Ухвала суду № 71691152, 13.11.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №4-с/760/89/17

Справа №760/2769/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Коваленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за скаргою Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на дії державного виконавця, заінтересована особа: Солом'янський районний відділ державної служби міста Києва -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся в суд із вищезазначеною скаргою, в якій просив визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Цапенко Світлани Миколаївни Солом'янського районного відділу державної служби м. Київ від 20.01.2017 ВП № 44722578 про закінчення виконавчого провадження; визнати незаконними дії та рішення головного державного виконавця Цапенко Світлани Миколаївни Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ з припинення чинності арешту майна боржника ОСОБА_1

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20.05.2014 у справі № 2-2926/14 стягнуто з ОСОБА_1 42 725 грн. 63 коп. майнової шкоди на користь ДП «Укрспирт». В провадженні Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва № 2-2926/14, виданого 09.09.2014, про стягнення з ОСОБА_1 42 725 грн. 63 коп. на користь ДП «Укрспирт. Безпосереднє виконання рішення проводилось головним державним виконавцем Цапенко Світланою Миколаїївною. В зв'язку з невиконанням рішення в самостійному порядку у ОСОБА_1 існують зобов'язання з сплати виконавчого збору в розмірі 4 272 грн. 56 коп.

Зазначено, що постановою від 20.01.2017 ВП № 44722578 виконавче провадження закінчено у зв'язку з смертю боржника.

Скаржник у своїй скарзі посилається на те, що відповідно до встановлюючої частини постанови про закінчення виконавчого провадження, згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 01.07.2016 боржник ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Пунктом 2 постанови від 20.01.2017 ВП № 44722578 припинено чинність арешту майна боржника, накладеного постановою від 15.09.2014 ВП № 44722578.

Зазначено, що про факт смерті боржника ДП «Укрспирт» стало відомо 01.02.2017 в зв'язку з отриманням 01.02.2017 постанови про закінчення виконавчого провадження. Скаржник посилався на те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру МВС України за ОСОБА_1 зареєстрований автомобіль ВАЗ 21013, 1984 року випуску, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.02.2017 № 79894654 за ОСОБА_1 зареєстровано домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1

ДП «Укрспирт» вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження є передчасною та незаконною, оскільки, у боржника є правонаступник та майно, на яке може бути звернуто стягнення.

У скарзі зазначено, що рішення державного виконавця про скасування арешту з майна боржника, за наслідками закінченнями виконавчого провадження, суперечить положенням частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, у боржника існують зобов'язання зі сплати виконавчого збору.

На думку скаржника, скасування державним виконавцем арешту майна боржника порушує права ДП «Укрспирт», оскільки. відчуження майна боржника унеможливить виконання судового рішення.

Зазначено, що в порушення ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 378 ЦПК України державний виконавець не звернувся до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Виходячи з викладених вище обставин,скаржник просив задовольнити скаргу.

Представник заявника в судове засідання не з'явився, подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20.05.2014 у справі № 2- 2926/14 стягнуто з ОСОБА_1 42 725 грн. 63 коп. майнової шкоди на користь ДП «Укрспирт».

Вищезазначеним рішенням встановлено, що 06. 10. 2012 року водієм адміністративно-господарського відділу ДП «Укрспирт» ОСОБА_1, поза виконанням ним службових обов'язків, було завдано майнову шкоду ДП «Укрспирт» шляхом пошкодження службового автомобіля НОМЕР_1, що є власністю ДП «Укрспирт», чим було порушено право власності ДП «Укрспирт» щодо користування та розпорядження вказаним службовим автомобілем.

Так, у провадженні Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ перебувало виконавче провадження №44722578, з виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 09.09.2014 № 2-2926/14 про стягнення з ОСОБА_1 42 725 грн. 63 коп. на користь ДП «Укрспирт» майнової шкоди. Також, у зв'язку з невиконанням рішення в самостійному порядку у ОСОБА_1 існують зобов'язання з сплати виконавчого збору в розмірі 4 272 грн. 56 коп.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2017 головним державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києві Цапенко С.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 44722578 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 помер, підтвердженням чого є свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 01.07.2016.

Скаржник просив визнати незаконною та скасувати вказану постанову, та визнати незнаними дії та рішення головного державного виконавця Цапенко Світлани Миколаївни Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ з припинення чинності арешту майна боржника ОСОБА_1, посилаючись на те, що державним виконавцем винесено зазначену постанову про закінчення виконавчого провадження з порушенням норм матеріального права та вона має бути скасована, оскільки, державний виконавець не здійснила усіх дій, які передбачені законом, також, в порушення ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 378 ЦПК України державний виконавець не звернувся до суду із заявою про зміну сторони її правонаступником, на що слід зазначити наступне.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Згідно частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнений виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Відповідно до частини 2 статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

У відповідності до статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено

Статтею 1219 ЦК України, визначено, що до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1219 ЦК України, правовідносини, які встановлені рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20.05.2014 допускають правонаступництво, оскільки, обов'язок боржника сплатити майнову шкоду, про що видано виконавчий лист нерозривно не пов'язані з боржником, у відповідності до чого державний виконавець невірно трактував чинне законодавство, допустивши помилку, що потягнуло винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦПК України принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування,підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Крім того, суд відзначає, що перш за все при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд має враховувати те, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник ОСОБА_1 помер, але державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, при цьому, не встановивши коло осіб, які можуть бути правонаступниками, не зважаючи на те, що дані правовідносини передбачають правонаступництво.

Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови державного виконавця, за результатами закінчення виконавчого провадження, було також припинено чинність арешту майна боржника ОСОБА_1, а також скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Таким чином, посилання заявника на те, що його права, як сторони виконавчого провадження були порушені внаслідок винесення оскаржуваної постанови, суд вважає обґрунтованими.

За частиною 1 статті 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Керуючись ст. ст. 383-388 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу - задовольнити.

Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, винесену 20.01.2017 головним державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Цапенко Світланою Миколаївною по ВП №44722578.

Визнати незаконними дії та рішення головного державного виконавця Цапенко Світлани Миколаївни Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ з припинення чинності арешту майна боржника ОСОБА_1

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Усатова І.А.