Постанова № 71821607, 23.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2018 р. Справа№ 911/3888/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача: Васильєва І.В. ( договір №1 від 18.01.18);

від відповідача 1: Самборська Г.М. ( довір. від 11.01.17);

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи 1: Костюченко І.В. (ордер серія КС №209766 від 04.01.18);

від третьої особи 2: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

на рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2017р. (повний текст підписано 02.10.2017р.)

у справі № 911/3888/15 (суддя Янюк О.С.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс-1" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 05.11.2015 за нововиявленими обставинами

у справі №911/3888/15 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс 1" (відповідач 1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" (відповідач 2)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа 1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 (третя особа 2)

про стягнення 2 517 375,26 дол. США

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.09.2017р. у справі №911/3888/15 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-Сервіс-1» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 05.11.201р. за нововиявленими обставинами у справі №911/3888/15-задоволено. Скасовано рішення Господарського суду Київської області від 05.11.2015р. у справі №911/3888/15. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що обставина - прийняття рішення апеляційного суду міста Києва від 04.08.2016р., залишеного в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.07.2017р., яким скасовано рішення Дніпровського районного суду міста Києва та визнано припиненим зобов'язання ОСОБА_6 за договором поруки від 27.05.2017р., є істотною для даної справи, та не була і не могла бути відома особі, яка зверталась із заявою, на час розгляду справи, оскільки зазначена обставина, а саме факт припинення зобов'язання за спірним договором поруки, остаточно стала відома лише 19.07.2017р., з ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ у справі №755/543/16-ц.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2017р., та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Логістик-Сервіс 1» у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що провадження у справі №755/543/16-ц, в межах якої судом касаційної інстанції постановлено ухвалу, було відкрито Дніпровським районним судом міста Києва лише 13.01.2016р. при цьому, рішення Господарського суду Київської області прийнято 05.11.2015р., тобто, як зазначає скаржник, на час прийняття господарським судом рішення, не було і не могло бути відомо про те, що ОСОБА_6 в майбутньому може бути подано позов про визнання зобов'язань припиненими та тим більш, про наявність у даній справі ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, отже такої обставини не існувало на час розгляду справи господарським судом, що відповідно спростовує той факт, що дані обставини є нововиявленими.

Представником відповідача 1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якій вказує про те, що заява ТОВ «Логістик-Сервіс 1» про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ґрунтувалась не на факті наявності іншої судової справи, а на фактах, які встановлені судовими актами в іншій справі.

Представником третьої особи 1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про те, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи. Крім того, також вказує, що в ухвалі апеляційного суду м. Києва від 04.08.2017 була надана відповідна оцінка під час перегляду Київським апеляційним господарським судом рішення суду від 05.11.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017р. розгляд апеляційної скарги призначено на 15.01.2018р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.01.2018р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 23.01.2018р. не з'явились відповідач 2 та третя особа 2.

Враховуючи те, що відповідач 2 та третя особа 2 про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка на зворотній стороні ухвали від 06.12.2017р. та від 15.01.2018р. згідно якої ухвали про призначення розгляду апеляційної скарги та про відкладення направлено відповідачу 2 та третій особі 2 на адреси, які наявні в матеріалах справи, повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті поштовим відділенням, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності відповідача 2 та третьої особи 2.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача 1(заявника) та третьої особи 1, судова колегія встановила.

21.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс 1" ( заявник, відповідач-1) звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі №911/3888/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до ТОВ "Логістик-Сервіс 1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Заяву відповідач-1 обгрунтовує тим, що 19.07.2017 Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ винесено ухвалу по справі №755/543/16-ц за позовом ОСОБА_6 до ПАТ "Український професійний банк" про визнання зобов'язання за договором поруки припиненим шляхом його повного належного виконання. Вказує, що погашення кредиту поручителем на користь ПАТ "УПБ" спростовує наявність у позичальника обов'язку повторного здійснення погашення кредиту на користь цього банку, а отже, спростовує факт наявності заборгованості по кредиту перед банком, що було покладено в основу судового рішення. У зв'язку з цим, просить скасувати рішення суду від 05.11.2015 №911/3888/15 та прийняти нове рішення - у задоволені позову відмовити.

