Ухвала суду № 71855973, 24.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/7093/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24.01.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів Гошовського Г.М. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_3, прокурора Бринчак О.І., підозрюваного ОСОБА_4, захисника – адвоката ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні провадження № 11сс/777/64/2018 за клопотанням про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу в виді тримання під вартою, в якому прокурор Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.01.2018.

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського відділу ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7, погодженого прокурором Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 – об’їзна, буд. № 13 «а», ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, судимого, підозрюваного в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та застосовано щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю на строк до 05.02.2018, з забороною залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, суду цілодобово.

Підозрюваного зобов’язано прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в тому що за попередньою змовою з чотирма особами, з проникненням у приміщення в м. Мукачево таємно викрали:

-приблизно о 23:00 02.03.2017 з гаража по вул. Берегівській б/н, майно на суму 4085 грн., належне потерпілому ОСОБА_8;

-приблизно о 23:30 04.03.2017 з службового приміщення відокремленого підрозділу «Мукачівська дистанційна колія» державного територіально – галузевого об’єднання «Львівська залізниця» по вул. Вокзальній, 11 майно на суму 36038 грн.80 коп.;

-приблизно о 23:30 03.04.2017 з кафе «Крістіна» по вул. Івана Франка, 50 майно на суму 15924 грн.50 коп., належне потерпілій ОСОБА_9;

-приблизно о 23:00 04.04.2017 з цього ж кафе належне ОСОБА_10 майно на суму 2000 грн..

Клопотання слідчого вмотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні крадіжок чужого майна з проникненням у приміщення, тобто тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, раніше двічі засуджувався, в тому числі за ч.3 ст. 185 КК України, щоразу із звільненням від відбуття покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, після вчинення крадіжок переховується, вимкнув телефон, за викликом слідчого шляхом повідомлення його матері – ОСОБА_11, для проведення з його участю слідчих дій не прибуває, може впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних, переховуватись від органу досудового розслідування, знищити речові докази, вчинити інше кримінальне правопорушення. Слідчий стверджував, що менш суворий запобіжний захід запобігти заявленим ризикам не спроможний і просив визначити розмір застави не менш ніж у сто п’ятдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що матеріали кримінального провадження, надані слідчим і прокурором, не містять достатніх даних, які вказували б на безумовну необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і що ними не доведено недостатності застосування для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов’язків, домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави у розмірі не меншому ніж сто п’ятдесят розмірів мінімальної заробітної плати. В обґрунтування скарги посилається на доводи наведені у клопотанні слідчого і вказує, що слідчий суддя, на його думку, не дав їм належної оцінки.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді про зміст оскарженої ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, промову прокурора, яка підтримала апеляційні вимоги, пояснення підозрюваного та захисника, які вважають ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а апеляційну скаргу – безпідставною, провів судові дебати, перевірив матеріали провадження, обговорив доводи сторін і приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. 177 КПК України запобіжний захід застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу, тобто щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи клопотання про взяття ОСОБА_4 під варту та приймаючи рішення про відмову в його задоволенні, слідчий суддя додержав вимоги ст.ст. 132, 176 - 178, 183, 194 КПК України, дослідив обставини, з якими закон пов’язує можливість застосування запобіжного заходу, дав їм належну оцінку.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення та існування ризиків його переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, вчинення ним іншого кримінального правопорушення слідчим суддею визнані. Проте доказів, які підтверджували б наявність інших ризиків, а також підстави вважати, що запобігти цим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою неможливо, ні слідчому судді ні Апеляційному суду не надано і в апеляційній скарзі не наведено.

З пояснень підозрюваного і захисника в судовому засідання під час апеляційного розгляду провадження вбачається, що ОСОБА_4 визнає свою провину в кримінальному правопорушенні, за яке притягується до відповідальності, покладених на нього обов’язків не порушує, тимчасово виїжджав з місця постійного проживання, але не з метою ухилення від досудового розслідування, підтримує телефонний зв’язок з слідчим як особисто так і через матір, яка бере участь у кримінальному провадженні в якості його законного представника.

Прокурор у судовому засіданні цих тверджень не спростував, повідомив, що у кримінальному провадженні відносно інших осіб, зазначених в даному клопотанні, як співучасники ОСОБА_4, судом першої інстанції вже ухвалено вирок.

Характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4, відсутність доказів існування інших ризиків, передбачених статтею 177 КПК, потреби досудового розслідування, процесуальні можливості домашнього арешту, відомості про особу підозрюваною, зазначені в ухвалі слідчого судді, переконують у тому, що ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4, на якому наполягає прокурор в апеляційній скарзі, в даний час не є виправданим.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу прокурора Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 04.01.2018, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського відділу ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 та застосовано щодо нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю на строк до 05.02.2018, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і оскарженню касаційним порядком не підлягає.

Судді: