Постанова № 71916076, 25.01.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/13870/17Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/789/41/18 Доповідач - Костів О.З.Категорія - 20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Костіва О.З.

суддів - Сташків Б. І., Хома М. В.,

з участю секретаря - Романюк Х.Ю.

за участю представника МПП «Смолоскип» - Гроди П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу №607/13870/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2017 року, винесену суддею Вийванко О.М., повний текст якої складено 16 листопада 2017 року, про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом малого приватного підприємства «Смолоскип» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду перебувала цивільна справа за позовом малого приватного підприємства «Смолоскип» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

В листопаді 2017 року МПП «Смолоскип» звернулось до Тернопільського міськрайонного суду із заявою про забезпечення позову, згідно якої просив накласти арешт на частку ОСОБА_2 в розмірі 60% в статутному капіталі ПП «Золотопотіцьке» та заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії по відчуженню третім особам частки у розмірі 60% статутного капіталу ПП «Золотопотіцьке», оголосивши заборону на її відчуження, а також накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно ПП "Золотопотіцьке" та оголосити заборону на його відчуження.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилався на те, що позивачем подано позов про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 39 473 315.21 грн., яка виникла на підставі договору купівлі продажу частки у статутному капіталі приватного підприємства «Золотопотіцьке» від 10 березня 2016 року №1/28/16. ОСОБА_2 не здійснив оплату за набуту ним у власність частку і існує загроза, що він в майбутньому може реалізувати третім особам 60% статутного капіталу ПП «Золотопотіцьке», що зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на частку в статутному фонді приватного підприємства «Золотопотіцьке», код ЄДРПОУ 31878050, що складає 60% статутного фонду та належить ОСОБА_2, НОМЕР_1 та заборони ОСОБА_2, НОМЕР_1, відчужувати частку у статутному фонді приватного підприємства «Золотопотіцьке», код ЄДРПОУ 31878050, що складає 60% статутного фонду, до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року виправлено допущену в мотивувальній та резолютивній частинах ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2017 року описку, а саме, викладено в наступній редакції «накласти арешт на частку в статутному фонді приватного підприємства «Золотопотіцьке», код ЄДРПОУ 31878050, що складає 60% статутного фонду та належить ОСОБА_2, НОМЕР_1, шляхом заборони ОСОБА_2, НОМЕР_1, відчужувати частку у статутному фонді приватного підприємства «Золотопотіцьке», код ЄДРПОУ 31878050, що складає 60% статутного фонду, до набрання законної сили судовим рішенням у справі».

ОСОБА_2 подав на вказану ухвалу апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права. Вказує, що накладення арешту на корпоративні права особи боржника фактично є втручанням в управління діяльністю господарського товариства, що суперечить нормам чинного законодавства. Крім того, корпоративні права боржника, які належать йому як засновнику або учаснику господарського товариства, не можуть бути об'єктом арешту або реалізації на виконання рішення суду. Зазначає, що позивач не додав до заяви про забезпечення позову жодного доказу, який би підтверджував необхідність застосування вказаного заходу забезпечення позову, в залежності від можливого утруднення чи не виконання рішення по справі. Просить ухвалу суду про забезпечення позову скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні вказаної заяви.

В судовому засіданні апелянт та його представник - апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про день і час слухання справи. Також подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача Гроди П.П., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку відповідача в статутному капіталі ПП "Золотопотіцьке" шляхом заборони її відчуження може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та призвести до порушення справ позивача.

З таким висновком колегія суддів погоджується не повністю.

У відповідності до ст.ст.151, 152 ЦПК України (в редакції, чинній на день постановлення оскаржуваної ухвали) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року), суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, та ін. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 10 березня 2016 року між малим приватним підприємством «Смолоскип» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі приватного підприємства «Золотопотіцьке».

Згідно даного договору та додатку до договору від 11 квітня 2016 року право власність на 60% частки у статутному капіталі підприємства перейшло до покупця ОСОБА_2

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем (податковий номер НОМЕР_2), основним видом діяльності якого є: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, наявного в матеріалах справи, ОСОБА_2 належить частка у статному фонді приватного підприємства «Золотопотіцьке» в розмірі 1 200 000.00 грн., що складає 60% статутного фонду.

Також позивач зазначає, що відповідач не провів розрахунку згідно умов вказаного договору купівлі-продажу за придбану частку у статутному капіталі підприємства.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що майно, яке заборонено відчужувати, належить відповідачу. Між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При обранні заходу забезпечення позову судом першої інстанції враховано, що заборона на відчуження встановлюється на майно відповідача в межах ціни позову, в зв»язку із чим співмірно вжито заходи забезпечення позову.

Заборона на відчуження спірного майна до розгляду справи по суті не порушуватиме прав відповідача, як власника цього майна, і не призведе до будь-яких незворотних негативних наслідків для останнього.

Разом з тим колегія суддів вважає, що забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частку в статутному фонді приватного підприємства «Золотопотіцьке», що складає 60% статутного фонду та належить ОСОБА_2, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином колегія суддів погоджується з посиланнями апелянта на те, що накладення арешту на частку ОСОБА_2 в статутному фонді ПП «Золотопотіцьке» перешкоджатиме нормальній господарській діяльності підприємства, оскільки фактично є втручанням в управління ним та може призвести до блокування його господарської діяльності.

У відповідності до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 - слід задовольнити частково, ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2017 року в редакції ухвали про виправлення описки від 28 листопада 2017 року в частині накладення арешту на частку в статутному фонді приватного підприємства «Золотопотіцьке» - скасувати та постановити в даній частині нову ухвалу, якою в задоволенні заяви малого приватного підприємства «Золотопотіцьке» про накладення арешту на частку в статутному фонді приватного підприємства «Золотопотіцьке» - відмовити. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2017 року в редакції ухвали про виправлення описки від 28 листопада 2017 року в частині заборони відчужувати частку у статутному фонді приватного підприємства «Золотопотіцьке» - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 381, 382, ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2017 року в редакції ухвали про виправлення описки від 28 листопада 2017 року в частині накладення арешту на частку в статутному фонді приватного підприємства «Золотопотіцьке», код ЄДРПОУ 31878050, що складає 60% статутного фонду та належить ОСОБА_2, НОМЕР_1 - скасувати.

Постановити в даній частині нову ухвалу, якою в задоволенні заяви малого приватного підприємства «Золотопотіцьке» про накладення арешту на частку в статутному фонді приватного підприємства «Золотопотіцьке», код ЄДРПОУ 31878050, що складає 60% статутного фонду та належить ОСОБА_2, НОМЕР_1 - відмовити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2017 року в редакції ухвали про виправлення описки від 28 листопада 2017 року в частині заборони ОСОБА_2, НОМЕР_1, відчужувати частку у статутному фонді приватного підприємства «Золотопотіцьке», код ЄДРПОУ 31878050, що складає 60% статутного фонду - залишити без змін.

Повний текст постанови буде складений - 30 січня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.З. Костів