Постанова № 71656564, 17.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12370/17Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Гудима Л.Я.

за участі секретаря судового засідання: Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби,

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року про закриття провадження у справі (суддя – Москаль Р.М., час ухвалення – 17:39 год., місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного тексту – не вказана),

в адміністративній справі № 813/4410/17 за поданням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ»,

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,

встановив:

У грудні 2017 року Офіс великих платників податків ДФС звернувся в суд із поданням в якому просив підтвердити обгрунтованість адміністративного арешту майна ТзОВ «Корпорація КРТ», накладеного рішенням Офісу великих платників податків ДФС від 01.12.2017 р..

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року закрито провадження в даній адміністративній справі, на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України (в редакції станом на момент прийняття ухвали), у зв’язку із наявністю спору про право між сторонами. Цією ж ухвалою суду роз’яснено заявнику право на звернення до адміністративного суду з вимогою про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в порядку позовного провадження.

З цією ухвалою суду першої інстанції від 05.12.2017 року не погодився Офіс великих платників податків ДФС та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду прийнята без врахування фактичних обставин справи та положень чинного законодавства, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно закрив провадження у справі та необґрунтовано і передчасно вважав, що між сторонами існує спір про право, оскільки станом на дату розгляду цього подання стороною відповідача не було надано суду доказів спору про право, а саме копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ТзОВ «Корпорації КРТ» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування наказу від 17.11.2017 р. №2649 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ». На час звернення до суду із поданням були усі підстави для підтвердження судом обґрунтованості адміністративного арешту майна ТзОВ «Корпорація КРТ». Також вказує апелянт, що згідно вимог статті 183-3 КАС України після відкриття провадження у справі суд повинен прийняти постанову по суті заявлених вимог.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 05.12.2017 р. та направити дану справу для продовження її розгляду в суд першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з’явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 183-3 КАС (в редакції чинній до 15.12.2017 року, тобто станом на час винесення судом першої інстанції ухвали від 05.12.2017 року), провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно пункту 2 частини п’ятої 183-3 КАС України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Судом першої інстанції вірно враховано, що спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень (пояснень) платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків № 62410/10/28-10-48-17 від 01.12.2017 року стала відмова посадових осіб ТзОВ “Корпорація КРТ” допустити посадових осіб Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС до проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р. та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р., яка призначена наказом № 2649 від 17.11.2017 р.. Посадові особи ТзОВ “Корпорація КРТ” не допустили посадових осіб органу ДФС до проведення перевірки, оскільки вважали незаконним вказаний наказ № 2649 від 17.11.2017 р. про проведення перевірки, та висловили позицію щодо судового оскарження цього наказу (а.с. 8-18).

Факт судового оскарження ТзОВ “Корпорація КРТ” наказу № 2649 від 17.11.2017 р. про проведення перевірки було підтверджено в суді першої інстанції копією відповідного адміністративного позову зареєстрованого в суді 05.12.2017 року, а також на даний час підтверджується ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року про відкриття провадження в адміністративній справі №813/4482/17.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наявність між сторонам спору щодо правомірності наказу № 2649 від 17.11.2017 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» (код ЄДРПОУ 37786903)» є підтвердження факту існування спору про право, що унеможливлює вирішення судом питання про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна ТзОВ «Корпорація КРТ» в порядку встановленому статтею 183-3 КАС України.

При цьому, судом першої інстанції також вірно зазначено, що оскільки лише після відкриття провадження у справі було судом встановлено факт існування між сторонами спору про право, тому, провадження у справі за відповідним поданням підлягає закриттю, із застосування аналогії закону, на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 271, 272, 283, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби – залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року про закриття провадження у справі № 813/4410/17 за поданням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

ОСОБА_1