Постанова № 71688620, 17.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/7799/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М.

за участю секретаря Богдан А.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 в справі №813/1011/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення (суддя суду І інстанції – ОСОБА_3, місце ухвалення: м. Львів, дата складення повного тексту рішення суду І інстанції: 13.06.2017),

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» (надалі - позивач, ТзОВ «Тропік») звернулося в суд з позовом до Львівської митниці ДФС (надалі – відповідач, Львівська митниця), в якому просило визнати протиправною відмову Львівської митниці від 19.01.2017 № 1469/10/13-70-19/39 та скасувати рішення Львівської митниці від 25.11.2016 № 209000012/2016/200241/1 про коригування митної вартості товарів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправною відмову Львівської митниці ДФС від 19.01.2017 № 1469/10/13-70-19/39 та скасовано рішення Львівської митниці ДФС від 25.11.2016 № 209000012/2016/200241/1 про коригування митної вартості товарів; стягнути з Львівської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» судові витрати в розмірі 3210 (три тисячі двісті десять) гривень 00 копійок, в тому числі: 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок судового збору та 1610 (одну тисячу шістсот десять) гривень 00 копійок витрат, пов’язаних із залученням перекладачів.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вказує, зокрема, на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені законами України.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив за їх безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується наступне.

25.11.2016 ТзОВ «Тропік» через представника ФОП ОСОБА_4, який діяв відповідно до договору доручення від 01.06.2011 № 49, в електронному вигляді подано до митного оформлення на МП «Малехів» Львівської митниці ВМД № 209140000/2016/051495 на товар «Хурма свіжа, виду Diospyros kaki, врожай 2016 року, 1-го гатунку, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування», митна вартість якого заявлена за основним методом (ціна договору) за ціною 0,52 Євро/кг.

На підтвердження митної вартості товарів декларантом надано: декларація митної вартості; контракт від 15.06.2016 № 199-06-2016; рахунок-фактура (інвойс) від 24.11.2016 № 77/11/2016; CMR від 24.11.2016 з відмітками про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного та радіоекологічного контролю; договір транспортного експедирування від11.12.2015 № 11/12-1; рахунок на оплату транспортно -експедиційних послуг від 24.11.2016 № 130; фітосанітарне свідоцтво № EC/PL/0705754 від 24.11.2016; сертифікат походження товару EUR.1 № PL/MF/AL/0155793 від 24.11.2016; договір доручення від 01.06.2011 № 49.

23.11.2016 через засоби електронного зв'язку декларантом отримано повідомлення від головного державного інспектора Львівської митниці ДФС ОСОБА_5С про надання додаткових документів, а саме: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: копія митної декларації країни відправлення: прейскуранти, прайс-листи. каталоги виробника товару: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертним організаціями: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

25.11.2016 митним інспектором прийнято рішення № 209000012/2016/200241/1 про коригування митної вартості за резервним методом за ціною 0.7770 Євро/кг.

У зв’язку зі сплатою декларантом відповідних митних платежів та гарантій, на підставі ч. 7 ст. 55 МК України вказаний вище товар був випущений у вільний обіг згідно з митною декларацією від 25.11.2016 № 209140000/2016/051632.

10.01.2017 ТзОВ «Тропік» звернулося до Львівської митниці із заявою про надання додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості від 25.11.2016 № 209000012/2016/200241/1 та вивільнення сплаченої фінансової гарантії.

19.01.2017 Львівська митниця листом № 1469/10/13-70-19/39 повідомила про залишення рішення про коригування митної вартості товарів без змін.

Не погоджуючись з вказаною відмовою та рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, керувався наступними мотивами, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

При цьому, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

У розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст.54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на наявність сумніву у визначенні позивачем митної вартості товарів за першим методом у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, фактично підставою для його прийняття стали висновки митного органу про те, що декларантом не подано усіх необхідних додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: заявки на поставку товару, подання якої передбачено п.3 зовнішньо - економічного договору №199-06-2016 від 15.06.2012 та замовлення на перевезення, передбачене п.2.1 договору транспортного експедирування від 11.12.2015 №11/12-1. Крім того, в CMR у графі 1 відправник і графі 22 підпис і штамп відправника вказані різні особи (1-Fresh Box Sp.z.o.o, 22 – F.U. «Asko»). А тому на підставі ч. 3 ст.53 МК України декларанту виставлено вимогу про надання наступних додаткових документів: транспорті (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

