Ухвала суду № 71673676, 16.01.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16.01.18 Справа № 917/1353/16

за скаргою Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", вул. П.Комуни, 40 а м.Полтава, Полтавська область,36000 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 917/1353/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул.Старий Поділ, 5,м. Полтава, Полтавська область,36022 в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" вул.М.Бірюзова, 47 А, м.Полтава, 36000

до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", вул. П.Комуни, 40 а м.Полтава, Полтавська область, 36000

про стягнення 108821564,10 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар Тертична О.О.

Представники сторін:

представник стягувача: ОСОБА_1, дов. в справі

представник стягувача: Бакланов Д,В.,дов. в справі

представник скаржника: ОСОБА_2, дов. в справі

від ДВС: ОСОБА_3Б, дов. в справі

Розглядається скарга на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 917/1353/16.

У поданій скарзі боржник просить:

1. Визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 08.12.2017 року про поновлення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №54128661.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову від 08.12.2017 року про поновлення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №54128661.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що виконавцем в порушення в порядку п.10 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" поновлено вчинення виконавчих дій.

29.12.17р. стягувач через канцелярію суду надав заперечення на скаргу (вх. № 15844 від 29.12.17р.).

Ухвалою суду від 29.12.17р. суд за клопотанням ДВС та скаржника відклав розгляд скарги на 11.01.2018р.

11.01.2018р. ДВС через канцелярію суду надав відзив на скаргу (вх. № 346 від 11.01.18р.).

В судовому засіданні 11.01.2018р. суд оголосив перерву до 16.01.2018р.

Після перерви, 15.01.2018р. та 16.01.2018р. позивач надав пояснення до скарги та пояснення на відзив (вх. № 478 від 15.01.2018р. та № 498 від 18.01.2018р.).

Також, 16.01.2018р. скаржником через канцелярію суду надано заяву про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (вх. № 501).

В судовому засіданні 16.01.2018р. представник скаржника на задоволенні скарги наполягав за обгрунтуванням, наведеним у скарзі та додаткових поясненнях.

Представники ДВС та стягувача проти задоволення скарги заперечили за обгрунтуванням, наведеним у відзиві та запереченнях.

Розглянувши матеріали скарги, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 917/1353/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" 47 067 441,55 грн. заборгованості за використану активну електричну енергію, 95 812,18 грн. заборгованості за перетоки реактивної електричної енергію, 3 979 693,06 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 49 346 599,57 грн. інфляційних за несвоєчасну оплату за споживання електричної енергії, 280 778,48 грн. інфляційних за несвоєчасну оплату за перетоки реактивної електроенергії, 5 886 102,37 грн. 3% річних на суму заборгованості за споживання активної електричної енергії, 31 072,26 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату за перетоки реактивної електроенергії, 182 700,00 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 рішення господарського суду Полтавської області від 24.11.2016 р. у справі № 917/1353/16 змінено в частині суми стягнення пені, викладено його в наступній редакції: “Стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Паризької Комуни, буд. 40а, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 03361661) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022; ідентифікаційний код 00131819) в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" (вул. Маршала Бірюзова, буд. 47А, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 37709834) 3 797 693,06 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії”.

Касаційна інстанція рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду не переглядала.

На виконання рішення Господарським судом Полтавської області 10.02.2017 р. видано наказ про примусове виконання даного рішення.

13.06.2017 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у відношенні примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 10.02.2017 року у справі № 917/1353/16.

Постановою від 25.09.2017 року заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 на підставі положень п. 10 ч. 1 ст. 34, ч. 4 ст. 35 Закону України № 1404 «Про виконавче провадження» було зупинено вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 54128661.

Підставою для зупинення провадження був факт включення КП ПОР «Полтававодоканал» до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України « Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Не погоджуючись з постановою про зупинення вчинення виконавчих дій 01.12.2017р. стягувач звернувся до даного органу ДВС із заявою №10-75/15767 про продовження виконання рішення суду по справі №917/1353/16 шляхом поновлення провадження.

