Постанова № 71765844, 23.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11801/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2017 року (суддя Шишко О.А., смт. Богородчани, час прийняття - 13:51) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

20 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - Тисменицьке ОУПФУ), в якому просив визнати дії відповідача стосовно відмови зарахувати до стажу роботи позивача за вислугу років проходження військової служби та навчання вищому навчальному закладі неправомірними.

Також позивач просив зобов'язати відповідача зарахувати до стажу його роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років період з 6 травня 1985 року по 8 травня 1987 року - проходження дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР та з 01 вересня 1987 року по 15 серпня 1992 року - стаціонарне навчання у Івано-Франківському педагогічному інституті.

Постановою від 14 листопада 2017 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області позов задовольнив частково.

Визнав неправомірною відмову Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період проходження військової служби.

Зобов'язав Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період проходження військової служби з 06 травня 1985 року по 08 травня 1987 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Тисменицьке ОУПФУ оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад , робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Даним передбачено, що пенсії за вислугу років працівникам освіти , зокрема, у віці 50 років 06 місяці ( які народилися з 01.07,1966 року по З 1.12.1996 року) призначаються при наявності спеціального стажу роботи не менше 26 років 06 місяців станом з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року.

В п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 909 мова йде про роботу за спеціальністю, а не про час проходження військової служби чи навчання.

Даним Переліком не передбачено зарахування до спеціального стажу , як працівнику освіти часу проходження військової служби.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

20 грудня 2017 року до суду надійшло заперечення ОСОБА_1 на подану апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки судом першої інстанції надано правильну правову оцінку рішенню пенсійного органу.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року й на час звернення до відповідача мав стаж як працівник освіти 25 років 01 місяць. Такий стаж позивача підтверджується листом відповідача від 05.10.2017 року й останнім не оспорюється.

В період з 06.05.1985 року по 08.05.1987 року позивач проходив строкову військову службу, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_1.

У вересні 2017 році позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Однак, листом від 05.10.2017 року №3547/03-4 Тисменицьке ОУПФУ відмовило позивачу у призначенні пенсії та зазначило, що зарахування до стажу роботи за вислугу років як працівнику освіти періоду проходження військової служби законодавством не передбачено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Нормами ч.1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо відмови пенсійного органу в зарахуванні часу проходження військової служби до стажу роботи позивача за вислугу років.

Статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до пункту «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти після при наявності спеціального стажу роботи станом на 01.04.2015 року - 31.03.2018 року - 26 років 06 місяців. Цим же пунктом передбачено, що до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти у віці в 50 років 06 місяців, які народилися з 01.07.1966 року по 31.12.1966 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що в період з 06.05.1985 року по 08.05.1987 року ОСОБА_1 проходив строкову військову службу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування періоду проходження військової служби до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки у відповідності до наведених нормативно-правових актів час перебування громадян України на військовій службі зараховується,зокрема, до стажу роботи за спеціальністю.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В силу ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2017 року у справі № 338/1123/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Постанова в повному обсязі складена 24 січня 2018 року.