Постанова № 71656568, 17.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12135/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції - Невар О.В.,

час ухвалення рішення - 21.11.2017 року, 14:48 год.,

місце ухвалення рішення - смт. Маневичі,

дата складання повного тексту рішення - відсутня,

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язати відповідача призначити пільгову пенсію відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796) з 12.06.2017 року.

Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії та зобов'язано відповідача вирішити питання про призначення позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796 з 15.04.2017 року.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем не надано документів, які б підтверджували необхідний термін проживання та роботи на відповідній території, а тому підстав для призначення пільгової пенсії немає.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 55 Закону № 796 потерпілим від Чорнобильської катастрофи, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Згідно зі статтею 65 Закону № 796 учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Таким чином, документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Судом встановлено, що згідно копії посвідчення Серії НОМЕР_2, позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (а.с. 26).

У червні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, проте листом № 1178/Б-01 від 16.06.2017 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю необхідного терміну проживання та роботи на радіоактивно забрудненій території (а.с. 6-7).

Позивач надав довідку згідно якої з 09.12.1992 року та по даний час він зареєстрований та постійно проживає в с. Прилісне Маневицького району Волинської області. Населений пункт - с. Прилісне з 26.04.1986 року по 1.01.2006 року відносився до зони безумовного (обов'язкового) відселення, а з 1.01.2006 року - відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (Постанова КМУ від 23.07.1991 року № 106).

Таким чином, оскільки станом на 01.01.1993 року ця територія не була зоною гарантованого добровільного відселення, то час проживання на вказаній території, а саме 22 дні не можуть враховуватись до періоду, необхідного для зниження пенсійного віку.

З 25.01.1985 року по 22.04.1989 року позивач працював в Маневицькому міжгосподарському лісгоспі. Цей час не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи (а.с. 8-11, 13-16).

З 6.06.1989 року по 22.03.1992 року позивач працював в Маневицькій ремонтно-будівельній дільниці ПМК «Волиньрембудпобут», яка була реорганізована в Маневицьку госпрозрахункову орендну ремонтно-будівельну дільницю № 10 ПМК «Волиньрембудпобут».

Згідно архівних довідок комунальної установи Луцький міський трудовий архів Луцької міської ради до архівної установи на державне зберігання надійшли не всі документи по ПМК «Волиньрембудпобут», зокрема є відомості про трудовий стаж позивача з 1989 року лише по 1991 рік (а.с. 17-19).

Відповідно до записів у трудовій книзі, позивач був прийнятий столяром другого розряду Маневицького РБД-10 06.06.1989 року (а.с. 8-11).

Згідно ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Населений пункт - смт. Маневичі, де працював позивач, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (Постанова КМУ від 23.07.1991 року № 106).

Підстав для неврахування періоду роботи позивача в Маневицькій госпрозрахунковій орендній ремонтно-будівельній дільниці № 10 ПМК «Волиньрембудпобут» відповідач не навів.

Колегія суддів зазначає, що у зв'язку з ліквідацією вказаного підприємства неможливо надати уточнюючі документи, проте факт роботи позивача на вищезазначеному підприємстві підтверджується іншими належними доказами.

Таким чином, наявними в справі матеріалами підтверджується факт праці позивача в зоні гарантованого добровільного відселення та можливість призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796.

Суд першої інстанції вірно визначив дату, з якої позивачу має бути призначена пенсія.

Проте, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Позивачем в позовній заяві заявлялись позовні вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме призначити пенсію.

Процесуальний закон гарантує право на захист шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови зазначив, що суд може прийняти інше рішення, яке б гарантувало дотримання прав та свобод людини і громадянина від порушень з боку суб'єкта владних повноважень та зобов'язав відповідача вирішити питання про призначення позивачу пенсії. Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказане рішення гарантує дотримання прав позивача та вважає за необхідне захистити порушене право шляхом зобов'язання відповідача призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку.

Згідно п.б ч.4 ст. 322 КАС України в резолютивній частині рішення зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції у випадку скасування або зміни судового рішення, то суд відповідно до ст. 139 вважає за необхідне стягнути сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду першої інстанції з бюджетних асигнувань відповідача в сумі 640 грн.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити частково.

Постанову Маневицького районного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року у справі № 164/2011/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 15 квітня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (пров. Сосновий, 3А, с. Прилісне, Маневицький район, Волинська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (вул. 1 Травня, 1а, м. Камінь-Каширський, код ЄДРПОУ 41248058) 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула