Ухвала суду № 71673518, 17.01.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17.01.18р. Справа № 917/42/18

Суддя Ореховська О.О., розглянувши

заяву Публічного акціонерного товариства "Демітекс" в особі ліквідатора ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. № 485 від 15.01.2018р.)

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Демітекс" (код ЄДРПОУ 14299824, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1) в особі ліквідатора ОСОБА_1 (адреса здійснення професійної діяльності: 39500, Полтавська область, м. Карлівка, вул. Полтавський шлях, 58, офіс 38)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Інвест Сервіс" (код ЄДРПОУ 38250231, юридична адреса: 07415, Київська область, Броварський район, с. Зазим"є, вул. Радгоспна, 6, адреса: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1)

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Демітекс" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Інвест Сервіс" про витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 46/18 від 15.01.2018р.).

Разом з позовом до суду Публічним акціонерним товариством "Демітекс" подано заяву про забезпечення позову (вх. № 485 від 15.01.2018р.), в якому позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки у всіх банківських установах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Інвест Сервіс" на суму 15 243,78грн.

В обґрунтування свого клопотання позивач вказує, що посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Інвест Сервіс" незаконно заволоділи майном Публічного акціонерного товариства "Демітекс", ухиляються від повернення його власнику, а тому, на думку позивача, невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріелт Інвест Сервіс", може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії ( п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, існування реальної загрози неможливості виконання рішення суду, а також адекватності обраного виду забезпечення позову та заявленим позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 138,139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Демітекс" про забезпечення позову (вх. № 485 від 15.01.2018р.).

2. Ухвалу надіслати учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 17.01.2018р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її підписання ( ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.О. Ореховська