Постанова № 71910311, 25.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11166/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

судді Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі № 813/1784/17 ( постанова ухвалена у м. Львові у складі головуючого судді Брильовського Р.М.) за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

УПФУ в м. Івано-Франківську 15.05.2017 звернулося в суд із адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід», в якому просило стягнути з публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід» на користь УПФУ в м. Івано-Франківську заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 30793,08 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Свемон – Захід» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано – Франківську Івано-Франківської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 3079,08 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ПАТ «Свемон-Захід» оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем порушено строк звернення до суду, так як позов подано про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій призначених на пільгових умовах за період з 01.01.2012 по 01.09.2012.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ПАТ «Свемон-Захід» зареєстрований як юридична особа в управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Загальна сума заборгованості ПАТ «Свемон-Захід» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій перед позивачем становить 30793,08 грн, що підтверджується відповідними розрахунками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач всупереч вимогам пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», не відшкодував витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2012 по 01.09.2012, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 30793,08 грн, яка підлягає стягненню з ПАТ «Свемон-Захід».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці сплачують до Пенсійного фонду суми, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій та посад затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шах рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «;Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з додатком №6 до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, позивачем проведено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно вищезазначеної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, колегія суддів зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем.

Підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються позивачу.

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську у відповідності до п. 6.4 Інструкції, направляло на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме за період з 01.01.2012 по 01.09.2012 на суму 30793,08 грн.

Зазначені розрахунки надіслані відповідачу листами № 92/04 від 23.01.2012, № 413/04 від 10.08.2012.

Про надіслання відповідачеві розрахунків свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, наявні в матеріалах справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що вищезазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій товариством оскаржені не були, а відтак відповідач фактично погодився з ними, тобто з моменту отримання вони є узгодженими.

Таким чином, борг відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, становить 30793,08 грн.

Судом першої інстанції не здобуто доказів сплати вищевказаної заборгованості.

Посилання апелянта на те, що позивачем порушено строк звернення до суду першої інстанції за закінченням строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 122 КАС України, не застосовуються.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 25.11.2015 по справі № 21-3122а15.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не подано, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі № 813/1784/17 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повне судове рішення складено 30.01.2018