10.01.2017 ТзОВ «Тропік» відповідачу додатково надано: прайс-лист фірми Fresh Box Sp.zo.o. щодо цін на товари, які декларуються, заявка на поставку товару 24.11.2016, лист від фірми Fresh Box Sp.zo.o. від 02.01.2017; замовлення на перевезення вантажу від 23.11.2016, акт наданих послуг від 25.11.2016 № 130; митну декларація країни відправника від 24.11.2016 № 16PL401050Е0125425; платіжне доручення в іноземній валюті від 01.12.2016 № 1416 про оплату вартості імпортованого товару, платіжне доручення від 29.11.2016 № НОМЕР_1 про оплату транспортно-експедиційних послуг; висновок Львівської торгово-промислової палати від 09.12.2016 № 19-09/1586.

Зазначені вище документи досліджені судом першої інстанції та встановлено, що такі містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар. Натомість оскаржуване рішення не містить обґрунтувань, чому з поданих документів неможливо встановити всі складові митної вартості.

Щодо відмови митного органу у скасування рішення про коригування митної вартості від 19.01.2017, то така ґрунтується, зокрема, на тому, що декларантом не було надано сертифікатів якості товару. Однак таке обґрунтування, на переконання колегії суддів, є безпідставним, оскільки до митного оформлення були подані усі передбачені законодавством документи щодо якості задекларованих товарів, а саме: фітосанітарне свідоцтво № ЕС/РL/0705754 від 24.11.2016; сертифікат походження товару EUR.1 № РL/МF/АL/0155793 від 24.11.2016.

Крім цього, виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості наведений у ст. 53 МК і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів. Оскільки ст. 53 МК не вимагає подання сертифікатів якості, посилання митного на ненадання декларантом останнього, є протиправним. При цьому, такий сертифікат митний орган не вимагав ні під час заявлення товарів до митного оформлення, ні в рішенні про коригування митної вартості товарів, а зазначено про це лише у листі за наслідками розгляду додаткових документів.

За наслідками розгляду додаткових документів апелянтом також не враховано лист фірми Fresh Box Sp.zo.o. від 02.01.2017 щодо фірми F.U. «Аско» з посиланням на те, що позивач не надав документів про включення вартості послуг останньої в ціну товару.

Так, у вказаному листі чітко зазначено, що фірма F.U. «Аско» надає брокерські послуги фірмі Fresh Box Sp.zo.o., а не ТзОВ «Тропік». Крім того, у заяві від 10.01.2017 № 5, адресованій відповідачу, ТзОВ «Тропік» вказало, що не оплачувало

рахунків третім особам на користь продавця, а також відповідно не укладало із третіми особами договорів, пов'язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Спростовується матеріалами справи також твердження відповідача про те, що інформація, зазначена у гр.31 МД в описі товару, не міститься в жодному товаросупровідному документі. Так, у інвойсі, свідоцтві походження товару, фіто санітарному сертифікаті міститься інформація щодо товару, а саме: Хурма свіжа, походження – Іспанія, виробник – Ricafrut, виду Diospyros kaki.

Не взято відповідачем до уваги і висновок Львівської торгово-промислової палати щодо підтвердження ринкових цін на товар, що ввозився, натомість спростування таких не наведено.

З огляду на наведені обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що загальні посилання митного органу на норми МК України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.

Відповідач, відмовляючи у задоволенні заяви ТзОВ «Тропік» про скасування рішення про коригуванням митної вартості, не навів належних аргументів щодо неможливості визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за першим методом, а також належно не довів обґрунтованості сумнівів щодо вартості такого товару.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов переконання, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні заявлено клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 2 233 грн 80 коп.

Відповідно ст. 134 КАС України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2).

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката представником позивача в судовому засіданні було долучено договір про надання правової допомоги №01/18 від 04.04.2018, укладений між адвокатом ОСОБА_1 та ТзОВ «Тропік», додаток №1 до договору від 04.01.2018 та акт наданих послуг від 09.01.2018, підписаний сторонами.

Відтак, колегія суддів, оцінивши надані представником позивача докази розміру витрат на надання правничої допомоги, вважає, що такі є обґрунтованими, та підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 134, 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 в справі №813/1011/17 - без змін.

Понесені судові витрати по наданню правничої допомоги адвокатом стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» у сумі 2 233 (дві тисячі двісті тридцять три) грн. 80 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повне судове рішення складено 18.01.2018.