Постанова № 71738338, 15.01.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2018 р. Справа № 922/2043/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В., суддя Пушай В.І.

при секретарі судового засідання Кохан Ю.В.

за участю представників:

прокурор - Перегонцева Н.С., посвідчення № 044395 від 04.10.2016

позивач - Антонова А.М., довіреність №13 від 02.01.2018

третя особа - Крічфалушій-Степанова К.М., довіреність № б/н від 31.10.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Хмелевської Ірини Борисівни, м. Харків (вх. №3734 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.08.17 у справі № 922/2043/17

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця Хмелевської Ірини Борисівни, м. Харків

про розірвання договору та звільнення нежитлового приміщення

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області м. Харкова звернувся до господарського суду з позовною заявою про розірвання договору оренди № 5296-Н від 15 жовтня 2012 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем Хмелевською Іриною Борисівною, та зобов'язання Фізичну особу - підприємця Хмелевську Ірину Борисівну звільнити нежитлове приміщення на першому поверсі 3-поверхового будинку учбового корпусу (інв. № 10389637, літ. А-3, пам'ятка архітектури) загальною площею 128,00 кв.м. (вартістю 593400,00 грн.), розташоване за адресою: м. Харків, вул. Артема (Алчевських), 44, що перебуває на балансі Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка та повернути його Регіональному відділенню Фонду державного майна по Харківській області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.08.2017 у справі № 922/2043/17 (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено повністю.

Розірвано договір оренди № 5296-Н від 15 жовтня 2012 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем Хмелевською Іриною Борисівною.

Зобов'язано Фізичну особу - підприємця Хмелевську Ірину Борисівну звільнити нежитлове приміщення на першому поверсі 3-поверхового будинку учбового корпусу (інв. № 10389637, літ. А-3, пам'ятка архітектури) загальною площею 128,00 кв.м. (вартістю 593400,00 грн.), розташоване за адресою: м. Харків, вул. Артема (Алчевських), 44, що перебуває на балансі Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка та повернути його Регіональному відділенню Фонду державного майна по Харківській області.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Хмелевської Ірини Борисівни на користь Прокуратури Харківської області 10501,00 грн. судового збору.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2017 у справі № 922/2043/17, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач зазначає про відсутність доказів на підтвердження істотного порушення відповідачем умов договору оренди та настання істотної зміни обставин в розумінні ст. 652 ЦК України, неналежного виконання відповідачем умов договору та не доведення факту погіршення стану приміщення з вини орендаря.

Третя особа надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди, порушення його істотних умов та про необхідність його розірвання. Третя особа просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Прокурор та позивач в судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погоджуються, вважають рішення законним та обґрунтованим, просять залишити апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Хмелевської Ірини Борисівни без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Відповідач - ФОП Хмелевська Ірина Борисівна наданим їй процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 15.01.2018 не з'явилася, своїх повноважних представників не направила, про причини своєї неявки суд не повідомила. Про час та місце судового засідання ФОП Хмелевська Ірина Борисівна була повідомлена належним чином, про що свідчить підпис останньої на зворотній стороні ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі № 922/2043/17.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю ФОП Хмелевської Ірини Борисівни за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до п.9 п.1 Перехідних положень ГПК України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до господарського суду, заступник керівника Харківською місцевою прокуратурою № 2 (далі, прокурор) зазначив про те, що під час вивчення у поточному році стану використання майна навчальних закладів Київського та Новобавського районів м. Харків встановлено, що згідно з договором оренди №5296-Н від 15 жовтня 2012 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивачем, орендодавцем) надано Фізичній особі - підприємцю Хмелевській Ірині Борисівні (відповідачу, орендарю) в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення на першому поверсі 3-поверхового будинку учбового корпусу (інв. № 103289637, літ. А-3, пам'ятка архітектури) загальною площею 128,00 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Артема (Алчевських), буд. 44, що перебуває на балансі Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 16 квітня 2012 року і становила 593400,00 грн. без урахування ПДВ.

Мета оренди визначена пунктом 1.2 договору оренди від 15 жовтня 2012 року: розміщення буфету, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ - 1 958,29 грн.

Актом приймання-передачі орендованого майна від 15 жовтня 2012 року, який є додатком № 1 до договору оренди № 5296-Н від 15 жовтня 2012 року, вищезазначене майно передано Фізичній особі - підприємцю Хмелевській Ірині Борисівні в строкове платне користування.

Пунктом 10.1 договору оренди № 5296-Н встановлено, що його укладено строком на 2 роки 11 місяців до 15 вересня 2015 року.

Згідно пункту 10.4 договору оренди від 15 жовтня 2012 року після закінчення терміну дії договору подальше використання об'єкта оренди буде визначатися відповідно до чинного законодавства та за зверненням орендаря.

З матеріалів справи вбачається, що жодною зі сторін договору оренди не заявлено про намір припинити договір оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Таким чином, державне майно, що передано в оренду, на сьогоднішній день продовжує перебувати в користуванні Фізичної особи - підприємця Хмелевської Ірини Борисівни.