Відповідно до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Із матеріалів заяви та справи вбачається, що рішення 05.11.2015 набрало законної сили, згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017р.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане (ч.2 ст.112 ГПК України).

Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Як зазначає заявник та підтверджується матеріалами справи, про обставини, які він вважає нововиявленими, останній дізнався після прийняття ухвали Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №755/543/16-ц, а саме, 19.07.2017, а до суду із відповідною заявою звернувся 19.08.2017, що підтверджується поштовим конвертом із відповідною відміткою поштового зв'язку. Тобто, заявником дотримано місячний строк, встановлений ст.113 ГПК України.

У абз.2 п.1 Постанови №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" зазначено, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Крім того, абз.1 п.2 Постанови №17 встановлено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами (абз.2 п.2 Постанови №17).

Так, із змісту рішення суду від 05.11.2015 та наявних матеріалів справи вбачається, що між ПАТ " Український професійний банк", як позикодавцем, та ТОВ "Логістік-Сервіс 1", як позичальником, 03.11.2008 укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії №75 зі змінами та доповненнями (кредитний договір), згідно з умовами якого, банк відкрив позичальнику мультивалютну відкличну траншеву кредитну лінію в межах суми 2 442 520,00 доларів США та надав кредит в сумі 2 442 520,00 доларів США терміном до 17.10.2016 зі сплатою 10 % річних.

Відповідно до п.2.1. кредитного договору забезпеченням виконання позичальника своїх зобов'язань перед банком за цим договором є застава майна ТОВ "Лендблоксінвестмент" (іпотечний договір від 29.06.2010).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, станом на дату звернення до місцевого господарського суду заборгованість ТОВ "Логістік-Сервіс 1" перед ПАТ "Український професійний банк" за договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 03.11.2008 №75 складає 2 517 375,26 доларів США.

Водночас, правлінням Національного банку України прийнято Постанову №348 від 28.05.2015 "Про віднесення ПАТ "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних", на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "УПБ", згідно з яким з 29.05.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці (з 29.05.2015 по 28.08.2015) та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ " Український професійний банк " Пантіну Л.О.

У статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (у редакції, яка діяла як на момент оформлення результатів перевірки спірних договорів, так і на момент судового розгляду справи, далі - Закон №4452-VI) зазначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті (ч. 2 ст. 38).

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Під час здійснення перевірки, оформленої відповідним протоколом № 14 від 07.08.2015, комісією з перевірки договорів (інших правочинів) було з'ясовано, що 26.05.2015р. до банку надійшла заява гр. ОСОБА_6 з наданням згоди на поруку для забезпечення зобов'язань позичальника - ТОВ "Логістик-Сервіс 1" по договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 75 від 03.11.2008. У той же день, 27.05.2015 до ПАТ "Український професійний банк" надійшла заява від ТОВ "Логістик-Сервіс 1" з клопотанням про прийняття поруки гр. ОСОБА_6 Банком з позичальником та ОСОБА_6 укладено договір поруки № 75-6 від 27.05.2015, відповідно до якого гр. ОСОБА_6 взяв на себе зобов'язання відповідати перед банком в повному обсязі за зобов'язаннями позичальника за кредитним договором. Крім того, у день укладення договору поруки, а саме 27.05.2015, поручитель погасив заборгованість позичальника по кредитному договору в повному обсязі зі свого поточного рахунку в банку. При цьому, листом б/н від 27.05.2015 позичальник просив банк розірвати кредитний договір у зв'язку з повним достроковим погашенням заборгованості по ньому. 27.05.2015 банк та позичальник підписали договір про розірвання кредитного договору, а відтак, на думку позивача, фактично відбулося дострокове фіктивне погашення поручителем заборгованості позичальника за кредитним договором, при цьому, за відсутності підстав для застосування заходу забезпечення виконання зобов'язання.

