Постанова № 71835346, 25.01.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/64/18Головуючий по 1 інстанції\ ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 Категорія:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

суддів Бондаренка С. І.

ОСОБА_3, ОСОБА_4

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_5 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 листопада 2017 року, ухваленого під головуванням судді Пироженка С.А., у справі за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, -:

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28 листопада 2007 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 362п/99/2007-840, за яким банк надав кредит в сумі 24400 доларів США під 11,50% річних.

29 січня 2010 року між ВАТ «КБ «Надра» було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 362п/99/2007-840 від 28 листопада 2007 року, якою кредитний договір викладений в новій редакції.

04 січня 2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, якою кредитний договір доповнено п. 4.2.9.

Відповідно до п.п. 1.1 кредитного договору в редакції від 19 січня 2010 року позичальник взяв на себе зобов’язання повернути кредит до 18 листопада 2022 року включно, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу згідно графіку.

Пунктом 4.1 кредитного договору в редакції від 19 січня 2010 року передбачено, що у разі невиконання позичальником зобов’язань щодо строків та повноти сплати кредиту та процентів відповідно до умов цього договору позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення.

Пунктом 4.2 кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2-3.3.5, 3.3.7-3.3.18 цього договору позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 3% від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами за кожний випадок.

Також в якості забезпечення належного виконання зобов’язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 було укладено договір поруки від 28 листопада 2007 року. Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язань за кредитним договором. Крім того, між банком та поручителем 19 січня 2010 року укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки та додаткову угоду № 2 від 04 січня 2013 року, відповідно до умов яких поручитель поручився перед банком за належне виконання позичальником взятих зобов’язань.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував, у зв’язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 10 серпня 2015 року складає 19 855,90 доларів США, з яких:

- заборгованість по кредиту - 17882, 79 доларів США (377145 гривень 93 копійки);

- заборгованість по відсоткам - 1129, 20 доларів США (23814 гривень 69 копійок);

- пеня - 273, 55 доларів США ( 5769 гривень 14 копійок);

- штраф - 570, 36 доларів США ( 12028 гривень 83 копійки).

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором розраховану станом на 10 серпня 2015 року, а саме заборгованість по кредиту в розмірі 17882,79 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 1129,20 доларів США, а всього 19011,99 доларів США. Стягнути з відповідачів на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість по сплаті пені за порушення умов кредитного договору розраховану станом на 10 серпня 2015 року в розмірі 5769 гривень 14 копійок та штраф в розмірі 12028 гривень 83 копійки, а всього 17797 гривень 97 копійок.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» заборгованість по кредитному договору в сумі 41 926 гривень 53 копійки, з яких 22 218 гривень 59 копійок відсотки за користування кредитом та 19 707 гривень 94 копійки тіло кредиту.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

При цьому посилається на те, що розмір заборгованості є доведеним наявними в справі доказами і на момент укладення договорів банк мав право на видачу кредиту в іноземній валюті.

Відповідач ОСОБА_6 подала заперечення на апеляційну скаргу, де зазначила, що рішення є законним та обґрунтованим, а тому просила подану апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із недоведеності розрахунку заборгованості відповідача по кредитному договору, наданого позивачем, оскільки банком у вказаному розрахунку не зазначено ряд платежів, які були здійснені відповідачем як до так і після направлення позову до суду, проведеною судово-економічною експертизою встановлено відсутність графіку платежів та сукупної вартості кредиту, на підставі якого можливо було б достовірно встановити суму заборгованості по кредиту та нарахованих відсотків, також відсутні належні докази по нарахуванню та сплаті пені, що позбавило суд можливості зробити висновок щодо правильності нарахування пені та штрафу та наявності підстав для стягнення зазначеної позивачем суми з відповідачів. При цьому суд керувався розрахунком наданим відповідачем.

Однак повністю погодитись з такими висновками суду не можна.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_6 28 листопада 2007 року укладено кредитний договір № 362п/99/2007-840, за яким Банк зобов’язався надати кредит на споживчі цілі в сумі 24400 доларів США строком до 18 листопада 2022 року, зі сплатою за користування кредитом 11.50% річних, та сплатою щомісячного платежу мінімальний розмір якого складає 286.94 доларів США. (т.1 а.с.8,9)

19 січня 2010 року до вказаного кредитного договору між сторонами була укладена додаткова угода №1, якою в тому числі, було встановлено, що щомісячна сума мінімально необхідного платежу визначається графіком (додатком до договору).(т.1 а.с.10-13)

4 січня 2013 року до кредитного договору між сторонами була укладена додаткова угода №2 якою договір доповнено пунктом 4.2.9.(т.1 а.с.14)

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав взяті за договором зобов’язання та надав передбачений умовами кредит.