У даній заяві ПАТ «Полтаваобленерго» вказало, що зі змісту рішення суду по справі № 917/1353/16 вбачається, що правова природа виникнення заборгованості КП ПОР «Полтававодоканал» не пов"язана з постачанням природного газу, а пов"язана з невиконанням договірних зобов"язань за договором про постачання електричної енергії, а період її нарахування датується по 31.07.2016р.

08.12.2017р. органом ДВС винесена була постанова про поновлення вчинення виконавчих дій.

В даній постанові органом ДВС, зокрема, зазначено наступне: «Верховною Радою України, 3 листопада 2016 року, прийнято Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" M1730-VIII.

Дія Закону № 1730-VIII поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії

Так в силу п.10 ч.1 cm. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз1 ', постачальники електричної енергії, а боржниками -підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Виконавче провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч.І cm. 34, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду (ч4 cm. 34 Закону України "Про виконавче провадження").

Вказана норма є деталізуючою та виключає можливість застосування п. 10 ч.1 cт. 34 Закону України "Про виконавче провадження" до даного рішення.".

При винесенні постанови державний виконавець керувався ч.5 ст.35 ЗУ "Про виконавче провадження", якою передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Скаржник вважає постанову від 08.12.2017 року заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про поновлення вчинення виконавчих дій, за виконавчим провадженням № 54128661 щодо виконання наказу господарського суду, виданого 10.02.2017р. по справі № 917/1353/16 незаконною, тому звернувся до суду зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області у справі № 917/1353/16.

Скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Оскільки дана норма - частина 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження"- є деталізуючою нормою та одночасно виключає можливість застосування пункту 10 частини 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з абзацом 5 частини першої статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" під заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону розуміється кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Також абзацом 8 частини першої статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" постачальником природного газу, заборгованість перед яким врегульовується цим Законом, визначено - Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірню компанію "Газ України".

Відповідно до абзацу 10 частини першої статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - це державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє зробити висновок, що для прийняття рішення про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен встановити наступні обставини:

1)Чи є стягувачем у виконавчому провадженні Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржником - підприємство, що виробляє теплову енергію, транспортує та постачає теплову енергію, надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємство централізованого водопостачання та водовідведення, що надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)?

2)Чи включено боржника до відповідного реєстру?

3)Чи стягується за рішенням суду заборгованість такого боржника за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ) перед постачальником такого природного газу?

Зі змісту рішення суду по справі № 917/1353/16 вбачається, що природа боргу перед ПАТ «Полтаваобленерго» виникла внаслідок невиконання договірних зобов'язань за договором про постачання електричної енергії.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державному виконавцю про природу виникнення боргу стало відомо після подання стягувачем заяви №10-75/15767 про продовження виконання рішення суду по справі №917/1353/16 шляхом поновлення провадження, до якої додана копія рішення по справі №917/1353/16 (згідно відмітки заява отримана виконавчою службою 05.12.2017р.).

Суд зазначає, згідно матеріалів виконавчого провадження при поданні заяви про примусове стягнення заборгованості за вищевказаним рішенням, його копія не подавалася.

Відповідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Ч.2 ст. 18 Закону №404 визначає одним із обов"язків державного виконавця розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до ч.5 ст. 35 Закону №404, у якій зазначено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

За даних обставин, постанова від 08.12.2017 року про поновлення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №54128661 винесена правомірно відповідно до приписів ч.5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи, що наведені у скарзі та поясненнях до скарги, не можуть бути підставою для визнання незаконною та скасуваня постанови від 08.12.2017 року про поновлення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №54128661.

Враховуючи вищевикладене, вимоги скаржника про визнання неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 08.12.2017 року про поновлення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №54128661 та про визнання незаконною та скасуваня постанови від 08.12.2017 року про поновлення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №54128661 є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розглдяу скарги суд постановлює ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановлює ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1.У задоволенні скарги відмовити повністю.

2.Копію ухвали направити сторонам та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

У судовому засіданні 16.01.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст складено і підписано 19.01.18 р..

Суддя Киричук О.А.