Постанова № 71656558, 17.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12372/17ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2,

на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 04 грудня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову (суддя – Городецька Л.М., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного тексту – не вказана),

в адміністративній справі № 461/8239/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської Ради, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ОСОБА_1 міської ради,

про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ОСОБА_1 міської Ради, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ОСОБА_1 міської ради, в якому просив: 1) визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_1 міської ради з розгляду заяви позивача від 06.09.2017 р. про надання дозволу по виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Личаківській, 167; 2) зобов’язати ОСОБА_1 міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подану позивачем заяву від 06.09.2017 р. про надання дозволу по виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Личаківській, 167, у строки, порядку та спосіб, передбачений ЗУ «Про місцеве самоврядування» та Земельним кодексом України, та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства рішення.

Ухвалою судді Галицького районного суду міста Львова від 30.11.2017 р. відкрито провадження у даній адміністративній справі.

У цій адміністративній справі позивач подав до суду першої інстанції клопотання від 29.11.2017 р. у якому просив з метою забезпечення позову винести ухвалу, якою заборонити ОСОБА_1 міській раді вчиняти будь-які дії щодо передачі у власність чи користування ОСББ «На Війтівській» земельної ділянки орієнтовною площею 0,2132 га. на вул. Личаківській, 165, вул. Козланюка, 2, вул. Козланюка, 4, вул. Козланюка, 6, вул. Козланюка, 8, для обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Клопотання про забезпечення позову мотивоване тим, що передача у власність чи користування ОСББ «На Війтівській» земельної ділянки орієнтовною площею 0,2132 га. на вул. Личаківській, 165 для обслуговування багатоквартирних житлових будинків призведе до порушення прав та законних інтересів позивача, враховуючи, що ОСОБА_1 міською радою на сесії 16.11.2017 р. ухвалою № 2645 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою ОСББ «На Війтівській», а позивачу протиправно відмовлено у розгляді на сесії ЛМР питання про виготовлення проекту землеустрою, щодо земельної ділянки, яку він хоче приватизувати і яка є частиною земельної ділянки, поданої на приватизацію ОСББ «На Війтівській». Тому, вважав позивач, що без застосування забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 04.12.2017 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

З цією ухвалою суду першої інстанції від 04.12.2017 року не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду прийнята з порушеннями норм матеріального права, є незаконною, необгрунтованою, необ`єктивною та упередженою, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що невжиття судом негайних заходів забезпечення позову може призвести до того, що ще до закінчення розгляду цієї справи у суді першої інстанції ОСББ «На Війтівській» може набути право власності на спірну земельну ділянку, і для захисту та відновлення своїх прав позивач буде змушений подавати додатково нові позови про відновлення початкового правового статусу спірної земельної ділянки. Отже, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 04.12.2017 р. та задоволити клопотання про забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з’явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, відповідно до ч.1 ст.117 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 року, тобто станом на час вирішення судом першої інстанції питання про забезпечення позову), суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 3 ст.117 КАС України також було передбачено, що суд в порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, що оскаржуються.

Адміністративний позов, крім способу встановленого частиною 3 цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч.4 ст.117 КАС України).

Крім цього, відповідно до ч. 1, 2 ст.150 КАС України (в чинній на даний час редакції), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно норм ч. 1, 2 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Виходячи з аналізу наведених вище норм процесуального права, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Із матеріалів адміністративної справи та змісту позову видно, що позивач оспорює бездіяльність відповідача ОСОБА_1 міської ради з розгляду заяви позивача від 06.09.2017 р. про надання дозволу по виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Личаківській, 167. Також позивач просить зобов’язати ОСОБА_1 міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подану позивачем заяву від 06.09.2017 р. про надання дозволу по виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Личаківській, 167, у строки, порядку та спосіб, передбачений ЗУ «Про місцеве самоврядування» та Земельним кодексом України, та прийняте належне рішення, у відповідності до чинного законодавства рішення.

У заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити ОСОБА_1 міській раді вчиняти будь-які дії щодо передачі у власність чи користування ОСББ «На Війтівській» земельної ділянки орієнтовною площею 0,2132 га. на вул. Личаківській, 165, вул. Козланюка, 2, вул. Козланюка, 4, вул. Козланюка, 6, вул. Козланюка, 8, для обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Судом першої інстанції вірно враховано, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтувань того, в чому полягає очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, з врахуванням обсягу заявлених позовних вимог. Немає підставних доводів і того, чому стане неможливим захист прав позивача без вжиття визначених позивачем заходів забезпечення позову.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи немає підтверджень про те, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,2132 га. на вул. Личаківській, 165, вул. Козланюка, 2, вул. Козланюка, 4, вул. Козланюка, 6, вул. Козланюка, 8, яка запланована для передачі ОСББ «На Війтівській» для обслуговування багатоквартирних житлових будинків, являється предметом спору за вказаним вище адміністративним позовом ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності ОСОБА_1 міської ради та зобов’язання ОСОБА_1 міську раду розглянути заяву позивача від 06.09.2017 р. відносно земельної ділянки на вул. Личаківській, 167 у м. Львові.

В такій ситуації колегія суддів вважає необгрунтованими доводи позивача про необхідність заборони ОСОБА_1 міській раді вчиняти будь-які дії щодо передачі у власність чи користування ОСББ «На Війтівській» земельної ділянки орієнтовною площею 0,2132 га. на вул. Личаківській, 165, вул. Козланюка, 2, вул. Козланюка, 4, вул. Козланюка, 6, вул. Козланюка, 8, для обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Даючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення адміністративного позову суд апеляційної інстанції також враховує: - розумність, обґрунтованість й адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; - наявність зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; - імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - необхідність у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 04 грудня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову в адміністративній справі № 461/8239/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської Ради, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування ОСОБА_1 міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 18.01.2018 року