Відповідач ОСОБА_6 умови договору не виконувала внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 4.1 додаткової угоди №1 встановлено, що у разі невиконання позичальником зобов’язань щодо строків та повноти сплати кредиту та процентів відповідно до умов цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення, пунктом 4.2. вказаної Додаткової угоди № 1 передбачено, що у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2-3.3.5, 3.3.7-3.3.18 цього договору, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі три процента від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами за кожний випадок.

Окрім цього в якості забезпечення належного виконання зобов’язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 було укладено договір поруки від 28 листопада 2007 року, відповідно до умов якого поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язань за кредитним договором. В подальшому між банком та поручителем 19 січня 2010 року укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки та додаткову угоду № 2 від 04 січня 2013 року.(т.1 а.с.15-17)

Вказані обставини встановлені судом першої інстанції не оспорюються.

Між сторонами існує спір щодо розміру заборгованості.

Вирішуючи спір в цій частині, суд першої інстанції не погодився з розрахунком заборгованості поданим позивачем та погодився з розрахунками наданими відповідачем.

Однак до таких висновків суд прийшов з порушенням норм процесуального права.

Частиною 1,2 статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно частин 1,2 статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Для встановлення наявності заборгованості та її розміру, судом, була призначена судово-економічна експертиза.

За висновком експерта від 29 листопада 2016 року №764/932/16-23 судово-економічної експертизи (т.2 а.с.21—36), в ході дослідження підтверджено, що сума заборгованості за кредитним договором №362п/99/2007-840 від 28.11.2007 року включає:

- заборгованість по кредиту 17833.67 доларів США;

- заборгованість по відсоткам 1132,12 доларів США;

- сума пені 66.53 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 1403.11 гривень.

З вступної частини експертизи вбачається, що під час її проведення експертом використовувався зошит з оригіналами квитанцій, які посвідчують погашення заборгованості та банківські виписки на 205 сторінках (а.с.4). Про врахування квитанцій про сплату коштів, також зазначено в розділі дослідження (а.с.13), також з вказаного розділу вбачається, що визначаючи заборгованість, експертом враховано такі дії банку як ненадання частини виписок по рахунку, що стало підставою для встановлення неправильності проведеного банком розрахунку але не відсутністю заборгованості відповідача.

Вказані обставини підтвердила і експерт ОСОБА_8 допитана в судовому засіданні.

Даний висновок експерта належними та допустимими доказами не спростований, а тому суду, при визначенні заборгованості, слід було керуватися ним, як доказом, що отриманий у визначений законом спосіб і який стосується предмета доказування у даній справі.

Таким чином розмір заборгованості судом першої інстанції встановлений невірно в зв’язку з чим рішення суду підлягає зміні.

Разом з тим, частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За висновком експерта заборгованість по відсоткам складає 1132,12 доларів США, позивач в позовній заяві просив стягнути проценти в сумі 1129.20 доларів США і в подальшому не подавав заяву про збільшення позовних вимог, в зв’язку з чим в цій частині підлягає стягненню сума 1129.20 доларів США.

На підставі викладеного, сума боргу яка підлягає стягненню з відповідачів складає: заборгованість по кредиту 17833.67 доларів США, заборгованість по відсоткам 1129.20 доларів США, сума пені 1403.11 гривень.

Укладення договору кредиту та отримання кредиту відповідачем ОСОБА_6 у розмірі вказаному в укладеному кредитному договорі, встановлено рішенням суду першої інстанції та не оскаржено відповідачами, тому посилання на вказану обставину у запереченні є необґрунтованим. Порушення правил ведення рахунків не може бути підставою для відмови в позові, а наявність заборгованості та її розмір підтверджена експертизою.

Предметом доказування в даній справі є виконання умов укладених між сторонами договорів, які є обов’язковими для виконання сторонами (ст..629 ЦК України) оскільки не визнані недійсними і питання про визнання їх недійсними не є предметом в даній справі.

Таким чином, обставини викладені ОСОБА_6 в запереченні є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст.374, 376, 381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_5 – задовольнити частково, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 листопада 2017 року змінити, виклавши частину другу резолютивної частини судового рішення в наступній редакції:

Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість по кредиту в сумі 17833.67 доларів США, заборгованість по відсоткам в сумі 1129.20 доларів США, пеню в сумі 1403 гривни 11 копійок.

В решті рішення суду залишити – без змін.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Надра» судові витрати пропорційно до задоволених вимог по 1949 гривень 42 копійки з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 26 січня 2018 року.

Судді