Рішення № 71744323, 23.01.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/48/18

2/221/234/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Волноваський районний суд Донецької області

У складі:

Головуючого : судді Мохова Є.І.

При секретарі : Бридня О.Л.

Розглянувши у підготовчому засіданні у м. Волноваха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом

В С Т А Н О В И В:

05.01.2018 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом і свої доводи мотивувала тим, що 20.03.2010 року в селі Октябрське (нині Стрітенка) у віці 83 років померла її мати, ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НО № 444726, виданим 22 березня 2010 року виконавчим комітетом Октябрської сільської ради Волноваського району Донецької області (актовий запис №08).

Після смерті матері залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 5,1909 га (кадастровий № 1421585600-05-000-0285), яка розташована на території Стрітенської сільської ради (колишня Октябрська), та належала померлій на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ДН № 024541, виданого 16.07.2004р. на підставі розпорядження голови Волноваської районної державної адміністрації від 12.02.2003 року №117 та зареєстрованому в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 497 та житлового будинку, розташованого за адресою: 85780, с.Стрітенка (колишнє Октябрське) Волноваського району Донецької області, вул.Донецька буд.37, який належав померлій згідно свідоцтва про право власності на колгоспний двір від 30 січня 1992 року, реєстровий № 70.

Окрім позивачки спадкоємцем померлої є її брат – відповідач по справі, ОСОБА_2.

За життя матері всі троє домовились, що житловий будинок з господарськими будівлями залишиться відповідачеві, оскільки він там мешкає, а земельна ділянка відійде до позивачки. На підставі цієї домовленісті мамою було складено заповіт, в якому спадкоємцем земельної частки (паю) визначено позивачку.

Позивачка вчасно прийняла спадщину, оскільки на день смерті матері постійно мешкала за її адресою та у видачі ж свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку нотаріусом їй було відмовлено з підстав того, що оригінал вищевказаного Державного акту (правовстановлюючий документ) – втрачено нею з необережності, та роз’яснено процедуру вирішення зазаначеного питання у судовому порядку. Отримати ж дублікат втраченого Державного акту не має можливості, оскільки з 2013 року Державні акти на право власності на земельні ділянки не видаються, а витяг з державного реєстру речових прав не є правовстановлюючим документом.

Тому позивачка вимушена звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Позивач у судове засідання не з’явилась. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. На позові наполягає.

Представник позивача також у судове засідання не з’явився. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. На позові наполягає

Відповідач, ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився. Надав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.

Виходячи з наведеного, а також положень частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-НО № 444726, виданим 22 березня 2010 року виконавчим комітетом Октябрської сільської ради Волноваського району Донецької області (актовий запис №08) 20.03.2010 року в селі Октябрське (нині Стрітенка) у віці 83 років померла ОСОБА_3 (а.с. 7 ).

Факт приналежності померлій ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки площею 5,1909 га (кадастровий № 1421585600-05-000-0285), яка розташована на території Стрітенської сільської ради (колишня Октябрська), підтверджується наступними документами:

- копією Державного акту на право власності на землю серії ДН № 024541, виданого 16.07.2004р. на підставі розпорядження голови Волноваської районної державної адміністрації від 12.02.2003 року №117 та зареєстрованому в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 497 (а.с. 8 );

- реєстраційною справою з надання земельної ділянки в оренду ТОВ Агрофірма «Октябрь» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель власності ОСОБА_3 на території Октябрської (нині Стрітенської) сільської ради Волноваського району Донецької області (а.с.9-10 ).

- заявою відповідача про визнання позову.

Згідно з заповітом, посвідченим 19.02.2003 року секретарем Октябрської сільської ради ОСОБА_4 та зареєстрованому в реєстрі за № 16 ОСОБА_3 заповідала земельну ділянку своїй доньці – ОСОБА_5 (а.с.17 ).

Відповідно до другого свідоцтва про шлюб серії І-НО №158809 позивачка 09.11.2008 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 (актовий запис № 7) та узяла прізвище чоловіка (а.с. 18 ).

Згідно довідки №421 від 22.09.2017 року, наданої виконкомом Стрітенської ради, позивачка на день смерті матері фактично мешкала разом з нею. При цьому вони вели спільне господарство. Позивачка здійснювала догляд за померлою та провела обряд поховання за власний рахунок (а.с. 19 ).

Згідно відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії №505/01-16 від 15.08.2017р. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з відсутністю оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку та роз’яснено право звернутися до суду з заявою про визнання права власності (а.с. 21).

Оскільки з 2013 року Державні акти на право власності на земельні ділянки не видаються, і ці обставини є загальновідомими і такими, що не потребують доказування, отримати дублікати втраченого Державного акту у позивачки не має можливості.

Із заяви відповідача про розгляд справи за його відсутності вбачається, що він дійсно з позовом згоден (а.с. 31 ).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб-спадкоємців. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття, право на спадкування за законом, як зазначено у ст.1223 ЦК України, одержують спадкоємці з першої по п’яту чергу.

Ст.1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

За змістом ст. 1261 ЦК України першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, право на спадкування за законом виникло у позивачки, ОСОБА_1, як доньки померлої ОСОБА_3.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" та за нормою ч. 1 ст. 1258 ЦК України, справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК України. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Як роз'яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування", якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.37 постанови Пленуму ВСУ № 5 від 07.02.2014 року “ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав”, з урахуванням положень ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилалась позивачка, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

На стягнення судових витрат позивачка не наполягає.

На підставі ст. 328, 392, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 200,206, 263-285 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_1 (нині Стрітенка) Волноваського району Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 5,1909 га (кадастровий № 1421585600-05-000-0285), яка розташована на території Стрітенської сільської ради (колишня Октябрська) Волноваського району Донецької області, та належала померлій на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ДН № 024541, виданого 16.07.2004р. на підставі розпорядження голови Волноваської районної державної адміністрації від 12.02.2003 року №117 та зареєстрованому в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 497, після смерті матері, ОСОБА_3, яка померла 20.03.2010 року.

Оригинал рішення знаходиться у справі № 221/42/18 та зберігається у архіві Волноваського районного суду.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волноваського районного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Волноваського районного суду Є.І.Мохов