Згідно пункту 5.17 договору оренди № 5296-Н після укладання основного договору оренди, орендар зобов'язаний укласти у 20-денний термін з Управлінням містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини. Копію охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини орендар передає орендодавцю та балансоутримувачу державного майна.

Проте, як зазначає прокурор, матеріали справи свідчать про те, що Фізична особа-підприємець Хмелевська Ірина Борисівна упродовж тривалого часу порушує істотні умови договору та не виконує свій обов'язок, передбачений пунктом 5.17 договору оренди від 15 жовтня 2012 року, щодо укладення охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини та надання його копій орендодавцю та балансоутримувачу.

Як зазначає прокурор, охоронний договір на нежитлове приміщення 1 поверху загальною площею 128,00 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Артема (Алчевських), був. 44 між Фізичною особою - підприємцем Хмелевською Іриною Борисівною та Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації не укладено. З 01 січня 2012 року до теперішнього часу звернень від Фізичної особи - підприємця Хмелевської Ірини Борисівни до Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації щодо оформлення охоронного договору на вказане приміщення не надходило.

Крім того, у відповідності до умов договору оренди № 5296-Н Харківським національним технічним університетом сільського господарства імені Петра Василенка були укладені відповідні угоди з Фізичною особою - підприємцем Хмелевскою Іриною Борисівною на відшкодування нею витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Прокурор вказує на наявність неодноразових звернень Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області в зв'язку з постійним та свідомим ухиленням відповідача від виконання договірних зобов'язань, а також посилається на факт неодноразового направлення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області на адресу орендаря листів щодо розірвання договорів оренди з актами приймання - передачі орендованого майна.

Зазначені обставини стали підставою звернення прокурора до господарського суду з позовом про розірвання договір оренди № 5296-Н від 15 жовтня 2012 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем Хмелевською Іриною Борисівною, та зобов'язання Фізичну особу - підприємця Хмелевську Ірину Борисівну звільнити нежитлове приміщення на першому поверсі 3-поверхового будинку учбового корпусу (інв. № 10389637, літ. А-3, пам'ятка архітектури) загальною площею 128,00 кв.м. (вартістю 593400,00 грн.), розташоване за адресою: м. Харків, вул. Артема (Алчевських), 44, що перебуває на балансі Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка та повернути його Регіональному відділенню Фонду державного майна по Харківській області. Позов обґрунтований ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 18, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 526, 611 ЦК України,

Суд першої інстанції на підставі викладених обставин та керуючись ст.ст. 525, 526, 651, 782, 783 ЦК України, ст.ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 23, 25 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визнав позовні вимоги прокурора обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що у відповідності до п. 2 Порядку укладання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, обов'язок укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини лежить на власнику пам'ятки чи її частини або уповноваженому ним органу (особі), тоді як відповідач не є власником цього майна. Відповідач зазначає про відсутність підстав та доказів на підтвердження вчинення ним дій або бездіяльності щодо псування майна чи неналежного зберігання, посилаючись зокрема на дотримання вимог ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також на той факт, що орендоване ним майно було застраховане у відповідності до договорів страхування, укладених між ПАТ «Промислова-страхова компанія» та ФОП Хмелівська І.Б.

Проте, колегія суддів вважає наведені відповідачем доводи без підставними з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. При передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Статтею 25 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що надання об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог. Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам'ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов'язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечити збереженість пам'яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Виходячи з вказаних норм закону, обов'язок укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори покладається не тільки на власника майна, а також на юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам'ятки.

Пунктом 5.17 договору оренди № 5296-Н, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем Хмелевською Іриною Борисівною, чітко передбачено, що після укладання основного договору оренди, орендар зобов'язаний укласти у 20-денний термін з Управлінням містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини. Копію охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини орендар передає орендодавцю та балансоутримувачу державного майна.

Отже, у відповідності до вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" та умов договору оренди № 5296-Н від 15.10.2012 у відповідача існує обов'язок щодо укладення охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини.

Згідно паспорту та облікової картки на пам'ятку архітектури та містобудування за адресою: м. Харків, вул. Артема (Алчевських), буд. 44 перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний №177, прийнята на облік рішенням Харківського облвиконкому від 30 квітня 1980 року №334 та знаходиться на балансі Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка.

Відповідно до інформації Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка Фізичною особою - підприємцем Хмелевською Іриною Борисівною з моменту укладення договору оренди від 15 жовтня 2012 року по теперішній час копії охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини не надано та не виконано пункт 5.17 договору оренди № 5296-Н.

Відповідачем не надано жодних доказів виконання свого обов'язку, передбаченого пунктом 5.17 договору оренди від 15 жовтня 2012 року, щодо укладення охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини та надання його копій орендодавцю та балансоутримувачу.

