Рішення № 71855982, 26.01.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/11738/17

Провадження 2/243/607/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

26 січня 2018 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.,

за участю секретаря Хміль О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Слов'янської міської ради, в інтересах малолітньої ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року Орган опіки та піклування Слов'янської міської ради звернувся до суду із позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позову зазначено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої ОСОБА_1 Відповідачка самоусунулася від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню малолітньої дитини - ОСОБА_1 покинувши її одну на вулиці. Вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини. Приймаючи до уваги викладені факти, а також необхідність вирішення питання щодо подальшої долі дитини, надання дівчинці соціального захисту та подальше її оформлення, орган опіки та піклування Слов'янської міської ради вимушений був звернутися до суду із даним позовом та просити суд ухвалити рішення яким позбавити батьківських прав ОСОБА_2., відносно її малолітньої дитини, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності № 29/01-2044 від 26.12.2017 року, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_4 повідомлена належним чином про час та розгляд справи в судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно із свідоцтвом про народження Серія: НОМЕР_1, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Слов'янську Донецької області. Її батьками у свідоцтві записані: ОСОБА_6 та ОСОБА_2

Згідно із витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 СК України № 00018206810 від 14 червня 2017 року, відомості про батька ОСОБА_6 були внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до акту органу внутрішніх справ України про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 31 травня 2017 року, слідує що 30.05.2017 р. ОСОБА_2 після пологів відмовилася від лікування та виявила своє небажання забрати новонароджену нею дитину ОСОБА_1 другу із двійні у зв'язку із відсутністю коштів на її лікування.

Відповідно до рішення виконкому Слов'янської міської ради № 408/3 від 07 червня 2017 року, про державну реєстрацію народження покинутої дитини виконком клопотав перед Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції про проведення державної реєстрації народження дитини ОСОБА_1

Відповідно до рішення виконкому Слов'янської міської ради № 474/2 від 06 липня 2017 року, про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_1,остання отримала статус дитини, позбавленої батьківського піклування, враховуючи факт, що мати, ОСОБА_2, покинула дитину.

Суд виходить з вимог ст.ст. 12,81 ЦПК, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачка не заперечувала проти позовних вимог позивача.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплені обов'язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, установленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладаються однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ч.1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно із положеннями Закону та роз'яснень, даних у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами, внесеними згідно з постановою

Верховного Суду № 20 від 19 грудня 2008 року), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 16 цієї ж постанову Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормальному самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов'язків.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до переконання, що позивачем доведено факт ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов'язків по вихованню своєї дитини ОСОБА_7, а саме суду надані належні та достовірні докази щодо того, що відповідачка не піклується про свою дитину, покинула її хвору, відмовившись забрати з пологового будинку та не цікавиться її долею, не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав.

Аналізуючи вказані обставини, суд приходить до переконання про свідоме нехтування відповідачкою ОСОБА_2 своїми батьківськими обов'язками та її небажання змінити своє ставлення до дитини.

Відповідно до висновку органа опіки і піклування Слов'янської міської ради, виходячи з інтересів малолітньої дитини, орган опіки і піклування вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Проаналізувавши обставини ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків у своїй сукупності, беручи до уваги, що ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків має триваючий характер, суд приходить до переконання про наявність передбачених законом підстав для застосування такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав відповідачки відносно її малолітньої дитини.

У суду немає підстав вважати, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 якимось чином вплине на інтереси дитини, яка не отримує від матері необхідної уваги та догляду. Крім того, при зміні своєї поведінки та зміні обставин згідно із ст. 169 СК України, відповідачка не позбавлена права звернутися до суду із позовом про поновлення батьківських прав.

Положенням ст. 180 СК України закріплений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до положення ч. 3 ст.166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

На підставі положення ч. 3 ст.166 Сімейного кодексу України, суд вважає також необхідним вирішити питання про стягнення аліментів на утримання дитини. Підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов'язку утримувати дитину у розумінні ст. 188 СК України не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідачки слід стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.12.2017 року, до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 164-166, 181-183, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-268, 280-283, 289 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Слов'янської міської ради, в інтересах малолітньої ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Слов'янським МВ УМВС України в Донецькій області від 14.06.2006 р., батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Слов’янська Донецької області паспорт серії НОМЕР_2 виданий Слов'янським МВ УМВС України в Донецькій області від 14.06.2006р яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 грудня 2017 року, до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Слов’янська Донецької області паспорт серії НОМЕР_2 виданий Слов'янським МВ УМВС України в Донецькій області від 14.06.2006р яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в дохід держави на рахунок отримувача 31215256700001 код за ЄДРПОУ 37993783 банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду С.Г.Пронін