Постанова № 71835350, 25.01.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/160/18Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 Категорія:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Храпка В.Д.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -:

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 вересня 2017 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про передачу справи на розгляд до іншого суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до Луцького міськрайонного суду Волинської області. Зазначає, що позов повинен пред'являтися в суд за зареєстрованим у відповідному порядку місцем проживання відповідача. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивач постійно проживає за межами України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні клопотання суд першої інстанції виходив з того, що підстави для передачі даної цивільної справи на розгляд до Луцького міськрайонного суду Волинської області відсутні.

Такий висновок зроблено судом з додержанням норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії паспорту ОСОБА_4 (а.с.6) та довідки квартального комітету № 9 від 18 липня 2017 року (а.с.12) позивач проживає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказана адреса відноситься до підсудності Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

В клопотанні про передачу справи на розгляд до Луцького міськрайонного суду Волинської області відповідач зазначає, що він зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно ч. 1 ст. 109 ЦПК України, в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Стаття 110 ЦПК України, в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії містить перелік цивільних справ, за якими встановлена підсудність за вибором позивача, якому надається право вибору підсудності залежно від категорії справи або за наявності інших зазначених у законі умов.

Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних в законі судів. Така процесуальна пільга встановлена законодавцем для позивачів у деяких справах з метою зробити судовий захист їх суб'єктивних прав більш зручним.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦПК України, в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії, позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

У даній цивільній справі позивач заявила позовні вимоги до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Враховуючи, що в одній позовній заяві поєднуються вимоги про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, такий позов може подаватися в суд за вибором позивача згідно положень ч. 1 ст. 110 ЦПК України, в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії.

Вимоги про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів є такі, які пов'язані між собою, оскільки при розгляді справи про позбавлення батьківських прав судом перевіряються в тому числі обставини ухилення батьків від виконання своїх обов'язків. У відповідності до вимог ст. 166 СК України обов'язок батьків утримувати дитину не припиняється і у разі позбавлення особи батьківських прав щодо дитини.

Позивач скористалась своїм правом вибору підсудності відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦПК України, в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії, та пред'явила позов за своїм зареєстрованим місцем проживання до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача врахував вимоги ч. 1 ст. 110 ЦПК України та дійшов правильного висновку, що підстав для передачі цивільної справи на розгляд до Луцького міськрайонного суду Волинської області немає, оскільки дана справа підсудна Смілянському міськрайонному суду Черкаської області.

Твердження відповідача про те, що позивач постійно проживає поза межами України, а не за вказаною нею адресою проживання, нічим не підтверджені та суперечать матеріалам справи.

Необґрунтованим також є посилання апелянта на те, що спільний неповнолітній син сторін Назар, проживає разом з відповідачем, а тому спір зручніше вирішити в суді за місцем проживання відповідача, оскільки в даній справі предметом спору є позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів щодо малолітньої ОСОБА_2.

Доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування ухвали.

За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367,368,374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення, а ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлений 25 січня 2018 року.

Судді