Ухвала суду № 71949754, 18.01.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/327/2018

Справа № 428/470/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганський В.І., при секретарі Голуб Т.М., за участю прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури ОСОБА_1, слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП у Луганській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12018130370000079 від 07.01.2018 року, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працює, не одружений, має середню освіту, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий: 26.02.2002 року Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 188 КК України засуджений до позбавлення волі строком на 3 роки; 31.08.2005 року Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України засуджений до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, згідно ст. 71 КК України приєднано строк за вироком Сєвєродонецького міського суду від 26.06.2002 остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки; 10.08.2007 року Сєвєродонецьким міським судом засуджено за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців; 04.12.2014 року Сєвєродонецьким міським судом засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 395 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки; 17.06.2015 року Сєвєродонецьким міським судом засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки; 30.07.2015 року Сєвєродонецьким міським судом засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки; 18.08.2017 року до Сєвєродонецького міського суду направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; 29.08.2017 року до Сєвєродонецького міського суду направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України; 13.12.2017 року до Сєвєродонецького міського суду направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України; 18.12.2017 року до Сєвєродонецького міського суду направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; 20.12.2017 року до Сєвєродонецького міського суду направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2. ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 07.01.2018, в денний час доби, більш точний час в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, прийшов до дверей квартири, за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 76-А/9, де біля квартири зустрівся з сином потерпілої, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6.

ОСОБА_3, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, передбачаючи настання наслідків цих дій у вигляді незаконного заволодіння чужим майном, та бажаючи ним заволодіти, керуючись корисливим мотивом, направленим на власне незаконне збагачення, діючи повторно, повідомив ОСОБА_5 завідомо неправдиві відомості про те, що його знайомі продають зайвий, непотрібний їм цукор у кількості 2 мішка цукру вартістю 150 гривень за 1 мішок, а він, ОСОБА_3, може сприяти придбанню цього цукру за умови передачі йому грошових коштів в рахунок оплати.

Про вказану пропозицію ОСОБА_3 ОСОБА_5 повідомив потерпілій, а саме своїй матері, ОСОБА_4, яка виявила бажання придбати цукор, та з цією метою добровільно передала ОСОБА_5 гроші в сумі 300 гривень.

Після цього ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами потерпілої, з метою надання достовірності своїм діям, повідомив ОСОБА_5 неправдиві відомості про те, що зазначений ним цукор знаходиться за певною адресою, звідки його необхідно забрати. У зв’язку з тим, що ОСОБА_5 не здійснив ОСОБА_3 передачу грошових коштів потерпілої, бажаючи заволодіти чужим майном, ОСОБА_3 привів ОСОБА_6 до 2-го під’їзду будинку за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 72-А, де знову повідомив неправдиві відомості про те, що цукор знаходиться за цією адресою і з метою придбання цукру у покупця йому необхідно отримати грошові кошти у сумі 300 грн. та почекати біля дверей під’їзду, поки він винесе мішки з цукром.

ОСОБА_5, будучі упевненим у правдивості повідомлених ОСОБА_3 відомостей, добровільно передав ОСОБА_3С грошові кошти потерпілої в сумі 300 гривень та залишився чекати останнього біля під’їзду.

В свою чергу ОСОБА_3, заволодівши грошовим коштами потерпілої у сумі 300 грн., не збираючись виконувати взяті на себе обов’язки по придбанню за ці або будь-які інші грошові кошти обумовленого цукру та передачу його потерпілій, переслідуючи на меті виключно власне незаконне збагачення за рахунок заволодіння цими грошовими коштами, з місця скоєння злочину зник в підвальному приміщенні вказаного будинку, попередньо зачинивши металеві двері до під’їзду на замок з метою ускладнення переслідування з боку ОСОБА_6

Заволодівши грошовими коштами потерпілої у сумі 300 грн., ОСОБА_3 розпорядився ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 шляхом обману, повторно, заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_4 у сумі 300 гривень, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму.

ОСОБА_3 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

15.01.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, винним себе визнав повністю та підтвердив обставини скоєння ним кримінального правопорушення, встановлені органом досудового розслідування.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, підтверджується: Заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3; Протоколом огляду місця події від 07.01.2018 під час якого ОСОБА_3 добровільно видав грошові кошти у розмірі 150 гривень, які він отримав від ОСОБА_6 під приводом продажу цукру; Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.01.2018, під час якого свідок показав, що 07.01.2018 він був понятим під час огляду місця події, під час якого ОСОБА_3 добровільно видав 3 купюри номіналом 50 гривень працівникам поліції, та пояснив, що отримав їх від ОСОБА_6 під приводом продажу цукру; Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 16.01.2018, під час якого свідок показав, що 07.01.2018 він був понятим під час огляду місця події, під час якого ОСОБА_3 добровільно видав 3 купюри номіналом 50 гривень працівникам поліції, та пояснив, що отримав їх від ОСОБА_6 під приводом продажу цукру; Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 12.01.2018, яка показала, що 07.01.2018 року, за місцем її мешкання прийшов чоловік, який потім запропонував її сину ОСОБА_5 придбати цукор; Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 12.01.2018, який показав, що дійсно 07.01.2018 року, за місцем його мешкання прийшов ОСОБА_3, котрий запропонував придбати цукор, та через деякий час він передав ОСОБА_3 гроші за цукор, його так і не отримавши; Протоколом пред’явлення для впізнання за фотознімками від 12.01.2018 під час якого ОСОБА_4 впізнала особу, якою являється ОСОБА_3, котрий 07.01.2018 під приводом продажу цукру заволодів її грошовими коштами у розмірі 300 гривень; Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від, який підтвердив що 07.01.2018 шляхом обману заволодів грошовими коштами, які передав йому ОСОБА_5 та в подальшому потратив їх на власні потреби.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.

