Постанова № 71656569, 17.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12276/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції - Гамула Б.С.,

час ухвалення рішення - 22.11.2017 року, 15:21 год.,

місце ухвалення рішення - м. Камінь-Каширський,

дата складання повного тексту рішення - відсутня,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язати відповідача призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку з моменту звернення та відповідно до поданих документів.

Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії та зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня подання ним відповідної заяви. Постанову в межах сум стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання. Стягнуто з відповідача на користь позивача 640 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач для призначення пенсії подав довідку, яка засвідчувала його реєстрацію та проживання у с. Хотешів Камінь-Каширського району, проте згідно даних трудової книжки останній працював в м. Брест. Вказаний факт свідчить про те, що позивач постійно не проживав у зоні гарантованого добровільного відселення, а тому не має права на пенсію зі зниженням пенсійного віку.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796) потерпілим від Чорнобильської катастрофи, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Згідно зі статтею 65 Закону № 796 учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Таким чином, документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Судом встановлено, що позивач є особою, потерпілого від Чорнобильської катастрофи (а.с. 6). Вказаний факт не заперечується сторонами.

У 2017 році позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, проте листом № 2879/02-17 від 21.07.2017 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю необхідного терміну постійного проживання, роботи на радіоактивно забрудненій території (а.с. 7).

Позивач надав довідку згідно якої з 01.06.1986 року та по даний час він зареєстрований та постійно проживає в с. Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області (а.с. 27). Населений пункт - с. Хотешів відноситься до зони гарантованого (добровільного) відселення (Постанова КМУ від 23.07.1991 року № 106).

Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстрований в Мін'юсті 27 грудня 2005 року за № 1566/11846) (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок).

В пункті 2.1 Порядку визначено, що до заяви про призначення пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Порядок) додаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, а саме, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Такі документи були надані, їх чинність не ставиться під сумнів, а тому підстав для їх неврахування немає.

Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382-IV дає визначення поняття місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Проте нормативно-правовими актами не встановлено критерії, за якими визначається постійне чи не постійне проживання. Не вимагає такого встановлення і Порядок.

Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що позивач працював у м. Брест і не може отримувати пільгову пенсію не береться судом до уваги.

Таким чином, наявними в справі матеріалами підтверджується факт проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення та можливість призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 272,286,308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області залишити без задоволення, а постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 листопада 2017 року у справі № 157/2947/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула