Постанова № 71818110, 25.01.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 333/5601/17Головуючий у 1-й інстанції Наумова І.Й.Пр. № 22-ц/778/745/18Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Гончар М.С.

судді Кочеткова І.В., Маловічко С.В.

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2017 року про відкриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (надалі – Банк) до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Банк звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив:

- усунути перешкоди у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення ОСОБА_2 із нежитлової будівлі, загальної будівлі, загальною площею – 346,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Барикадна, буд. 25, належної Банку на праві приватної власності на підставі договору іпотеки від 21.12.2007 року, посвідченого нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 1504,

- зобов’язати ОСОБА_2 передати Банку нежитлову будівлю, загальною площею – 346,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Барикадна, буд. 25.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2017 року (а.с. 15) провадження у цій справі за вищезазначеним позовом Банку відкрито.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, відповідач ОСОБА_2 о особі представника ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 29-30) просила ухвалу судді суду першої інстанції скасувати.

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною скаргою відкрито (а.с. 41), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 43).

Банк надав відзив на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі (а.с. 45-47).

Встановлено, що апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 27 грудня 2017 року (ухвала апеляційного суду а.с. 41).

В силу вимог п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VІІ, якій набрав чинності з 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судове засідання 25 січня 2018 року повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи всі особи, які беруть участь у справі, не з’явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення апеляційному суду не подавали.

При вищевикладених обставинах та на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх осіб, які беруть участь у справі.

В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п.п 1, 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, судовими рішеннями є ухвали, постанови.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відкриваючи провадження у цій справі за вищезазначеним позовом Банку, керувався ст. ст. 11, 114, 122, 156 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, та виходив із наявності підстав виключної підсудності цієї справи та підсудності цієї справи Комунарському районному суду м. Запоріжжя.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а ухвалу суду першої інстанції - такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною.

При перевірці законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі апеляційний суд також виходив із положень ЦПК України, в редакції, що була чинною до 14.12.2017 року включно, тобто чинною на час постановлення оскаржуємої ухвали судом першої інстанції у цій справі (28 вересня 2017 року).

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що справа підсудна Комунарському районному суду м. Запоріжжя на підставі ст. 114 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 не спростовують фактичних обставин цієї справи, встановлених судом першої інстанції на час постановлення оскаржуємої ухвали у цій справі, є безпідставними, не ґрунтуються на процесуальному законі (чинному на час постановлення оскаржуємої ухвали судом першої інстанції) та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

Оскільки, за змістом ст. 114 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року, (виключна підсудність) позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Встановлено, що вищезазначений позов Банком у цій справі було подано з приводу нерухомого майна – нежитлової будівлі за адресою: вул. Барикадна, 25, місцезнаходженням якої є Комунарський район м. Запоріжжя.

При вищевикладених обставинах, Банк мав право та зобов’язаний був звертатись із вищезазначеним позовом до відповідача саме до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

При цьому, не має значення, чи є позовні вимоги з приводу вищезазначеного нерухомого майна у цій справі майновими чи немайновими за своїм змістом.

Наявність виключної підсудності цієї справи при вищевикладених обставинах саме Комунарському районному суду м. Запоріжжя виключає можливість застосування інших видів підсудності, у тому числі передбаченої ст. 109 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року, (підсудності за місцезнаходженням відповідача), у даному випадку за зареєстрованим у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) відповідача - фізичної особи ОСОБА_2, на необхідність застосування якої безпідставно посилався відповідач в особі представника в обґрунтування його вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у цій справі.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3, як особи, яка подала апеляційну скаргу у цій справі, не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням вимог ЦПК України.

За таких обставин, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни.

Крім того, у разі відмови ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 у задоволенні її вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, остання не має права на компенсацію за рахунок Банку будь-яких судових витрат, пов’язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у тому числі у вигляді судового збору, сплаченого нею за подачу вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду на загальну суму 320,00 грн. (а.с. 28, 38).

Керуючись ст. 109, 114 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, ст.ст. 367-368, 371-372, 374-375, 381-384, п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови у цій справі апеляційним судом складено 26.01.2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_1 ОСОБА_5ОСОБА_6