської області.

20.01.2018 приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_6 на вимогу ОСОБА_5 прибув на територію ринку в смт. Білокуракине Білокуракинського району Луганської області, по вул. Центральна, де зустрівся з ОСОБА_3, який підтвердив, що діє за попередньою змовою з ОСОБА_5 та повідомив, що питання про не притягнення його до адміністративної відповідальності вже вирішено, за що останній повинен надати йому неправомірну вигоду у розмірі про яку повідомляв ОСОБА_5

Після чого, приблизно о 14 год. 40 хв. дільничний офіцер поліції сектору провенції Білокуракинського відділу поліції ГУНП в Луганській області ОСОБА_3, діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_5, в порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ України від 23.08.2010, своїх Посадових повноважень, ст. 18 Закону України „Про національну поліцію” та порушуючи обмеження, передбачені ст. 22 Закону України „Про запобігання корупції”, на території ринку в смт. Білокуракине Білокуракинського району Луганської області, що по вул. Центральна, особисто одержав від ОСОБА_6, неправомірну вигоду в сумі 5000 грн., за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

В ході огляду місця події, який проводився у присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_3, на тротуарі біля будинку №73 по вул. Центральна смт. Білокуракине Лутанської області у громадянина ОСОБА_3, окрім інших речей та документів, вилучено грошові кошти, які він за попередньою змовою із ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6

За допомогою ультрафіолетової лампи встановлено, що грошові кошти в українській національній валюті на суму 5000 гривень, 10-ма банкнотами, номіналом по 500 гривень кожна, під промінням лампи світяться жовтим кольором.

Після проведення огляду місця події співробітники Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 та ОСОБА_3 затримані у порядку ст. 208 КПК України, безпосередньо після вчинення злочину.

ОСОБА_3, 21 січня 2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підозра ОСОБА_3 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

показами свідків:

ОСОБА_6 від 11.12.2017, 04.01.2018, 18.01.2018, 20.01.2018 відповідно до яких ОСОБА_8 та ОСОБА_3 вимагали грошові кошти 5000 грн., у якості неправомірної вигоди, за не притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності;

ОСОБА_9 від 21.01.2018 відповідно до яких співробітники поліції Луганського управління ДВБ НП України видали ОСОБА_6 помічені люмінесцентною речовиною грошові кошти у сумі 5000 грн., які в подальшому виявлені та вилучені у ОСОБА_3 в ході огляду місця події;

ОСОБА_10 від 21.01.2018 відповідно до яких співробітники поліції Луганського управління ДВБ НП України видали ОСОБА_6 помічені люмінесцентною речовиною грошові кошти у сумі 5000 грн., які в подальшому виявлені та вилучені у ОСОБА_3 в ході огляду місця події.

протоколами слідчих дій:

протоколом огляду від 20.01.2018, згідно якого співробітники поліції Луганського управління ДВБ НП України видали ОСОБА_6 помічені люмінесцентною речовиною грошові кошти у сумі 5000 грн.

протоколом огляду місця події від 20.01.2018, згідно якого ОСОБА_3 в ході огляду місця події видав помічені люмінесцентною речовиною грошові кошти у сумі 5000 грн., які видали ОСОБА_6 співробітники поліції Луганського управління ДВБ НП України;

протоколом освідування затриманого ОСОБА_3 від 21.01.2018, відповідно до якого на правій руці ОСОБА_3 виявлено сліди речовини, яка світиться жовтим кольором під промінням ультрафіолетової лампи;

протоколом огляду від 21.01.2018, відповідно до якого ОСОБА_5 та ОСОБА_3, безпосередньо перед отриманням неправомірної вигоди у ОСОБА_6 телефонували один до одного;

протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2017, відповідно до якого ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3

документами:

заявою ОСОБА_6, про вимагання у нього ОСОБА_5 неправомірної вигоди у сумі 5000 грн.

Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого корупційного злочину, який відповідно до ч. 3 ст. 368 КК України, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років, що дає достатні підстави вважати, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

? переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання ОСОБА_3 винним у скоєні інкримінованого тяжкого корупційного злочину, останньому загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, що свідчить про можливість переховуватися підозрюваному від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території Луганської області не підконтрольній державній владі Україні, тобто на території, на якій не діють, а ні норми національного законодавство, а ні норми міжнародного права та території, яка зовсім поруч від смт. Білокуракине Білокуракинського району Луганської області;

? знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме продукти харчування, які ОСОБА_5 вилучив при складанні на ОСОБА_6 протоколу про адміністративне правопорушення та оригінал протоколу про адміністративне правопорушення;

? незаконно впливати на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, іншого підозрюваного ОСОБА_5 або заявника ОСОБА_11, який викриває злочинну діяльність групи осіб, яка згуртувалася для вимагання та отримання неправомірної вигоди, у цьому ж кримінальному провадженні, як особисто так і через своїх колег із числа співробітників поліції, схиливши їх таким чином до дачі неправдивих показань, тим самим перешкоджати встановленню об’єктивної істини у кримінальному провадженні.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, з метою запобігання його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного або заявника, у цьому ж кримінальному провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи його сімейний стан, вік, стан здоров’я, орган досудового розслідування клопоче про обрання вказаного запобіжного заходу.

