Ухвала суду № 71853365, 24.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

ПОСТАНОВА

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/5801/17

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Димерлія О.О.,

суддів: Осіпова Ю.В., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Осавуляк О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся із вказаним адміністративним позовом, та посилаючись на порушення порядку притягнення його до адміністративної відповідальності, не з'ясування Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління) обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, просив суд: поновити строк на оскарження постанови заступника начальника Управління інспекційного відділу №1 Управління від 21 лютого 2017 № 016/17; поновити строк на оскарження постанови заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління від 21 лютого 2017 № 017/17 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Управління інспекційного відділу №1 Управління від 21 лютого 2017 № 016/17 про визнання ОСОБА_2 винним та притягнення до відповідальності за правопорушення, передбачене п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу у сумі 57600 грн.; визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління від 21 лютого 2017 № 017/17 визнання ОСОБА_2 винним та притягнення до відповідальності за правопорушення, передбачене п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу у сумі 72000 грн.

В позовній заяві зазначено, що оскаржувані позивачем постанови він отримав 11 березня 2017, що підтверджується поштовим конвертом та результатами пошуку на сайті ДП «Укрпошта» (а.с. 19, 20). ОСОБА_2 визнав, що строк на оскарження постанов Управління ним пропущено, але, з незалежних від нього об'єктивних причин. Що за причини, якого вони характеру та про їх поважність в позові нічого не зазначено.

За наслідками розгляду зазначеної справи Приморським районним судом м. Одеси від 02 серпня 2017 прийнято постанову про задоволення позовних вимог.

Визнано незаконними та скасовано постанови Управління № 016/17 та № 017/17 від 21 лютого 2017.

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 1280 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено ряд порушень під час проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час складання акту позапланової перевірки, протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також під час розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності стосовно позивача, що призвело до неврахування суттєвих обставин справи та наявності в діях позивача складу правопорушення.

При цьому, суд не розгляну та не прийняв рішення щодо поновлення ОСОБА_2, встановленого Законом строку на оскарження прийнятих відповідачем постанов від 21 лютого 2017 №016/17 та №017/17.

Позивач рішення суду першої інстанції не оскаржив.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Управління ДАБК ОМР подало апеляційну скаргу в якій просить про скасування рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач, зокрема, послався на ту обставину, що позивачем порушено, встановлений ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» строк протягом якого може бути оскаржено постанову про притягнення до відповідальності винну особу, а суд першої інстанції не дослідив це питання та не дав йому належної правової оцінки.

В обґрунтування позову зазначалось, що відповідачем винесено постанову від 21 лютого 2017 року № 016/17 про накладення штрафу на ОСОБА_2 у розмірі 57600 грн. за правопорушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а також постанову від 21 лютого 2017 року № 017/17 про накладення штрафу на позивача у розмірі 72000 грн. за правопорушення, передбачене п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Позивач зазначає, що перевірку Управлінням ДАБК ОМР була проведено за відсутності направлення для проведення позапланової перевірки, без участі суб'єкта містобудування чи його представника, без встановлення особи суб'єкта містобудування, справа розглянута без повідомлення та за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, а рішення про визнання позивача винним у скоєнні правопорушень у сфері містобудування прийняті на підставі акту перевірки та протоколів, які за своїм змістом не відповідають вимогам закону та затвердженої типової форми, а також за відсутності доказів таких правопорушень. На думку позивача, постанови про накладення штрафів є незаконними та підлягають скасуванню.

Частинами 1, 2 ст. 122 КАС України, встановлено, що «Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».

Статтею 123 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без розгляду.

Поважними, за змістом даної статті визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що строки впливають на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків. Строки - засіб впорядкування суспільних відносин, без якого неможливо уявити діяльність публічної адміністрації, нормативного акта, якою б юридичною силою він не був наділений.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Згідно до ч. 3 ст. 123 КАС України: «Факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом не поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду».

Як вказувалося вище, позивач звернувся безпосередньо до суду з позовом 27 березня 2017. В позовній заяві зазначено, що копії постанов Управління № 016/17 та № 017/17 від 21 лютого 2017 ОСОБА_2 отримав 11 березня 2017. Про цей факт вказує і довідка «відстеження пересилання поштового відправлення» а.с. 20.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності»: «Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову».

Причини пропуску строку звернення до суду, позивачем у позовній заяві не зазначені, а тому, поважність та об'єктивність пропуску, встановленого законом строку не може бути оцінена судом.

У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції констатує факт пропуску позивачем встановленого Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» строку звернення до адміністративного суду.

Згідно до ч.1 ст. 219 КАС України: «Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав встановлених відповідно ст. ст. 238, 240 цього Кодексу».

У свою чергу п.8 ч.1 ст. 240 КАС України визначено, що «Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених ч.3 та ч. 4 ст. 123 КАС України».

«Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві будуть визнані судом не поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду» ч.3 ст. 123 КАС України».

Зважаючи на все вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті постанови від 02 серпня 2017 порушено норми процесуального права, що у свою чергу, призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин постанова Приморського районного суду підлягає скасуванню, а адміністративний позов ОСОБА_2 необхідно залишити без розгляду.

Керуючись: ст.ст. 123, 219, 240, 308, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України суд апеляційної інстанції;

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2017 - скасувати повністю.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування постанов - залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Повний текст постанови суду складено 31 січня 2018.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: Єщенка О.В.