Ухвала суду № 71658119, 11.01.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

11.01.2018 Справа № 905/2905/17

Суддя господарського суду Донецької області Фурсова С.М., розглянувши матеріали заяви публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок № 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) про забезпечення позову

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до фізичної особи-підприємця Кадухі Наталії Анатоліївни (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) про стягнення 835 398,00 гривень

без виклику представників сторін

В С Т А Н О В И В

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Кадухі Наталії Анатоліївни про стягнення 835 398,00 гривень.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13 грудня 2017 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 09 січня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09 січня 2018 року підготовче судове засідання відкладено на 30 січня 2018 року.

09 січня 2018 року до господарського суду Донецької області надійшла заява публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що належить фізичній особі-підприємцю Кадухі Наталії Анатоліївні на праві власності, а саме:

- АДРЕСА_2 (розмір частки 1/2), підстава виникнення права власності - рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20.10.2015 по цивільній справі 264/2952/15-ц (2/264/1601/2015);

- м. Маріуполь, проспект Металургів, буд. 175, підстава виникнення права власності - дублікат Договору дарування, 289, вид. 20.05.2015 приватним нотаріусом Апалько М.Ю;

- м. Маріуполь, вул. Курчатова, б.37, підстава виникнення права власності - дублікат Договору дарування, 1269, вид. 12.05.2015 приватним нотаріусом Скоробогатько О.В.;

- м. Маріуполь, провулок Єрмака, б.44А, підстава виникнення права власності - дублікат Договору дарування, 1265, вид. 12.05.2015 приватним нотаріусом Скоробогатько О.В.;

- м. Маріуполь, вул. Київська, б.51, приміщення 82, підстава виникнення права власності - договір купівлі - продажу, 1666, вид. 20.09.2016;

- м. Маріуполь, вул. Карпова, б.27, підстава виникнення права власності - дублікат Договору дарування, 1267, вид. 12.05.2015 приватним нотаріусом Скоробогатько О.В.;

- м. Маріуполь, вул. Карпова, б.27, підстава виникнення права власності - дублікат Договору дарування, 1263, вид. 12.05.2015 приватним нотаріусом Скоробогатько О.В.,

а також на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2, (розмір частки 1/2), яке належить ОСОБА_4, підстава виникнення права власності - рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 20.10.2015 по цивільній справі 264/2952/15-ц (2/264/1601/2015).

Одночасно публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» просить заборонити відповідачці Кадухі Н.А. вчиняти певні дії, а саме тимчасово обмежити Кадуху Наталію Анатоліївну, ідентифікаційний код НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України.

Заява обґрунтована тим, що вказані заходи забезпечення позову є необхідними, невжиття таких заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення господарського суду з боку відповідача.

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та дослідивши надані докази, господарський суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

В юридичній науці під поняттям «забезпечення позову» розуміється засіб для запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі - постанова Пленуму) роз'яснено, що забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. При цьому, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, оскільки кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог (стаття 74 ГПК України).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ПАТ «Універсал Банк» вказує наступне.

Між ПАТ «Універсал Банк», яке є правонаступником ВАТ «Універсал Банк», та фізичною особою - підприємцем Кадухою Наталією Анатоліївною укладено кредитний договір №BL12729 (кредит, «класика», «плаваюча кредитна процентна ставка» на базі Базової ставки НБУ за депозитами) від 28 липня 2011 року. У зв'язку з невиконанням зобов'язань Кадухою Н.А. за кредитним договором утворилась заборгованість станом на 23.06.2017 у розмірі 1431145,53 гривень.

У якості забезпечення за кредитним договором №BL12729 між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 28 липня 2011 року був укладений договір іпотеки, заставою якого виступила нежитлова будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Нерухоме майно, яке передано в іпотеку, знаходиться у місті Маріуполі Донецької області, на території проведення антитерористичної операції, поблизу бойових дій, тобто воно може бути знищено або його вартість суттєво знизиться.

Окрім того, заявник висловлює побоювання щодо відчуження зазначеного нерухомого майна відповідачкою в період розгляду справи, посилаючись на той факт, що шлюб між Кадухою Н.А. та ОСОБА_4 на теперішній час розірвано, а рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 25.09.2015 визнано спільною сумісною власністю подружжя нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та його розподілено у рівних частинах між колишніми чоловіком і дружиною.

З цього приводу суд зазначає, що розподіл спільного сумісного майна подружжя у наслідок розірвання шлюбу не може розцінюватись як спроба Кадухи Н.А. ухилитись від звернення банком стягнення на предмет іпотеки внаслідок невиконання нею кредитних зобов'язань, зокрема і шляхом перенесення спору щодо поділу такого майна у районний суд.

Слід зазначити, що при розгляді цивільної справи № 2/264/1601/2015 (264/2952/15-9), Іллічівським районним судом м. Маріуполя враховано факт перебування спільного майна подружжя у вигляді нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2, в іпотеці.

Положення чинного законодавства щодо іпотечних зобов'язань, вказують, що іпотекодавець не має права розпоряджатися майном без згоди іпотекодержателя до закінчення терміну дії іпотеки.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Щодо посилання заявника на положення ст.9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд вказує, що дана норма не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у разі невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).

Cуд наголошує, що також не підлягає задоволенню вимога про тимчасове обмеження Кадухи Наталії Анатоліївни у праві виїзду за межі України, з огляду на наступне.

Заявник обґрунтовує вищезазначену вимогу пунктами 2, 8 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» - громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.

Тобто заявник посилається на такі приписи Закону, які діяли лише у рамках цивільного процесуального судочинства та на теперішній час на підставі Закону N 888-VIII (888-19) від 10.12.2015 - виключені.

Конституцією України (стаття 33) кожному гарантовано свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких обставин, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 137 ГПК України.

Виходячи зі змісту наведених норм, забезпечення позову розглядається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної чи фізичної особи і може застосовуватися на будь-якій стадії процесу як гарантія реального виконання рішення суду.

Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

При вирішенні питання про забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що дії відповідача можуть призвести до негативних наслідків на момент виконання рішення.

Таким чином, заявником не наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів. Також з матеріалів справи не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також, що майно до винесення рішення може зникнути або бути реалізоване.

Пояснення та обставини, наведені в обґрунтування поданої заяви, зводяться лише до гіпотетичної можливості настання несприятливих наслідків для позивача, а не їх наявності на момент розгляду заяви.

Всупереч положенням статей 74, 136 ГПК України заява позивача про забезпечення позову нічим не обґрунтована та базується лише на власних міркуваннях і припущеннях.

Враховуючи збалансованість інтересів сторін та наведені вище обставини, у господарського суду відсутні достатні підстави для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись статями 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В

В задоволенні заяви товариства публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про забезпечення позову у справі № 905/2905/17 відмовити.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання - 11.01.2018

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Головуючий суддя С.М. Фурсова