12.12.2017 ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області за матеріалами досудового розслідування № 12017130370001723 від 10.06.2017 до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Підозрюваному ОСОБА_3 заборонено залишати житло за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 74-А/28, без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово. Таким чином, ОСОБА_3 під час запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Про наявність ризику, що ОСОБА_3 може знову вчинити кримінальне правопорушення свідчить наступне:

1. Той факт, що ОСОБА_3 неодноразово засуджений за вчинення умисних, в тому числі кримінальних правопорушень проти власності, крім того вказане кримінальне правопорушення вчинив після направлення обвинувальних актів відносно нього до Сєвєродонецького міського суду та під час дії запобіжного заходу.

2. Майновий стан підозрюваного, а саме той факт, що ОСОБА_3 ніде не працює та не навчається, у зв’язку з чим не має постійного джерела доходу та заробляє на життя фактично вчиненням кримінальних правопорушень проти власності громадян.

Про наявність ризику, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить наступне:

1. Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 2 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років та відповідно до ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

2. Слабкість соціальних зв’язків підозрюваного. Оскільки ОСОБА_3 фактично за місцем мешкання постійно відсутній, особистого житла у власності не має, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто в Управлінні праці та соціального захисту населення, дружини та дітей не має, відносини з сім’єю напружені та фактично зіпсовані.

3. Репутація підозрюваного, оскільки ОСОБА_3 не має постійного місця роботи та джерела заробітку, веде антисоціальний спосіб життя, схильний до порушення своїх процесуальних обов’язків, зокрема, за викликами співробітників Сєвєродонецького ВП ГУНП не з’являвся, при спробі співробітниками поліції забезпечити його явку в рамках даного кримінального провадження, неодноразово ховався від них, за місцем мешкання на з’являвся, що підтверджується відповідним рапортом.

Враховуючі зазначені обставини, застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе гарантувати запобігання зазначеним ризикам.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, а також запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, у клопотанні ставиться питання про обрання вказаного запобіжного заходу для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Суд, вислухавши слідчого по суті клопотання, прокурора, який надав пояснення відповідно клопотання, його підтримав та просив суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків передбачених ч.1. ст. 177 КПК України, та просив врахувати що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення знаходячись під цілодобовим домашнім арештом. Вислухавши підозрюваного ОСОБА_3 який не заперечував обставин вчинення ним кримінального правопорушення вказаних у повідомленні про підозру, та вказав, що просить не обирати йому запобіжним заходом тримання під вартою, так як йому нема було за що купити поїсти, тому і вчиняв кримінальні правопорушення.

Вивчивши матеріали надані з клопотанням та кримінального провадження, суд, встановив, що підозрюваний ОСОБА_3 обставини викладені в оголошеній йому підозрі не заперечує. Доводи прокурора відносно наявності ризиків передбачених ч.1. ст. 177 КПК України матеріалами провадження підтверджено, наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обрати інший запобіжний захід не є можливим, у зв’язку із наявністю ризиків, які свідчать про те, що підозрюваний, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тим більше, що він засуджувався за аналогічні злочини і знаходячись, на даний час, під запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту, продовжував вчиняти кримінальні правопорушення, що свідчить про те що виправлятись він не збирається.

Крім того, приймаючи до уваги наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, які присутні у даному кримінальному провадженні і тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, що є злочином середньої тяжкості, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років, а також приймаючи до уваги, що є підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та вчиняти нові злочини.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв’язку з цим, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень, є необхідність застосування вказаного запобіжного заходу.

Суд, також зобов’язаний застосувати ч.3. ст. 183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків передбачених ч.4. вказаної статті. В зв’язку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обов’язків судом та має бути не більш ніж 20 розмірів прожиткового мінімуму встановленого у державі для працездатних осіб.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176, 177, 178, 184, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання – задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, строк тримання під вартоюобчислювати з 18.01.2018 року, та визначити строк дії ухвали до 18.03.2018 року.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_3 заставу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м.Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду – 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у зв’язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов’язки:

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими визначеними слідчим.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Вказані обов’язки в разі внесення застави покладаються на підозрюваного ОСОБА_3. на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз’яснюється положення п.п.8,10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п’ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя В. І. Луганський