Вважаючи, що зазначений договір поруки укладений з порушеннями встановленої процедури та на підставах, визначених ст.38 Закону № 4452-VI, договори визнані нікчемними, відтак є недійсними, і визнання таких договорів недійсними в судовому порядку не вимагається.

Як зазначається в рішенні Господарського суду Київської області від 05.11.2015, матеріали справи не містять доказів визнання правочинів (договорів) дійсними в судовому порядку. Фактично відповідачем заперечується нікчемність (недійсність) договорів, які визнані нікчемними у встановленому ст. 38 Закону № 4452-VI порядку і дійсність договорів не встановлена у визначеному законом порядку, тобто, станом на дату прийняття рішення від 05.11.2015, договори є недійсними у зв'язку зі встановленою у визначеному законодавством порядку їх нікчемністю.

Виконання нікчемних договорів, свідчить про те, що такі договори не породжують жодних правових наслідків (з моменту їх укладення), відповідно не впливають на правовідносини банку та позичальника за кредитним договором.

Зазначені обставини і стали підставою для задоволення позову ПАТ "Український професійний банк " до ТОВ "Логістік-Сервіс 1" про погашення в рахунок заборгованості останнього у сумі 2428020,00 доларів США заборгованість по строковому кредиту шляхом визнання права власності на предмет іпотеки, та прийняття рішення суду від 05.11.2015.

У той же час, відповідна норма ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Так, у січні 2016 року ТОВ "Логістік-Сервіс 1" звернувся із відповідним позовом до Дніпровського районного суду м. Києва про визнання припиненим зобов'язання ОСОБА_6 за договором поруки від 27.05.2017 №75-6, рішенням зазначеного суду від 30.05.2016 у задоволені позову відмовлено. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 04.08.2016, залишеного в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.07.2017, зазначене рішення було скасовано, визнано припиненим зобов'язання ОСОБА_6 за договором поруки від 27.05.2017 №75-6. Із змісту зазначеного рішення вбачається, що ОСОБА_6 виконав свої зобов'язання шляхом перерахування грошових коштів на погашення кредитної заборгованості ТОВ "Логістік-Сервіс 1" у повному обсязі до початку процедури ліквідації банку.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що провадження у справі №755/543/16-ц, в межах якої судом касаційної інстанції постановлено ухвалу, було відкрито Дніпровським районним судом міста Києва лише 13.01.2016р, при цьому, рішення Господарського суду Київської області прийнято 05.11.2015р., тобто, як зазначає скаржник, на час прийняття господарським судом рішення, не було і не могло бути відомо про те, що ОСОБА_6 в майбутньому може бути подано позов про визнання зобов'язань припиненими та тим більш, про наявність у даній справі ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, од же такої обставини не існувало на час розгляду справи господарським судом, що відповідно спростовує той факт, що дані обставини є ново виявленими, не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки для вирішення справи про те, чи є зазначена заявником обставина нововиявленою має значення не саме факт наявності іншого судового рішення, а факти, які встановлені судовими актами в такій іншій справі. Факт припинення зобов'язання за спірним договором поруки став відомим заявнику 19.07.2017р. з ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ у справі №755/543/16-ц.

Як зазначалось вище, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи (наявність договору поруки), по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (є дійсним та виконаним), по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (наявність зазначеної обставини, було б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Отже, враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наявність ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.07.2017 у справі №755/543/16-ц та встановлені у ній обставини є нововиявленими з урахуванням яких рішення господарського суду Київської області від 05.11.2015р. підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2017р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273-279, 281-284, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2017р. у справі №911/3888/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/3888/15 повернути до Господарського суду Київської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови підписано 25.01.2018

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Н.Ф. Калатай

Л.Г. Сітайло