Постанова № 71911755, 25.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/8672/17

Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Г.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

25 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_3 академії аграрних наук України на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_3 академії аграрних наук України до ОСОБА_4 міської ради, виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради, департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин ОСОБА_4 міської ради про визнання незаконними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2017 року позивач ОСОБА_2 державна сільськогосподарська дослідна станція НААН України звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_4 міської ради, виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради, департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин ОСОБА_4 міської ради, треті особи на стороні позивача ОСОБА_3 академія аграрних наук України, Приватне підприємство "Захід - Зем", треті особи на стороні відповідача комунальне підприємство "Чернівціводоканал" про визнання незаконними та скасування рішень ОСОБА_4 міської ради та її виконавчого комітету щодо надання КП «Чернівціводоканал» на праві постійного користування земельної ділянки площею 17,6250 га на вул. Рильського, 38 та рішення ОСОБА_4 міської ради УІ скликання від 29.12. 2014 року № 1477, яким надано дозвіл департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин ОСОБА_4 міської ради на розробку проекту детального плану території житлової забудови, обмеженої вул. Каштановою та вул. Святошинською на земельній ділянці орієнтовною площею 8,0 га.

Шевченківським районним судом м. Чернівці хвалою від 12 жовтня 2017 року провадження у адміністративній справі закрито.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду І інстанції та направити справу для продовження розгляду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав відзив в якому просив про розгляд справи без його участі.

Виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся в суд із вищенаведеним адміністративним позовом в порядку ст.ст. 2, 7, 17 КАС України у редакції, чинній на момент ухвалення судом рішення. Відповідно до ухвали від 28.09.2017 року було відкрито провадження в справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України у редакції, чинній на момент ухвалення судом рішення, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі делегованих повноважень.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України у редакції, чинній на момент ухвалення судом рішення, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як встановлено судом першої інстанції, за вищенаведеним адміністративним позовом, просили визнати рішення відповідно суб'єкта владних повноважень відносно проекту відведення земельної ділянки в тимчасове користування для ведення колективного городництва, визнати не чинним договір про право тимчасового користування землею, визнати не чинним рішення (у відповідних пунктах) про надання в постійне користування для виробничих потреб земельної ділянки, визнати не чинним окремі пункти рішення міської ради про надання земельної ділянки в постійне користування для обслуговування об'єктів інженерної інфраструктури та вилучення земельної ділянки наданої в постійне користування для виробничих потреб, визнання не чинним окремих пунктів рішення міської ради про надання юридичним особам земельної ділянки в постійне користування; вимоги зобов'язального характеру про звільнення і повернення земельної ділянки, яка була передана у тимчасове користування строком на 10 років для ведення городництва; звільнення і повернення земельної ділянки за актом, що була надана у постійне користування для виробничих потреб, визнання незаконними дій департаменту містобудівного комплексу і земельних відносин ОСОБА_4 міської ради щодо відмови в погодженні актів приймання передачі межових знаків на зберігання в натурі на місцевості та зобов'язання Департаменту…погодити позивачу акти приймання передачі межових знаків на зберігання які містяться в технічній документації щодо відновлення встановлення меж земельної ділянки на території в м. Чернівці в натурі на місцевості, які перебувають на праві постійного користування землею у позивача. Наведене підтверджено було в засіданні представником позивача.

Приписи ч. 1 ст. 2 КАС України визначають, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення судом рішення, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Крім того, згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є захист права на земельну ділянку, не підлягає розгляду за правилами та в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість твердження суду першої інстанції про відсутність підстав для розгляду і вирішення даної справи у порядку адміністративного судочинства.

Крім того, судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_5 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм процесуального права, правильно вирішивши питання про підвідомчість даного спору, що не було спростовано доводами апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України у редакції, чинній на момент ухвалення судом рішення, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. Правові позиції Верховного ОСОБА_6 України вказують, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а в даному випадку спірні правовідносини не можуть регулюватися нормами КАС України, а тому провадження у відкритій справі за вищенаведеним позовом судом першої інстанції було закрито, так як справа не підлягала розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, виходячи з заявлених вимог, суб'єктного складу спору, суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, тому провадження у справі закрито.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_3 академії аграрних наук України залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_6