Посилання відповідача на дотримання норм ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та відсутність підстав та доказів на підтвердження вчинення ним дій або бездіяльності щодо псування майна чи неналежного зберігання, колегія суддів відхиляє, оскільки норми вказаної статті покладають на власника або уповноваженого ним орган, користувача зобов'язання утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору, який в даному випадку, в порушення вимог закону та договору відповідачем не був укладений.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує про наявність платіжних доручень по сплаті комунальних послуг та заперечує наявність у нього заборгованості за договором № 5296-Н, що є наслідком та підставами розірвання договору оренди, посилаючись на можливість порушення за іншим договором та іншими правовідносинами між позивачем та відповідачем. При цьому, відповідач зазначає про своєчасне виконання умови договору, використання приміщення за цільовим призначенням, своєчасне і у повному обсязі внесення орендної плати, утримання орендованого приміщення у порядку, передбаченому санітарними нормами.

Колегія суддів зазначені доводи вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано до суду жодних документальних доказів на підтвердження належного виконання своїх обов'язків з внесення орендної плати за договором.

Разом з цим, судом першої інстанції достеменно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач не виконував свої зобов'язання за договором оренди.

Так, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області неодноразово надходили звернення Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка від 15 листопада 2016 року №№ 03-663, 07-664, від 23 березня 2016 року №03-174, від 19 листопада 2015 року №03-781, від 22 вересня 2015 року №03-649, від 28 липня 2015 року №01-532, від 04 липня 2014 року №03-457 щодо розірвання договору оренди № 5296-Н від 15 жовтня 2012 року в зв'язку з постійним та свідомим ухиленням ФОП Хмелевською І.Б. від виконання договірних зобов'язань, в тому числі несвоєчасна сплата орендної плати, відшкодування витрат на утримування орендованого майна та надання комунальних послуг та інші зобов'язання, що ставить балансоутримувача перед постійною необхідністю звертатися до судових органів з відповідними позовами (а.с. 36-50).

Також на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області листом № 11 від 23 листопада 2016 року звернулася Профспілкова організація Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка щодо розірвання вищезазначених договорів оренди та надав клопотаннях колективів Навчально-наукових інститутів, де розташовані об'єкти оренди та зазначив про постійне невдоволення співробітників університету та студентів, як захмарними цінами на продукцію, так і низькою якістю обслуговування та їжі в їдальнях (а.с. 51).

У зв'язку з зазначеним, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області неодноразово направляло на адресу орендаря листи щодо розірвання договорів оренди з актами приймання - передачі орендованого майна. Орендар листом від 23 грудня 2015 року повернув на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області акти приймання - передачі орендованого майна без підпису.

Листом № 43-6919 від 14 грудня 2016 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області повторно направило на адресу орендаря для підпису акт приймання - передачі по договору оренди № 5296-Н від 15 жовтня 2015 року та документи повернулись з поштового відділення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Крім того, у відповідності до умов договору оренди № 5296-Н Харківським національним технічним університетом сільського господарства імені Петра Василенка були укладені відповідні угоди з Фізичною особою - підприємцем Хмелевскою Іриною Борисівною на відшкодування нею витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Відповідно до довідки головного бухгалтера балансоутримувача, станом на 10.05.2017 борг відповідача за сплату комунальних платежів перед Харківським національним технічним університетом сільського господарства імені Петра Василенка складає суму у розмірі 30717,53 грн. (а.с. 35).

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, на підставі наявних у справі доказів, колегія приходить до висновку про те, що відповідач порушуючи умови п. 5.17 укладеного договору, не уклав охоронний договір з департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, чим не забезпечив збереження пам'ятки архітектури та дотримання вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини". Також, матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем обов'язків зі сплати орендної плати та відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг та інші зобов'язання.

Відповідно до статей 638, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Частинами 1, 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до вимог статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець може відмовитись від договору найму та вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить орендну плату за користування річчю протягом трьох місяців.

Статтею 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі, наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі, наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі, наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

За таких обставин, в зв'язку з доведеністю факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, порушення його істотних умов, позовні вимоги прокурора про розірвання договір оренди № 5296-Н від 15 жовтня 2012 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем Хмелевською Іриною Борисівною, та зобов'язання Фізичну особу - підприємця Хмелевську Ірину Борисівну звільнити нежитлове приміщення на першому поверсі 3-поверхового будинку учбового корпусу (інв. № 10389637, літ. А-3, пам'ятка архітектури) загальною площею 128,00 кв.м. (вартістю 593400,00 грн.), розташоване за адресою: м. Харків, вул. Артема (Алчевських), 44, що перебуває на балансі Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка та повернути його Регіональному відділенню Фонду державного майна по Харківській області., є законними та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідач під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності наведених в апеляційній скарзі доводів. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Підстав для скасовування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в рішенні суду висновків.

Керуючись ст.ст. 254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Хмелевської Ірини Борисівни, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.08.17 у справі № 922/2043/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 22.01.2018

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Пушай В.І.