У судовому засіданні, прокурор Фесенко О.В. надав пояснення відповідно до клопотання та просив його задовольнити, так як інший не пов'язаний з позбавленням волі запобіжний захід не зможе забезпечити процесуальної поведінки підозрюваного, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді триманні під вартою так як наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення яка підтверджена доказами які мстяться в матеріалах кримінального провадження та наданими з клопотанням. Існують ризики передбачені ч.1. ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_3 слідчому судді пояснив, що він переховуватись не збирається, так як у нього двоє малолітніх дітей, він має сім’ю, місце проживання, вважає, що йому достатньо буде домашнього арешту який він буде виконувати.

Захисник адвокат ОСОБА_2 підтримав пояснення свого підзахисного вказавши, що підозрюваний не вчиняв інкримінованих йому дій, підозра не є обґрунтованою, кваліфікація вчиненого буде іншою, так як протокол про адміністративне правопорушення знаходиться на розгляді у суді, і свідок ОСОБА_11 це знав, писав заяву про перенесення розгляду справи. Ризиків вказаних слідчим та прокурором взагалі не існує, ОСОБА_3 має міцні соціальні зв’язки, дружину, малолітніх дітей, є учасником бойових дій і йому переховуватись зовсім немає сенсу тому для обрання такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою немає жодних підстав. Підозрюваному буде достатньо домашнього арешту, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження надані з клопотанням, слідчий суддя вважає, що на даний час розслідування справи існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_3, передбаченого ч.3. ст. 368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів і це знаходить своє підтвердження в матеріалах які досліджені у судовому засіданні, наданих суду з клопотанням, це протоколи допитів свідків, протоколи слідчих та процесуальних дій, які досліджені судом, а на даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості надавати оцінку доказам щодо їх належності.

Розслідування кримінального провадження триває і висновок щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, на думку слідчого судді передчасні, до ЄРДР внесено саме ч.3. ст.. 368 КК України.

Відповідно до ч.2. ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Про існування ризиків, передбачених ч.1. ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_3 переховуватись від органів досудового розслідування та\або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, свідчать такі обставини як те, що, він є діючим працівником правоохоронного органу, покарання йому за вчинення правопорушення передбаченого ч.3. ст. 368 КК України передбачено до 10 років, він проживає на території яка наближена до кордону з іншою державою.

Щодо існування можливості знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які вказані слідчим у клопотанні та відносно яких ще не проведені відповідні слідчі та процесуальні дії, то у судовому засіданні стороною захисту надано підтвердження знаходження протоколу про адміністративне правопорушення на розгляді у суді, що підтверджує відсутність вказаного ризику.

Відповідно до ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, міцність соціальних зв’язків, його репутацію, ОСОБА_3, раніше не засуджувався, його майновий стан, вік та стан здоров’я, у судовому засіданні ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту не надала підтверджуючих документів, медичних висновків, які б вказували на неможливість тримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора, наявність повідомлення про підозру і розмір неправомірної винагороди, яка відповідно до повідомлення про підозру сягає 5 000 гривень і його відповідальну посаду та відношення кримінального правопорушення до розряду корупційних.

Враховуючи вказані вище обставини вчинення кримінального правопорушення, застосування до підозрюваного більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв’язку з чим, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду і забезпечення належної процесуальної поведінки, на даний час розслідування справи, є необхідність застосування вказаного запобіжного заходу.

Слідчим суддею, відповідно до ч.1. ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановлено доведеність наданими стороною обвинувачення доказами обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор та недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на думку слідчого судді не може бути задоволеним з підстав, викладених вище, та врахуванням того, що кримінальне правопорушення є корупційним, корисним, вчиненим зухвало, працівником правоохоронного органу який повинен здійснювати боротьбу з вчиненням таких злочинів.

Суд, також зобов’язаний застосувати ч.3. ст. 183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків передбачених ч.4. вказаної статті. В зв’язку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обов’язків судом і може складати від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобіганню спроб переховатись від органу досудового розслідування та суду, є необхідність у визначенні суми застави, враховуючи тяжкість злочину, майновий стан підозрюваного суму отриманої неправомірної винагороди у розмірі, який не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і повинен бути не меншим ніж сума отриманої незаконної винагороди та відповідальність посади працівника правоохоронного органу, достатньою є сума у 35 000 гривень.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України,слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Дана ухвала діє протягом 60 днів, з моменту його затримання 20.01.2018 року до 20.03.2018 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд, встановлює ОСОБА_3 заставу в розмірі 35 000, 00 (тридцять п’ят тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м. Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду – 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у зв’язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов’язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) не відлучатися із міста свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

5) утримуватись від спілкування з свідками та будь якими особами вказаними слідчим.

Вказані обов’язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз’яснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п’ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя В. І. Луганський